Справа № 22-ц-206/11Головуючий у 1-й інстанції Зушман Г.І.
Категорія - 45Доповідач - Гірський Б.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 лютого 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Гірського Б.О.
Суддів - Ткач О.І., Міщія О.Я.
при секретарі - Майці Р.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 23 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -
В С Т А Н О В И Л А :
В квітні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом.
Позивач посилався на те, що суміжний землекористувач по АДРЕСА_1 –ОСОБА_2 самовільно зайняв частину належної йому земельної ділянки площею 0,0252 га.
В зв’язку з цим просив захистити його право на землю, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту ним частину земельної ділянки.
Рішенням Борщівського районного суду від 23.11.2010 року відмовлено в задоволенні пред'явленого ОСОБА_1 позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, як незаконне та ухвалити нове, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи стосовно порушення його прав, як землекористувача; неправильно оцінив докази у справі та неправильно застосував норми матеріального права.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.ст. 213, 215 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.
Так, відмовляючи у задоволенні пред’явленого ОСОБА_1 позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є належним землекористувачем, оскільки немає правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а тому його права на землю не підлягають захисту в судовому порядку і з того, що існує спір про поновлення меж, який слід вирішувати в іншому порядку.
Проте, зазначений висновок суду не є обґрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу ОСОБА_1 рішенням сесії Горошівської сільської ради Борщівського району Тернопільської області від 06.06.1995 року надано в користування, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, земельну ділянку площею 0,25 га по АДРЕСА_2.
Актом від 25.10.1995 року, проведено винесення в натурі плану земельної ділянки та червоних ліній забудови.
Таким чином, відповідно до ст. 22 діючого на то час ЗК України в редакції 1992 року, в ОСОБА_1 виникло право користування наданою земельною ділянкою, яке підлягає захисту, так як були встановлені межі земельної ділянки в натурі (на місцевості), а дія ст. 23 цього Кодексу про видачу державних актів, якими посвідчується право власності або право постійного користування землею була зупинена Декретом Кабінету Міністрів України "Про приватизацію земельних ділянок" від 26.12.1992 року.
Згідно даного акту, а також генплану забудови зазначеної земельної ділянки та викопіровки з генплану забудови населеного пункту вбачається, що межі наданої ОСОБА_1 земельної ділянки знаходяться під кутом 90 градусів по відношенню до суміжних земельних ділянок, в тому числі і ділянки №1, яка надавалась для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель ОСОБА_3, який 08.02.2001 року подарував незавершений будівництвом житловий будинок відповідачу ОСОБА_2
Відповідно до висновку №698 судової земельно-технічної експертизи від 30.09.2010 року встановлено факт зміщення межі земельної ділянки між даними будинковолодіннями зі сторони відповідача ОСОБА_2 в бік позивача ОСОБА_1 від 1,56 м зі сторони вулиці Сонячна до 3,09 м в кінці тильної сторони ділянки, в результаті чого змістився існуючий кут межі земельної ділянки в 90 градусів і ОСОБА_2 самовільно зайняв частину наданої ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0252 га.
Також факт самовільного зайняття ОСОБА_2 зазначеної частини земельної ділянки стверджується і складеними Горошівською сільською радою Борщівського району Тернопільської області актами від 23.09.2008 року, 16.12.2008 року, 10.07.2009 року.
Відповідно до змісту ст. 152, ч. 1 ст. 212 ЗК України, держава забезпечує громадянам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, в тому числі і шляхом визнання прав та звільнення земельної ділянки особою, що займає її без належних на те підстав.
Таким чином, вимоги позивача ОСОБА_1 про захист порушеного права шляхом зобов'язання ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту ним частину земельної ділянки площею 0,0252 га є обґрунтованими і підлягають до задоволення.
Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції зроблено невірні висновки за обставинами справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.
Також, відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України, підлягають розподілу і судові витрати у справі.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області, -
В И Р І Ш И Л А :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати рішення Борщівського районного суду від 23.11.2010 року.
Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов’язати ОСОБА_2 усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,0252 га (252,0 кв.м), розміщеною по АДРЕСА_2, а саме звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки від межі належної ОСОБА_2 земельної ділянки в бік належної ОСОБА_1 земельної ділянки, що становить 1,56 м зі сторони вулиці Сонячна до 3,09 м в кінці тильної сторони ділянки, відповідно до додатку №2 висновку №698 судової земельно-технічної експертизи від 30.09.2010 року.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 8 грн. 50 коп. сплаченого судового збору; 37 грн. понесених витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 1540 грн. витрат, пов’язаних з проведенням судової експертизи, а всього стягнути 1585 грн. 50 коп.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з того дня може бути оскаржене протягом двадцяти днів в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Б.О. Гірський