Справа № 2-194/11                                                                                                   

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

         06 жовтня 2011 року  Комсомольський районний суд м.Херсона у складі:

головуючої судді                                       Іванцової Н.К.

при секретарі                                             Гінкул Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання спадкового права на майно та усунення перешкод у користуванні квартирою, шляхом вселення в неї та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Херсонської міської ради, Херсонського державного бюро технічної інвентаризації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Третя Херсонська державна нотаріальна контора про визнання права власності на 1/2 частину квартири в порядку спадкування за законом та скасування державної реєстрації права власності, -

в с т а н о в и в :

В вересні 2007 року позивач звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання спадкового права на майно, в якому вказує, що 09.03.1999р. її батьки –ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за договором міни отримали у власність однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Крім того позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати –ОСОБА_5, 02.09.2005р. ОСОБА_2 отримав у власність 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі продажу, укладеного між ним та ОСОБА_3, який на підставі довіреності діяв від імені ОСОБА_6 Крім того позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 її батько –ОСОБА_6 помер, позивач на момент його смерті була зареєстрована та проживала разом з ним, а тому, на її думку, є такою, що прийняла спадщину. Крім того, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує, що її померлий батько не видавав ніякої довіреності на ім’я ОСОБА_3, не мав намір продавати свою частину квартири, оскільки не мав іншого житла та до моменту смерті проживав у спірній квартирі. У зв’язку з чим вважає вчинений правочин здійсненим без достатніх на те правових підстав та таким, що порушує публічний порядок. На підставі вищевикладеного просить визнати договір купівлі-продажу 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, укладений 02.09.2005р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 –недійсним, визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме: 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, після смерті батька ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2

В січні 2011 року позивач звернулась до суду із позовом про визнання права власності на 1/2 частину квартири в порядку спадкування за законом, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько –ОСОБА_6 Після смерті її батька, рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 26.09.2006р. за ОСОБА_3 було визнано право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 Крім того позивач зазначила, що ухвалою апеляційного суду Херсонської області вказане рішення було скасовано та направлено на новий розгляд, а ухвалою Комсомольського районного суду м.Херсона від 22.06.2009р. позовну заяву ОСОБА_3 до Херсонської міської ради про визнання права власності залишено без розгляду. Однак, як зазначає позивач, в Херсонському державному БТІ залишилась реєстрація на 1/2 частину квартири за ОСОБА_3, а тому вона не має можливості оформити право власності в порядку спадкування за законом на цю частку у спадковому майні після смерті батька. Крім того ОСОБА_1 зазначила, що 07.05.2010р. рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона заповіт, складений 28.01.2003р. на ім’я ОСОБА_3, який в подальшому став підставою для визнання за останнім права власності на спірну частку у квартирі, визнано недійсним, зазначене рішення суду набрало чинності. У зв’язку з наведеним просить визнати за нею, ОСОБА_1, право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в м.Херсоні у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2     

Ухвалою Комсомольського районного суду м.Херсона від 28.02.2011 року вказані позовні заяви були об’єднані в одне провадження.

