Справа № 2а-171/08
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
16 01 2008 року м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Курило Л. В.
при секретарі - Дем'яненко Є.А.
за участі: представника позивача - Гендеровського А.Г.,
представника відповідача - Дяченка В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до військової частини А 1215 про стягнення грошової компенсації , -
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача - військової частини А 1215 про визнання дій командування військової частини А 1215 щодо невиплати грошової компенсації за продовольче забезпечення при звільненні зі Збройних Сил України незаконними, стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення в сумі 14773 грн. 94 коп. та компенсації за втрату упущеної вигоди за індексом інфляції - на суму 6130 грн. 48 коп. В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач зазначив, що він проходив службу в військовій частині А 1215 та наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 11 09 2006 року № 274 був звільнений з військової служби у відставку за п. 67 п.п. "б" ( за станом здоров'я) “Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками ( мічманами) Збройних Сил України”- у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, з правом носіння військової форми одягу. За 2000 - 2006 роки позивач не отримував грошової компенсації взамін продовольчого забезпечення та не знаходився на котловому забезпечені. Відповідно розрахунку за період з 11.03.2000 року по 18.09.2006 рік у військової частини А 1215 склалася заборгованість по продовольчому забезпеченню в сумі 14773 грн. 98 коп. Крім того, з урахуванням індексу інфляції позивач втратив упущену вигоду в сумі 3065 грн. 24 коп. Позивач звертався до установи відповідача з приводу отримання компенсації за продовольче забезпечення, але йому було відмовлено, оскільки облік по продовольчому забезпеченню у військовій частині А 1215 не ведеться.
Представник позивача в судовому засіданні зменшив вимоги адміністративного позову та просить стягнути грошову компенсацію за продовольче забезпечення в сумі 12778 грн. 40 коп. та з урахуванням індексу інфляції - упущену вигоду в розмірі 3065 грн. 24 коп., а всього просить стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 15843 грн. 64 коп.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та пояснив, що пунктом 2 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 р. № 1459-III, який вступив у дію з 11.03.2000 року, призупинено дію ч. 2 ст. 9 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них. Роз'ясненням Верховного Суду України від 08.04.2003 р. № 7/4-03 також визначено, що ЗУ "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" - не скасований, Конституційним судом України неконституційним не визнаний, а тому діє, і вимоги щодо одержання продовольчих пайків або грошової компенсації замість них за період, починаючи з 11.03.2000 р. задоволенню не підлягають. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України "Про норми харчування військослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань" від 29.03.2002 року № 426, продовольчий пайок для видачі на руки військовослужбовцям не передбачений, а постанова КМУ від 12.03.1996 року № 316, якою передбачався такий пайок (за нормою № 7), визнана такою, що втратила чинність. ОскількиОСОБА_1 у період з 1 03 2000 року по 18 09 2006 року проходив військову службу на посадах офіцерського складу, тому під час перебування у добових нарядах забезпечувався продовольчим забезпеченням безкоштовно за рахунок держави. Крім того, незрозуміло, виходячи з яких цін та на якій підставі позивач нарахував собі грошову компенсацію замість продовольчих пайків і вимагає її стягнення з військової частини А 1215. Тому представник відповідача вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, незаконними та задоволенню не підлягають.
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи судом встановлене наступне.
Судом встановлено, що позивач -ОСОБА_1проходив військову службу в військовій частини А 1215. Наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 11 09 2006 року № 274 він був звільнений з військової служби у відставку за п. 67 п.п. "б" ( за станом здоров'я) “Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками ( мічманами) Збройних Сил України”- у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, у званні капітана, з правом носіння військової форми одягу.
Позивач вважає, що у військової частини А 1215 склалась заборгованість по продовольчому забезпеченню перед ним, згідно наступного розрахунку:
-з 11.03.2000 р. по 30.09.2000 р. - 176 добових норм вартістю по 3,60 грн., заборгованість складає 633 грн. 60 коп.,
- з 01.10.2000 р. по 30.11.2002 р. - 687 добова норма вартістю по 5,97 грн. заборгованість складає 4101 грн. 39 коп.,
- з 01.12.2002 р. по 30.11.2003 р. - 317 добових норм вартістю по 5,36 грн. заборгованість складає 1699 грн. 12 коп.,
- з 01.12.2003 р. по 30.03.2004 р. - 105 добова норма вартістю по5,83 грн. заборгованість складає 612 грн. 15 коп.,
- з 01.04.2004 р. по 31.12.2004 р. - 229 добових норм вартістю по 6,37 грн. заборгованість складає 1456 грн. 44 коп.,
- з 01.01.2005 р. по 30.04.2005 р. - 104 добових норм вартістю по7,04 грн. заборгованість складає 735 грн. 28 коп.,
- з 01.05.2005 р. по 18.09.2006 р. - 442 добових норм вартістю по 8,01 грн. заборгованість складає 3540 грн. 42 коп., а всього - 1278 грн. 40 коп. Крім того, позивач вважає, що внаслідок не отримання компенсації за продовольче забезпечення , з урахуванням індексу інфляції, втратив упущену вигоду в розмірі 3065 грн. 24 коп.
Суд не погоджується з доводами позивача з наступних обставин.
Статтею 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. передбачено, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військослужбовці, які проходять військову службу за контактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплат грошової компенсації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно довідки № 1452 від 29 12 2006 року, долученої до матеріалів справи, облік заборгованості по продовольчому забезпеченню в військовій частині А 1215 не ведеться в тому числі і відносно ОСОБА_1
Таким чином, факт не отримання позивачем продовольчих пайків або грошової компенсації замість них є доведеним і не заперечується відповідачем.
Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 р., призупинено дію ч. 2 ст. 9 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військослужбовців), а також дію абзацу першого частини першої статті 14 зазначеного Закону в частині забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та членам їх сімей безоплатного проїзду у відпустку.
На день звернення позивача до суду зазначена норма не втратила свою юридичну силу та є чинною.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Законом України “ Про Державний бюджет України на 2007 рік”, який прийнято 19 12 2006 року, зупинено на 2007 рік дію п. 2 ст. 9-1 Закону України “ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей “ ( п.59 ст. 71 Закону), яким передбачено право військовослужбовців на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.
Посилання представника позивача на пряму дію ст. 17 Конституції України в частині забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей приймається судом до уваги. Проте питання щодо відповідності нормативно-правових актів, якими зупинено дію норми Закону України про право військослужбовців на грошову компенсацію замість продовольчих пайків, Конституції України не підпадає під компетенцію адміністративних судів.
Отже, з доказів по справі вбачається, що позивач при звільненні не отримав грошову компенсацію замість продовольчих пайків, проте наявність вини з боку відповідача щодо ухилення від виплати такої компенсації відсутня.
Вимоги щодо стягнення інфляційних витрат за несвоєчасність виплат заборгованості по компенсації замість продовольчого забезпечення є похідними від вимоги щодо стягнення компенсації за продовольчі пайки.
За таких обставин суд вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позивач не має права на отримання грошової компенсації за продовольчі пайки та компенсації за втрату упущеної вигоди за індексом інфляції, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9-1 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р., ЗУ "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 р., Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, ст. 17 Конституції України, статтями 86, 94, 98, 160 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України , суд , -
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини А 1215 про стягнення грошової компенсації за продовольчі пайки та упущеної вигоди відмовити у повному обсязі.
2. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 21.01.2008 року.
Суддя Л.В. Курило
Згідно оригіналу:
Суддя Л.В.Курило