Справа № 22-ц-170/11Головуючий у 1-й інстанції Свачій І.М.
Категорія - 37Доповідач - Гірський Б.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 березня 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Гірського Б.О.
Суддів - Ткач О.І., Бахметової В.Х.
при секретарі -Данилюк Г.І.
з участю представника апелянта ОСОБА_1 –ОСОБА_2, представника позивачки ОСОБА_3 –ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26 жовтня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, треті особи –Перша Тернопільська державна нотаріальна контора, відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі Тернопільського обласного управління про визнання права власності на спадкове майно, його поділ, встановлення порядку користування квартирою і вселення та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно і його поділ, -
В С Т А Н О В И Л А:
В травні 2009 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до суду, в якому просила визнати за нею, в порядку спадкування за законом, після смерті сина –ОСОБА_6, право власності на 1/3 частину спадкової долі в спадковому майні, яке складається з: автомобіля ВАЗ-2107, 2002 року випуск, д.н. НОМЕР_1; банківського вкладу на суму 9000 доларів США; Ѕ частини боксового гаража АДРЕСА_2 в гаражному кооперативі "Гарант" м. Тернополя та предметів домашньої обстановки і вжитку, які знаходяться в квартирі по АДРЕСА_2.
Крім того, просила вселити її у вищевказану квартиру та встановити порядок користування нею, посилаючись на те, що вона є одним із співвласників даної квартири, а їй чиняться перешкоди в проживанні в ній.
В серпні 2009 року ОСОБА_3 змінила свої вимоги і просила стягнути з ОСОБА_1, в грошовому виразі, належну їй долю в спадковому майні, посилаючись на те, що остання, як дружина її померлого сина, після його смерті отримала це майно, використовує його на власний розсуд і відмовляється поділити його добровільно та надати для цього нотаріусу необхідні правовстановлюючі документи.
В липні цього ж року ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив визнати за ним, в порядку спадкування за законом, після смерті батька –ОСОБА_6, право на 1/3 частину спадкової долі в спадковому майні, яке складається з: автомобіля ВАЗ-2107, 2002 року випуску, д.н. НОМЕР_1; банківського вкладу на суму 9000 доларів США; Ѕ частини гаража АДРЕСА_2 в гаражному кооперативі "Гарант" м. Тернополя; предметів домашньої обстановки і вжитку, які знаходяться в квартирі по АДРЕСА_2 та стягнути його долю в грошовому виразі з ОСОБА_1, як другої дружина його померлого батька, яка після його смерті використовує це майно на власний розсуд, відмовляється його добровільно поділити та надати для цього необхідні правовстановлюючі документи.
Крім того, просив вселити його у вищевказану квартиру та виділити його частку в квартирі в натурі, посилаючись на те, що він є одним із співвласників даної квартири, а йому чиняться перешкоди в проживанні в ній.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 26.10.2010 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
"Визнано за нею право власності в порядку спадкування на 1500 доларів США банківського вкладу, що становить 11867 грн. 40 коп. належного ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнуто їх з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 2765 грн. 83 коп. грошової компенсації вартості автомобіля ВАЗ-2107, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 16750 грн. грошової компенсації вартості гаража АДРЕСА_2 в гаражному кооперативі "Гарант" ЗАТ "Облагробуд" по АДРЕСА_3.
Вселено ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_1.
Встановлено порядок користування квартирою і виділено в користування ОСОБА_7 житлову кімнату площею 11 кв.м., а в користування ОСОБА_1 житлову кімнату площею 19 кв.м., залишивши в спільному користуванні підсобні приміщення: кухню, вбиральню, ванну, коридор, балкон.
В решті позовних вимог відмовлено.
Позов ОСОБА_5 задоволено частково.
Визнано за ним право власності в порядку спадкування на 1500 доларів США банківського вкладу, що становить 11867 грн. 40 коп. належного ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнуто їх з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_5.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_5 2765 грн. 83 коп. грошової компенсації вартості автомобіля ВАЗ-2107, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_5 16750 грн. грошової компенсації вартості гаража АДРЕСА_2 в гаражному кооперативі "Гарант" ЗАТ "Облагробуд" по АДРЕСА_3.
В решті позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням цього ж суду від 19 листопада 2010 року стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 930 грн. понесених витрат за проведення експертизи, в користь держави 312 грн. 16 коп. судового збору і 250 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та в користь ОСОБА_5 51 грн. сплаченого судового збору і 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 19 листопада 2010 року виправлено описку в резолютивній частині судового рішення від 26.10.2010 року щодо суми стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 та ОСОБА_5 грошової компенсації вартості автомобіля ВАЗ-2107 і зазначено, що стягненню підлягає сума не "2765 грн. 83 коп.", а сума "2599 грн. 49 коп."
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині визнання спадковим майном гаража та в частині стягнення з неї в користь ОСОБА_5 1500 доларів США банківського вкладу та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні таких вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_5, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
В іншій частині судове рішення не оскаржуються.
Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області вирішила, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилась спадщина і спадкування здійснюється за законом спадкоємцями першої черги: сином –ОСОБА_5; дружиною – ОСОБА_1 та матір’ю –ОСОБА_3, які прийняли спадщину відповідно до вимог ст.ст. 1268, 1269 ЦК України.
Із змісту первісного позову ОСОБА_3 та зустрічного позову ОСОБА_5 вбачається, що вони просили визнати за ними право на частину боксового гаража АДРЕСА_2 в гаражному кооперативі "Гарант" м. Тернополя з підстав, передбачених статтями 60, 61 СК України, 1261, 1268 ЦК України, посилаючись на те, що дана нерухомість відноситься до спадкового майна, оскільки була придбана ОСОБА_1 та ОСОБА_6 за час шлюбу.
Суд першої інстанції, обґрунтовуючи рішення та визнаючи Ѕ частину гаражу в гаражному кооперативі "Гарант" спадковим майном, виходив з того, що даний гараж є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки був зданий в експлуатацію за час їх шлюбу.
Однак, такий висновок суду не є обґрунтований.
Так, відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд серед іншого вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно змісту ст.ст. 57, 60 СК України, як і ст.ст. 22, 24 КпШС України, в редакції 1969 року, який дів на час виникнення спірних правовідносин, до спільної сумісної власності подружжя відноситься майно, набуте ним за час шлюбу, а до особистої приватної власності відноситься майно, набуте дружиною, чоловіком до шлюбу.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі з 20.11.2003 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 –день смерті останнього.
Спірне приміщення блокованого боксового гаражу в гаражному кооперативі "Гарант" м. Тернополя ОСОБА_1 набула шляхом переуступки їй членства та паю в жовтні 2003 року, до часу одруження, що стверджується наявною в справі довідкою гаражного кооперативу "Гарант" (а.с. 99); заявою попереднього члена кооперативу ОСОБА_8 (а.с. 50).
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про власність", який діяв на той час, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
Таким чином, ОСОБА_1, як член гаражного кооперативу "Гарант", після зарахування 26.10.2003 року на її ім’я, як повністю внесеного, пайового внеску за боксовий гараж АДРЕСА_2 в гаражному кооперативі "Гарант", набула права власності на це майно.
Така подія мала місце до одруження з ОСОБА_6, тому спірний гараж є особистою приватною власністю ОСОБА_1
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_3 –ОСОБА_4 підтвердив відсутність в них доказів про внесення померлим ОСОБА_6 коштів за спірний гараж, а також про його членство, а не дружини ОСОБА_1, в даному гаражному кооперативі.
Тому, рішення суду в частині визнання боксового гаражу АДРЕСА_2 в гаражному кооперативі "Гарант" м. Тернополя спільним майном подружжя та успадкування частки в цьому майні ОСОБА_3 та ОСОБА_5 слід скасувати та ухвалити нове, яким відмовити останнім в задоволенні таких вимог, оскільки вони не довели належними та допустимими доказами, відповідно до вимог частин 1, 4 ст. 60 ЦПК України, що дане майно було спільною сумісною власністю ОСОБА_6 та ОСОБА_1
Щодо рішення суду про стягнення в користь ОСОБА_5 1500 доларів США, як спадкової долі в банківському вкладі, то в цій частині судове рішення є також необґрунтованим.
Так, ухвалюючи в цій частині рішення, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що представник ОСОБА_5 за нотаріально посвідченим дорученням (а.с. 31) –ОСОБА_9 (яка є його матір’ю), діючи в межах наданих їй повноважень, 29.12.2009 року отримала від ОСОБА_1 1500 доларів США, як спадкову долю в банківському вкладі після смерті його батька – ОСОБА_6, про що свідчить її письмова розписка (а.с. 100), а також письмова розписка від 03.09.2010 року ОСОБА_10 (а.с. 75) про відсутність претензій по спадковому майні до ОСОБА_1
Таким чином, в суду першої інстанції не було підстав для задоволення і таких вимог ОСОБА_5
Тому, і в цій частині позовних вимог ОСОБА_5 слід ухвалити нове рішення.
Також, відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України, слід змінити проведений судом в додатковому рішенні розподіл судових витрат, частково скасувавши додаткове рішення від 19.11.2010 року.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 88, 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області, -
В И Р І Ш И Л А:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26.10.2010 року в частині визнання спадковим майном гаража та в частині стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_5 1500 доларів США банківського вкладу, що становить 11867 грн. 40 коп..
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про визнання боксового гаража АДРЕСА_2 в гаражному кооперативі "Гарант" м. Тернополя спадковим майном, після смерті ОСОБА_6.
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_1 в його користь 1500 доларів США, як спадкової долі в банківському вкладі, після смерті ОСОБА_6.
Скасувати додаткове рішення цього ж суду від 19 листопада 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 930 грн. витрат за проведення експертизи та в користь держави судового збору в розмірі 312 грн. 16 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 153 грн. 17 коп.
В решті додаткове рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з того дня може бути оскаржене протягом двадцяти днів в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Б.О. Гірський