Справа № 22-ц-1349/2011
Категорія 25
Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т.М.
Суддя-доповідач Соколовський В.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Соколовського В.М.,
суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,
секретаря Сідорука А.О.,
з участю: представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», Івано-Франківської філії Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра», про стягнення страхового відшкодування, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на рішення Івано-Франківського міського суду від 25 травня 2011 року,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_3 звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (надалі ПАТ «Страхова група «ТАС») про стягнення з відповідача страхової виплати в сумі 137532 гривні. Позов мотивував тим, що придбав автомобіль марки «Субару Оутбек», 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1. Даний автомобіль придбаний в кредит, наданий Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» (надалі ВАТ КБ «Надра»). На вимогу банку уклав договір страхування даного автомобіля в страховій компанії, запропонованій самим банком, а саме: в ПАТ «Страхова група «ТАС». Автомобіль застрахував за договором добровільного страхування наземного транспорту від 04.07.2007 року за № ДСНТ-21-138370948 на ринкову вартість
автомобіля 181040 грн. В ніч з 27 вересня на 28 вересня 2007 року автомобіль було викрадено, з приводу чого 06.10.2007 р. за його заявою старшим слідчим СВ Івано-Франківського МВ УМВС України Перепічкою Ю.О. винесено постанову про порушення кримінальної справи.
За умовами договору страхування відповідач повинен був сплатити 162936 грн., з яких: 48880 грн. після порушення кримінальної справи і 114055 грн. після винесення постанови про зупинення слідства. Оскільки, відповідач тільки 03.07.2008 р. сплатив за його претензією лише 25404 грн., тому просив стягнути 137532 грн. недоплаченого страхового відшкодування.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 25 травня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено повністю.
Стягнуто з ПАТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 137532 грн. страхового відшкодування.
На дане рішення представник ПАТ «Страхова група «ТАС» - Стовбир О.О. подав апеляційну скаргу, вказуючи, що воно не відповідає обставинам справи і винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, вважає, що судом порушено п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про страхування», п. 3 ч. 1 ст. 991 ЦК України та п. 15.1.3 Договору страхування щодо подання позивачем неправдивих відомостей стосовно предмету договору страхування. Так, ОСОБА_3 не являється ні власником, ні довіреною справжнім власником особою, а ввівши в оману страхову компанію та видавши автомобіль за свій, він, в подальшому, намагався отримати страхове відшкодування.
На підтвердження цього, апелянт вказує на те, що позивач подав підроблене свідоцтво про реєстрацію даного автомобіля, що підтверджується постановою від 07.10.2009 р. та листом № 16/1654 від 24.06.2010 р. УМВС України в Івано-Франківській області про анулювання реєстрації автомобіля марки «Субару Оутбек», номер кузова НОМЕР_2, у зв’язку з підробкою документів на цей автомобіль. Експертизою НДЕКЦ при ГУ МВС в Одеській області було з’ясовано справжність свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, згідно якого, дійсним власником автомобіля марки «Субару Оутбек», номер кузова НОМЕР_2, є громадянин ОСОБА_7
Також, судом першої інстанції суттєво порушено вимоги ЦПК України в частині оцінки доказів, не надано належну оцінку постанові від 07.10.2009 р. та листу № 16/1654 від 24.06.2010 р. УМВС України в Івано-Франківській області, не допитано громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в якості свідків, які володіють інформацією про придбання та відчудження спірного автомобіля.
З цих підстав просив оскаржуване рішення від 25 травня 2011 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_3 відмовити повністю.
Представники апелянта – ПАТ «Страхова група «ТАС» в судове засідання не прибули, хоча належно повідомлені про розгляд справи.
Представник ОСОБА_3 – ОСОБА_2 скаргу не визнав, вважає її безпідставною, а рішення – Законним і обґрунтованим, яке просив залишити в силі, відмовивши у задоволенні скарги.
Вислухавши доповідача, заперечення проти скарги представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.07.2007 р. між ПАТ «Страхова група «ТАС» (колишня назва «Закрите акціонерне товариство») та позивачем укладено договір № ДСНТ-21-138370948 добровільного страхування наземного транспорту, яким застраховано автомобіль марки «Субару Оутбек», номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, на суму повної ринкової вартості автомобіля 181040 грн.
Пункт 5.1.2 договору передбачає страховим випадком незаконне заволодіння транспортним засобом у будь-якому місці знаходження. Пунктом 14.8 договору передбачено, що за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом, за яким порушено кримінальну справу, підлягає виплаті страхове відшкодування в розмірі 30% після порушення кримінальної справи, а остаточний розрахунок виплачується після закінчення строку попереднього розслідування (припинення, зупинення провадження), але не раніше двох місяців з моменту порушення кримінальної справи.
06.10.2007 р. за заявою позивача про крадіжку автомобіля марки «Субару Оутбек», номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, старшим слідчим СВ Івано-Франківського МВ УМВС України порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
07.10.2009 р. слідчим СВ СУ УМВС України в Івано-Франківській області винесено постанову про закриття даної кримінальної справи.
29.12.2009 р. прокуратурою м. Івано-Франківська вказану постанову про закриття кримінальної справи від 29.12.2009 р. скасовано і 08.09.2010 р. дана кримінальна справа № 276858 слідчим СВ Івано-Франківського МВ УМВС України прийнята до провадження. Про те 28.09.2010 р. досудове слідство по ній зупинено на підставі п. 3 ст. 206 КПК України до встановлення особи, винної у вчинені даного злочину, що підтверджується листом прокуратури Івано-Франківської області від 27.08.2010 р. № 781-10 та листом Івано-Франківського відділу МВ УМВС України в Івано-Франківській області від 21.10.2010 р. № 19445.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивач мав право на страхову виплату, заявлену в позові, оскільки, відповідач тільки 03.07.2008 р. сплатив за претензією позивача лише 25404 грн., хоча мав сплатити 162936 грн., враховуючи мінус 10% франшизи від страхової суми 181040 грн.
Доводи апелянта щодо подачі ОСОБА_3 неправдивих відомостей про предмет страхування, а саме: підробленого свідоцтва про реєстрацію автомобіля, чим порушено вимоги п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про страхування», п. 3 ч. 1 ст. 991 ЦК України та п. 15.1.3 договору страхування, також не беруться судом до уваги.
Як вбачається з п.п. 1.1. договору № 1 про передачу права власності на автомобіль марки «Субару Оутбек», державний реєстраційний № НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію даного автомобіля датується від 05.06.2007 р. № 019612 і воно видане Івано-Франківським МРЕО, тому таке свідоцтво на момент видачі та реєстрації транспортного засобу не було недійсним та фальшивим. Про це не міг нічого знати і сам ОСОБА_3, котрий реєстрував автомобіль в органах ДАІ. Договір добровільного страхування наземного транспорту за № ДСНТ-21-138370948 укладено 04.07.2007 р., тобто пізніше від дати видачі свідоцтва про реєстрацію № 019612. Отже, позивач, укладаючи договір страхування, не міг подати підробленого свідоцтва, оскільки, експертизою НДЕКЦ при ГУ УМВС в Івано-Франківській області визнано підробленим свідоцтво за № НОМЕР_3, тобто зовсім інше свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Всі інші доводи апелянта не спростовують законності оскаржуваного рішення, тому колегія суддів їх не враховує.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
За таких обставин, суд першої інстанції, вірно визначив характер спірних правовідносин між сторонами, правильно застосував норми законодавства, які їх регулюють та виніс законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 25 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.