В судовому засіданні позивач, її представник, за довіреністю ОСОБА_7, збільшили позовні вимоги в частині позову про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання спадкового права на майно, просили визнати договір купівлі-продажу 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, укладений 02.09.2005р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 –недійсним, визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме: 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, після смерті батька ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, усунути ОСОБА_1 перешкоди в праві користування квартирою АДРЕСА_1, шляхом її вселення в спірну квартиру, зобов’язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 не чинити перешкоди в праві користування квартирою АДРЕСА_1, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов’язані з розглядом справи. Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначили, що при посвідченні договору купівлі-продажу, за яким власником 1/2 частини спірної квартири став ОСОБА_2, продавцем за договором зазначений ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності, виданої йому ОСОБА_6 При цьому фактично продаж було здійснено синові уповноваженої на відчуження квартири особи. Також представник позивача зазначив, що на час посвідчення договору купівлі-продажу нотаріус самостійно визначив частку ОСОБА_6 у спільному сумісному майні в розмірі 1/2 частини квартири, в той час як ОСОБА_5, другий співвласник квартири, ніколи не укладала із своїм чоловіком жодних угод стосовно часток у спільній сумісній власності. Також обґрунтовуючи пред’явлений позов представник позивача зазначив, що батько позивача не мав намір продавати свою частину квартири, оскільки не мав іншого житла та ніколи не розповідав про це дочці, що, на думку позивача, свідчить про відсутність у ОСОБА_6 волевиявлення на продаж квартири, а укладений правочин не відповідав його внутрішній волі та не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Також в судовому засіданні позивач та її представник в частині пред’явлених позовних вимог про визнання права власності на 1/2 частину квартири в порядку спадкування за законом, за довіреністю ОСОБА_8, уточнили позовні вимоги, просили визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в м.Херсоні у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, зобов’язати Херсонське ДБТІ скасувати реєстрацію в реєстрі прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, представник позивача зазначила, що позивач на момент смерті батька проживала в його квартирі, однак працювала в м.Одеса. Крім того позивач вказала, що в період з 2000 року по 2003 рік вона постійно проживала із батьком, однак згодом виїхала на роботу в м.Одеса, у зв’язку з чим приїжджала додому один раз на місяць чи на два місяці. Також зазначила, що в один з таких приїздів батько розповів їй, що одну кімнату в його квартирі він надав ОСОБА_3 в оренду, на що ним була дана довіреність. При цьому одна кімната в квартирі була відгороджена.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог, пояснив, що в 2002 році ОСОБА_6 висловив йому своє бажання продати належну йому квартиру з метою придбання будинку в іншій місцевості, у зв’язку з чим просив допомогти із продажем, на що він погодився. Для того щоб відновити документи на квартиру, в якій проживав ОСОБА_6, останній видав йому довіреність від 05.11.2002р., зокрема уповноважив розпоряджатись належною йому на праві приватної власності квартирою, при цьому відповідач зазначив, що довіреність на його ім’я посвідчувалась за його відсутності, особисто ОСОБА_6 у нотаріуса, якого він вже знав. За час відновлення документів на квартиру, як пояснив відповідач ОСОБА_3, будинок, який хотів придбати ОСОБА_6, було вже продано, а тому ОСОБА_6 звернувся до нього із проханням продати кому-небудь 1/2 частину належної йому квартири через брак коштів, а також мотивуючи тим, що діти від нього відмовились. Через рік квартиру так ніхто і не придбав, у зв’язку із її занедбаним станом, а тому ОСОБА_6 звернувся до ОСОБА_3 із проханням допомагати матеріально та власноруч оформив заповіт на його ім’я. Через деякий час 1/2 частину квартири від імені ОСОБА_6 та на підставі довіреності він продав своєму синові, грошові кошти від якого він отримав особисто, а потім передав ОСОБА_6, який в свою чергу, повернув ОСОБА_3 500грн. боргу, а інші кошти залишив собі. За взаємною згодою ОСОБА_6 та ОСОБА_2 квартира була поділена, в ній зроблено окремий вихід, а тому, на думку відповідача, в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Також в судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 заперечував проти задоволення позову в частині позовних вимог про визнання права власності на 1/2 частину квартири в порядку спадкування за законом за ОСОБА_1 При цьому зазначив, що позивач, як і її рідні брат ОСОБА_1 і сестра ОСОБА_9, були дітьми щодо яких подружжя ОСОБА_9 було позбавлено батьківських прав. На цьому ґрунті між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 склались неприязні стосунки. Після досягнення повноліття, як зазначив ОСОБА_3, ОСОБА_1 декілька разів приходила до батька, однак через нетривалий час поїхала до м.Одеси і до батька більше не з’являлась, на час його смерті з ним не проживала, а була лише зареєстрованою.     

Представник відповідача ОСОБА_2, за довіреністю ОСОБА_10, в судовому засіданні заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог.

Представник Херсонського державного БТІ в судове засідання не з’явився, однак надіслав на адресу суду заяву, якою просив справу розглянути за їх відсутності.

