ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.10.11 Справа № 26/157/2011
Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом
Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Кірова, с.Завітне Бажання Великоновосілківського району Донецької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Східспецтехніка”, м.Луганськ
про стягнення 108624 грн. 19 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача –юрисконсульт ОСОБА_1, довіреність №58 від 14.09.2011;
від відповідача –представник не прибув.
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу №04/04/11/1 від 04.04.2011 в сумі 101500 грн. 00 коп., пені в сумі 4921 грн. 78 коп., інфляційних збитків в сумі 1218 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 984 грн. 41 коп.
Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.
Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 №01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.
Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.
Між Сільськогосподарським виробничим кооперативом імені Кірова (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Східспецтехніка” (продавець, відповідач) 04.04.2011 було укладено договір купівлі-продажу №04/04/11/1, за яким продавець зобов’язався поставити та передати у власність покупця автоцистерну вакуумну вартістю 203000 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ (п.1.1).
Згідно п.2.1 договору покупець здійснює оплату на розрахунковий рахунок продавця частинами на загальну суму договору, вказану в п.1.2 з моменту підписання договору та виставленого рахунку-фактури. Перерахування загальної суми договору покупець здійснює двома платежами: 2.1.1 –перша частина оплати від загальної суми договору складає 101500 грн. 00 коп., сплачується після підписання договору купівлі-продажу і виставлення рахунку-фактури; 2.1.2 –друга частина оплати від загальної суми договору складає 101500 грн. 00 коп., перераховується покупцем на розрахунковий рахунок продавця за 3 дні до виготовлення до відвантаження товару після письмового повідомлення засобом факсимільного зв”язку.
Згідно п.3.3 договору при поставці товару продавець зобов’язаний надати покупцю повний комплект супровідних документів (бухгалтерських і для реєстрації в МРЕВ ДАІ).
Пунктом 3.4 договору сторони передбачили, що строк поставки товару 30 днів з моменту підписання договору купівлі-продажу і внесення першої частини оплати п.2.1.1 на розрахунковий рахунок продавця.
Відповідно до п.3.10 договору в разі прострочення строку поставки товару продавцем за вказаною в п.3.1 адресою, в строки, вказані в п.3.4 даного договору, продавець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожний день прострочення.
Вказаний договір сторонами підписаний 04.04.2011 і тому відповідно до п.8.1 договору набрав чинності з 05.04.2011.
На виконання умов договору (п.2.1) позивачем перерахував відповідачу 05.04.2011 в рахунок оплати вартості товару 101500 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1095 від 05.04.2011 (а.с.17).
Відповідач в передбачений договором строк товар не поставив, тому позивач 17.05.2011 звернувся до відповідача з претензією №58, в якій просив виконати умови договору в термін до 01.06.2011, чого відповідач не зробив. Відповіді на претензію позивача не направив, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань) є, зокрема, договір.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Згідно ч.ч.1, 2 ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Умовами Договору №04/04/11/1 від 04.04.2011 сторони не передбачили права покупця вимагати повернення попередньої оплати у випадку невиконання чи несвоєчасного виконання відповідачем зобов’язання в частині поставки товару. Умовами Договору на такий випадок сторони передбачили застосування відповідальності у вигляді штрафних санкцій.
Згідно ч.3 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно статті 220 Господарського кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитись від прийняття виконання.
Відповідно до ч.3 ст.612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочки боржника виконання зобов’язань втратило інтерес для кредитора, він має можливість відмовитись від прийняття виконання зобов'язань.
Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних обов’язків з поставки товару –автоцистерни вакуумної АЦВ-3,8, на шасі ГАЗ-3309 2011 року випуску, за договором №04/04/11/1 від 04.04.2011, позивач відповідно до приписів законодавства має право відмовитись від прийняття товару та вимагати повернення попередньої оплати.
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Претензія позивача №58 від 17.05.2011 (а.с.12), направлена відповідачу 19.05.2011 (а.с.19), залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладені норми законодавства суд вважає, що позовні вимоги про стягнення боргу за договором №04/04/11/1 від 04.04.2011 в сумі 101500 грн. 00 коп. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 4921 грн. 78 коп. на підставі п.3.10 договору, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею – неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Таким чином, позивач правомірно відповідно до умов договору №04/04/11/1 нарахував відповідачу пеню за період з 05.05.2011 по 01.09.2011 в сумі 4921 грн. 78 коп., яка і підлягає стягненню з відповідача.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 984 грн. 41 коп. та інфляційні збитки в сумі 1218 грн. 00 коп., посилаючись на приписи ст.625 Цивільного кодексу України, але суд відмовляє у їх стягненні, оскільки вказана стаття Цивільного кодексу України передбачає відповідальність за порушення грошового зобов’язання. Відповідач за умовами договору мав зобов’язання лише з поставки товару. Неповернення попередньої оплати не є порушенням договірного зобов’язання в розумінні ст.611 Цивільного кодексу України.
Дана правова позиція міститься в постанові Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.2011 по справі №26/83/2011.
Судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 06.10.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
В И Р І Ш И В:
1. Позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Кірова до Товариства з обмеженою відповідальністю „Східспецтехніка” задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Східспецтехніка”, вул.Совєтська, 40/105, м.Луганськ, код 35844512 на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Кірова, вул.Первомайська, б.33а, с.Завітне Бажання Великоновосілківського району Донецької області, код 30835126 заборгованість за договором купівлі-продажу №04/04/11/1 від 04.04.2011 в сумі 101500 грн. 00 коп., пеню в сумі 4921 грн. 78 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 1064 грн. 22 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 231 грн. 21 коп., видати наказ позивачу.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 11.10.2011.
Суддя С.С. Єжова