ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"18" жовтня 2011 р.Справа № 5016/2580/2011(13/173)

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді:                                                                       Лашина В.В.
Суддів:                                                                                          Єрмілова Г.А.

                                                                                                    Воронюка О.Л.

При секретарі:                                                                                Хом'як О.С.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: не з’явився   

від відповідача: не з’явився   

від третьої особи: не з’явився    

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на ухвалу господарського суду Миколаївської області про забезпечення позову

від 23.09.2011 р.

по справі № 5016/2580/2011 (13/173)

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Стайл-Т”

про стягнення основного боргу, боргу за відсотками, пені за порушення умов кредитного договору від 21.12.2007 р. № 010/01-02/07-109 у загальній сумі 1 330 980 грн. 06 коп.           

ВСТАНОВИЛА:

          01 серпня 2011 року Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»в особі Миколаївської обласної дирекції (далі –ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулося до господарського суду із позовом до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (в подальшому –ФОП ОСОБА_2) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 010/01-02/07-109 від 21.12.2007 р. на загальну суму 1 330 980,06 грн., а також судових витрат.

21 вересня 2011 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»звернулось до суду із заявою про забезпечення позову шляхом встановлення тимчасової відмови у виїзді за межі України з тимчасовим вилученням закордонного паспорту відповідача –ФОП ОСОБА_2

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.09.2011 р. (суддя Коваль Ю.М.) заяву ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»задоволено. Обмежено право гр. ОСОБА_2 на виїзд за кордон і вилучено закордонний паспорт, виданий на ім`я ОСОБА_2

Не погоджуючись з цією ухвалою, ФОП ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить її скасувати, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, оскільки позивачем взагалі не обґрунтовано обставин утруднення чи неможливості виконання рішення щодо обраного позивачем способу забезпечення позову.

Представники учасників процесу в судове засідання не з’явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі, своїм правом на участь в судовому засіданні останні не скористалися.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 21 грудня 2007 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ФОП ОСОБА_2 був підписаний кредитний договір № 010/01-02/07-109, за умовами якого відповідачу відкрито невідновлювальну кредитну лінію у сумі 1 200 000 грн. строком до 18.12.2011 р. із сплатою 14,75 % річних.

Виносячи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив із того, що відносно підприємця ОСОБА_2 розглядається справа про стягнення кредитної заборгованості у значній сумі, тоді як у відповідності до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну», громадянинові України, який має паспорт, у разі, коли існують обставини, що обмежують відповідно до п. 8ч. 1 ст. 6 цього Закону право його виїзду за кордон (коли щодо нього подано цивільний позов до суду), паспорт може бути вилучений до закінчення провадження у справі. При цьому, господарський суд зазначив, що за даними ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», відповідач може виїхати за межі України, чим утруднить або унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія доходить до висновку про те, що судом першої інстанції були неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права України.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У статті 67 цього Кодексу встановлені заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заборони відповідачеві вчиняти певні дії; заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Чинним законодавством не передбачено права господарського суду в якості заходу забезпечення позову обмежувати право особи на виїзд за кордон і вилучати закордонний паспорт.

Також, виходячи із преамбули Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», цей Закон регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Між тим, згідно до ст. 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Отже, зазначений Закон не може бути застосований для вжиття заходу по забезпеченню позову відносно фізичної особи –підприємця.

Крім цього, виходячи з приписів ст.ст. 33, 66 ГПК України, користуючись правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеної в Інформаційному листі від 12.12.2006 р. № 01-8/2776, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Також, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Водночас, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»не обгрунтовано та не доведено належними доказами обставини, на які банк посилається у заяві про вжиття заходу забезпечення позову шляхом встановлення тимчасової відмови у виїзді за межі України з тимчасовим вилученням закордонного паспорту ФОП ОСОБА_2

Жодним чином заявником не доведено, яким чином обраний ним захід забезпечення позову співвідноситься із виконанням рішення, яке здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», яким чином ускладнюється або робиться неможливим виконання можливого рішення про стягнення з боржника грошових коштів чи звернення стягнення на його майно, на заставлене майно.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Миколаївської області підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 101-106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 задовольнити, а ухвалу господарського суду Миколаївської області від 23.09.2011 р. по справі № 5016/2580/2011 (13/173) –скасувати, у задоволені заяви Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Миколаївської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»відмовити.

Головуючий суддя                                                                                В.В. Лашин

Суддя                                                                                                    Г.А. Єрмілов

Суддя                                                                                                    О.Л. Воронюк

Повна постанова складена 19.10.2011 р.