Представник Херсонської міської ради в судовому засіданні при вирішенні спору покладався на розсуд суду та просив розгляд справи провадити за його відсутності.

Приватний нотаріус ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник Третьої Херсонської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, однак надіслав на адресу суду заяву, якою просив справу розглянути за їх відсутності.

Дослідивши докази у справі, заслухавши сторони, свідків, суд встановив, що позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_6 та ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 21.11.1991р. Комсомольським відділом РАГС м.Херсона.

09.03.1999р. між ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 було укладено договір міни, який було посвідчено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 1036 та зареєстровано в Херсонському міжміському БТІ в книгу № 91 за реєстровим № 35715 від 09.03.1999р. За умовами договору міни ОСОБА_6 та ОСОБА_5 набули у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданого повторно 04.12.2001р. міським відділом РАГС, ІНФОРМАЦІЯ_3. померла ОСОБА_5

28.11.2003р. ОСОБА_6 було складено заповіт, яким він заповів належну йому квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_3 Вказаний заповіт було посвідчено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 5897.

02.09.2005р. за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 3517, зареєстрованого в Херсонському Державному БТІ в книгу № 91 за № 35715 05.09.2005р., ОСОБА_2 набув у власність 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1. При цьому, як вбачається зі змісту договору, від імені продавця –ОСОБА_6, діяв ОСОБА_3 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу, ОСОБА_4, 05.11.2002р. за р. № 5594. Крім того 05.11.2002 року ОСОБА_6 було позичено у ОСОБА_3 гроші в сумі 1500грн. з метою підготовки документів для продажу спірної квартири, про що свідчить відповідна розписка.

Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_2, виданого повторно 22.08.2006р. міським відділом РАЦС Херсонського обласного управління юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6

Рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 26.09.2006р. за ОСОБА_3 було визнано право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в м.Херсоні в порядку наслідування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 Зазначене рішення суду було скасовано.  

Рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 07.05.2010 року, яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 15.07.2010 року, заповіт складений 28.11.2003 року ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3, який було посвідчено 28.11.2003 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4 і зареєстровано в реєстрі за № 5897, було визнано недійсним.

За відомостями інвентарної справи на квартиру АДРЕСА_1 в м.Херсоні право власності на 1/2 частину зазначеної квартири по теперішній час зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 26.09.2006р.

З пояснень сторін під час розгляду справи судом було встановлено, що померлий ОСОБА_6 мав трьох дітей: ОСОБА_1 –позивача у даній справі та дочку ОСОБА_9 і сина ОСОБА_11, які також могли б претендувати на частину у спадковому майні після смерті батька. Однак позивач в судовому засіданні зазначила, що вони між собою вже багато років не спілкуються між собою, їхнє місцезнаходження чи місце проживання невідоме, а відносно сестри ОСОБА_9 остання висловила міркування щодо її ймовірної смерті. Відповідно до листа № 5778/01-21 від 27.08.2011 року з міського відділу РАЦС Головного управління юстиції у Херсонській області, проведеною перевіркою архіву міського відділу РАЦС за період з 1999 року по теперішній час актового запису про смерть ОСОБА_9 та ОСОБА_1 не виявлено. Згідно відомостей Державного навчального закладу «ВПУ № 2 м.Херсона»від 29.08.2011 року за № 6, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4. навчався у ВПУ № 2 з 01.09.1999 року по 13.06.2002 року, мешкав у гуртожитку та був зареєстрований з 15.12.1999 року по 21.06.2002 року за адресою: АДРЕСА_2. За відомостями адресно-довідкового сектору ВГІРФО УМВС України в Херсонській області станом на 15.08.2011 року ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4. та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5 в Херсонській області не зареєстровані, таким чином встановити їхнє місце перебування не виявилось за можливе.

