Справа № 1-53/11/2211

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2011 року Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі головуючого Стасюк Р.М., при секретарі  Федорчук Л.О., за участю прокурора Сопронюка В.В.,  розглянувши кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Городниця, Новоград-Волинського району, Житомирської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, що не має на утриманні неповнолітніх дітей, проживаючого в АДРЕСА_1, судимого 08.02.2000 року Нетішинським міським судом Хмельницької області за ст.. 140 ч.3 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, додаткове покарання – конфіскація ? майна; 22.03.2000 року Нетішинським міським судом Хмельницької області за ст..ст. 141 ч. 3, 140 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, додаткове покарання – конфіскація майна; 29.05.2003 року Нетішинським міським судом Хмельницької області за ст..ст.187 ч.2, 189 ч.2 КК України до 7 років позбавлення волі,

, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

01.12.2010 року, о 23 год.00 хв. підсудний ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння в АДРЕСА_1, повторно, умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті відкрите викрадення чужого майна, шляхом застосування до громадянки ОСОБА_2 фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілої і яке виразилось в нанесенні їй численних ударів ногами у голову, в результаті чого заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді осадження в ділянці правої вушної раковини, садна в ділянці лобу справа, підшкірної гематоми верхньої і нижньої повіки правого ока, підшкірної гематоми повік лівого ока, синця в ділянці лобу зліва, синця правої брови, які згідно висновку експерта №325 від 09.12.2010 року відносяться до категорії легкого ступеня тяжкості, відкрито викрав у останньої гроші в сумі 200 грн., якими розпорядився на власний розсуд, заподіявши для ОСОБА_2 матеріальної шкоди на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні підсудний  показав, що ввечері 01.12.2010 року вони розпивали спиртні напої.  Коли спиртне закінчилось ОСОБА_2 сказала, що їй потрібно іти додому. Коли потерпіла ОСОБА_2 вийшла з будинку то слідом за нею вийшов він. Наздогнавши її на вулиці, він штовхнув рукою в спину. Від його поштовху вона впала на землю, так як на той момент вона перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Коли вона намагалася підвестися на ноги, то він засунув свою руку до кишені її куртки, де як він бачив у неї знаходилися гроші та дістав їх звідти. Забравши гроші він розвернувся та пішов до будинку, а ОСОБА_2 пішла до себе до дому. Вдома він побачив, що гроші, які він відібрав у ОСОБА_2 були купюрами номіналом по 50 грн. і їх було приблизно на суму 200 грн.

Пробувши трохи вдома, приблизно о 23.30 годині він вирішив піти із ОСОБА_3 до магазину «Артеміда». Він хотів витратити на продукти харчування гроші, які відібрав у ОСОБА_2 Вони з ОСОБА_3 сходили до магазину і скупилися. Після цього знову повернулися до будинку і через деякий час до них прийшли працівники міліції, які почали його розпитувати про гроші, які він відібрав у ОСОБА_2 Свою вину у вчиненні злочину в якому його підозрюють він визнає частково. А саме - він визнає, що дійсно відкрито викрав гроші у ОСОБА_2, але не визнає, що застосовував до неї фізичне насильство у вигляді ударів ногами по голові. У дійсності він її не бив.

Потерпіла ОСОБА_2 показала, що 01.12.2010 року вона разом зі своєю подругою - ОСОБА_4 пішла в гості до ОСОБА_5, який проживає у АДРЕСА_1. На той момент у будинку крім ОСОБА_5 знаходилися його квартиранти ОСОБА_3 та ОСОБА_1, а також їхні куми, з якими вона не знайома. У них із собою була пляшка горілки і на пропозицію вжити спиртного всі присутні у будинку ОСОБА_5 погодилися. Вони розпивали спиртне,  доки воно не закінчилося і тоді вона запропонувала придбати ще горілки. Разом з нею до магазину пішла ОСОБА_3. В магазині, вона придбала горілку, деякі продукти харчування та цигарки. Потім вони повернулися з магазину до будинку ОСОБА_5 і там ще вживали деякий час горілку. Гроші тоді у неї знаходилися замотаними у хустку, яку вона помістила до своєї спідньої білизни.

Вона та ОСОБА_4 ще трохи побули в будинку і вирішили повертатися по домівках близько 23.00 години. Коли вони виходили з будинку ОСОБА_5 то ОСОБА_4 вийшла на вулицю приблизно на хвилину раніше за неї. Коли вона вийшла на вулицю, то з заду її хтось наздогнав та збивши з ніг почав наносити удари ногами по голові. Вона намагалася прикривати руками своє обличчя і тому не роздивилася добре особу, яка її била. Але вона чула, як чоловік, який її бив сказав, що йому відомо де знаходяться її гроші. Далі він заліз до її спідньої білизни та витягнув звідти хустку з грошима. Коли даний чоловік говорив, то вона впізнала його по голосу - це був ОСОБА_1.

Коли ОСОБА_1 її бив, то вона почала кликати ОСОБА_4, але та до неї не повернулася. Коли вказаний нападник перестав її бити, то вона бачила, як він побіг на подвір'я до ОСОБА_5 Тоді вона підвелася на ноги та пішла до міліції, де розповіла про вказаний випадок. Просила підсудного суворо не карати.

Свідок ОСОБА_4 підтвердили свої покази які вона давала на попередньому судовому слідстві. Крім того вона підтвердила, що бачила потерпілу в міліції з тілесними ушкодженнями

Судом було оголошено покази свідка ОСОБА_3, яка не з’явилась в судове засідання.

Крім часткового визнання підсудним своєї вини, вона об’єктивно підтверджується письмовими доказами у справі, а саме: протоколом усної заяви про злочин (а.с. 4); протоколом явки з повинною (а.с.8); висновком експерта №325 (а.с.13), а саме: спричинення тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості потерпілій.

Проаналізувавши показання підсудного, потерпілого, свідків, матеріали справи, суд вважає, що дії підсудного кваліфіковано правильно за ч.2 ст.186 КК України як грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

При визначенні виду та міри покарання ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, відповідно до ст.12 КК України, а саме: те, що скоєний злочин є тяжким, особу підсудного, а саме: те, що він раніше був засуджений.

Обставин, що відповідно до ст.66 КК України пом’якшують покарання підсудного, судом не встановлено.

Обставиною, що відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання підсудному, суд визнає вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне обрати йому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у вигляді позбавлення волі, так як приходить до висновку, що його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КК України,

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст.186 ч.2 КК України і призначити покарання  у виді 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній - утримання під вартою, зарахувавши в строк відбування покарання строк затримання з 02.12.2010 року  і з цього часу рахувати строк відбування покарання.   

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Хмельницької області протягом 15 діб з дня його проголошення через Нетішинський міський суд, а засудженому в той же строк з дня отримання копії вироку.

Суддя:                   Стасюк Р. М.