10-4/07

ВІЙСЬКОВИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ

УХВАЛА

іменем України

11 липня 2007 року                                                                    м. Севастополь

Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських

Сил у складі:

головуючого    Леся В.І.,

суддів         Юненка М.О., Нікітіна Г.В.,

за участю старшого прокурора відділу військової прокуратури Військово-Морських Сил України Рашупкіна О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією адвоката ОСОБА_1 на постанову судді військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону від 2 липня 2007 року про продовження строку тримання під вартою начальника фінансово-економічної служби військової частин А2320

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Євпаторія, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, що мешкає АДРЕСА_1,

обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 410 КК України.

установила:

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він спільно з посадовими особами фінансової служби військової частини А2934 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у 2006 році шляхом зловживання службовим становищем заволодів коштами в сумі 922 653 грн. 83 коп., які належали до виплати в якості грошового забезпечення військовослужбовцям вказаної частини, та розпорядився ними на свій розсуд.

5 травня 2007 року відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід - тримання під вартою.

26 червня 2007 року прокурор військової прокуратури звернувся до суду з поданням про продовження строку тримання під вартою до 4-х місяців і переведення обвинуваченого до СІЗО м. Сімферополя.

Постановою судді військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону від 2 липня ц.р. подання задоволено в частині продовження строку тримання під вартою, в решті клопотання відмовлено.

В апеляції захисника ставиться питання про скасування постанови судді, як такої, що не відповідає фактичним обставинам справи і суперечить нормам процесуального законодавства.

В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначає, що приймаючи рішення про продовження строку тримання під вартою, суд не врахував позитивні характеристики ОСОБА_2, його сімейний стан, наявність на утриманні малолітніх дітей та матері літнього віку, а також постійного місця проживання в м. Сімферополі. Крім того, адвокат посилається на те, що органами досудового слідства проведені майже всі слідчі дії по справі і ОСОБА_2. не зможе будь-яким чином вплинути на слідство або перешкоджати йому.

Заслухавши доповідь судді Нікітіна Г.В., думку прокурора, який пропонував залишити постанову судді без зміни, а також перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів військового апеляційного суду вважає за необхідне залишити апеляцію адвоката без задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 148 КПК України, запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. При цьому запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що особа буде намагатися ухилитися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність (ч. 2 ст. 148 КПК).

Вивченням наданих до суду матеріалів установлено, що судом при розгляді подання прокурора достатньо повно проаналізовані підстави тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою та обґрунтовано зроблено висновок про недоцільність зміни запобіжного заходу на іншій.

Органами досудового слідства ОСОБА_2. обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, оскільки його діями державі заподіяна істотна шкода. Згідно досліджених у суді матеріалів, при скоєнні злочину ОСОБА_2. виконував роль організатора, а інші учасники злочинних дій знаходилися в службовій залежності від нього та виконували його вимоги.

Крім того, під час досудового слідства інші обвинувачені по справі ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 прямо показували на те, що злочин скоїли під впливом ОСОБА_2 У зв'язку з чим суддя суду першої інстанції обґрунтовано зробив висновок про те, що звільнення з

під варти може бути використано ОСОБА_2 для здійснення тиску на свідків та інших обвинувачених по справі, що буде перешкоджати встановленню істини по справі.

Постановляючи рішення про задоволення подання прокурора, суддею також: правильно прийнято до уваги, що по даній кримінальній справі слід провести значну кількість слідчих дій, в тому числі за участю ОСОБА_2 і забезпечити перевірку його доводів на свій захист.

Доводи адвоката ОСОБА_1 щодо реєстрації ОСОБА_2 по м. Сімферополю, а також знаходження на його утриманні неповнолітніх дітей і матері літнього віку були відомі суду першої інстанції при розгляді скарги, між тим вони не є достатньою підставою до зміни застосованого запобіжного заходу.

У зв'язку з викладеним колегія суддів апеляційного суду вважає ухвалену постанову про продовження строку тримання під вартою обгрунтованою, а доводи апеляції захисника недостатніми для її скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 165-3, 366, 377, 382 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду

ухвалила:

Постанову судді військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону від 2 липня 2007 року про продовження строку тримання під вартою до чотирьох місяців ОСОБА_2, обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 410 КК України залишити без зміни, а апеляцію адвоката - без задоволення.