У відповідності до вимог ст.215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В частині позовних вимог щодо визнання договору купівлі-продажу недійсним, позивач, як на правову підставу заявлених нею позовних вимог, посилається на ст.228 ЦК України, зазначаючи при цьому, що оспорюваний правочин вчинений без достатніх на те правових підстав і як, такий, що порушує публічний порядок. Вказана норма закону регламентує, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. При цьому Пленум Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»роз’яснює, що в даному випадку має враховуватись вина, яка дістає вияв у намірі порушити публічний порядок з боку осіб, які вчиняють такий правочин. Однак, обґрунтовуючи в цій частині позовні вимоги, позивач не конкретизувала та не обґрунтувала, в чому саме дістала вияв спрямованість правочину на порушення публічного порядку. Доводи позивача та її представника щодо відсутності волевиявлення ОСОБА_6 на посвідчення довіреності від 05.11.2002 року на ім’я ОСОБА_3 на розпорядження належної йому квартири та, як наслідок, укладення на підставі неї договору купівлі-продажу квартири із ОСОБА_2 не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджуються зібраними у справі доказами. Так, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 пояснили, що в їхній присутності ОСОБА_3 позичив гроші ОСОБА_6 в розмірі 1500,00грн., які останньому були необхідні на оформлення документів, необхідних для подальшого продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1. Також свідки зазначили, що у разі неповернення позичених грошей ОСОБА_6 висловлював намір передати належну йому квартиру ОСОБА_3 в рахунок сплати боргу. Про намір відчуження квартири ОСОБА_6 також можна зробити висновок із написаних ним розписок від 05.11.2002 року та від 17.06.2003 року. Крім того довіреність, на підставі якої було укладено договір купівлі-продажу, до теперішнього часу ніким не скасована, а обставина, що ОСОБА_1 не було відомо про намір батька продати квартиру не вказує на відсутність в нього волевиявлення на вчинення подібного правочину.    

Також суд не погоджується із доводам позивача, що на час посвідчення договору купівлі-продажу нотаріус самостійно визначив частку ОСОБА_6 у спільному сумісному майні в розмірі 1/2 частини квартири, в той час як ОСОБА_5, другий співвласник квартири, ніколи не укладала із своїм чоловіком жодних угод стосовно часток у спільній сумісній власності, оскільки вони суперечать нормам ст. 63 СК України, за якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання спадкового права на майно та усунення перешкод у користуванні квартирою, шляхом вселення в неї такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання за нею права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в м.Херсоні у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, зобов’язання Херсонське ДБТІ скасувати реєстрацію в реєстрі прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, суд вважає їх такими, що ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст.1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). У відповідності до ст.1258 ЦК України - Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. За змістом ст.1261 ЦК України - У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Зібраними та дослідженими у справі доказами встановлено, що після смерті ОСОБА_6 із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, що підтверджується листом з Третьої Херсонської державної нотаріальної контори про відсутність спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 Його дочка, позивач у справі ОСОБА_1, була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 31.08.2005 року, що підтверджується відповідним штампом у її паспорті громадянина України, зробленим Комсомольським ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області. На час розгляду справи місце перебування інших спадкоємців на спадкове майно встановити не виявилось за можливе. Рішення суду, за яким внаслідок спадкування за заповітом ОСОБА_3 набув право власності на 1/2 частину спірної квартири, було скасовано, однак за відомостями, які містяться в інвентарній справі, право власності на 1/2 частину квартири до теперішнього часу зареєстроване за відповідачем на підставі вже скасованого рішення суду. Вказана обставина заважає набуттю позивачем права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, а тому державна реєстрація права власності за ОСОБА_3, яку було проведено на підставі рішення суду, яке на час розгляду справи вже не є чинним, підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 5-11, 60, 88, 208, 209, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, ст.ст. 215, 216, 228, 1215, 1258, 1261 ЦК України, суд –

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання спадкового права на майно та усунення перешкод у користуванні квартирою, шляхом вселення в неї - відмовити.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Херсонської міської ради, Херсонського державного бюро технічної інвентаризації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Третя Херсонська державна нотаріальна контора про визнання права власності на 1/2 частину квартири в порядку спадкування за законом та скасування державної реєстрації права власності.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в м.Херсоні у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2

Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в м.Херсоні, вчинену на підставі рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 26.09.2006 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяН. К. Іванцова