20.04.2011

Справа № 2-1454/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 квітня 2011 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

                              головуючого –судді Бойка О.М.

                              при секретарі –Карпенко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейне цивільну справу за позовом ТОВ науково-виробниче підприємство «Стальсервіс»до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,

в с т а н о в и в :

Представник позивача в судовому засіданні підтримав пред’явлений позов, посилаючись на те, що 04.06.2009 року після заправлення автомобіля «МАН»д/н НОМЕР_1 їхнім робітником ОСОБА_1 була втрачена електронна картка за допомогою якої здійснювалось заправлення. Зі слів відповідача, він передав електрону картку №468016315 оператору ОСОБА_2 та повідомив йому персональний код доступу для списання коштів за паливо. Після проведення розрахунків оператором ОСОБА_2 водію була повернута вже інша електронна картка №0500022210, тобто була здійснена підміна електронних карток. У зв'язку з цим, за період з 04 червня по 30 червня 2009 року з рахунку ТОВ НВП «Стальсервіс» було списано 38 458,93 грн. за використане невідомими особами пальне, яке позивач не придбавав та не використовував. Підміна електронної картки була виявлена лише 01.07.2009 року коли у позивача виникла необхідність скористатися карткою для заправлення автомобіля.

Відповідач, за яким було закріплено користування електронною карткою, мав вчасно повідомити про втрату картки для запобігання порушень інтересів позивача. Саме несвоєчасне (умисне або неумисне) повідомлення про підміну електронної картки призвело до понесення позивачем матеріальної шкоди. Тобто своєю бездіяльністю, яка полягає в несвоєчасному повідомленні позивача про втрату електронної картки, відповідач завдав майнову шкоду підприємству у вигляді прямих матеріальних збитків у розмірі 38 458,93 (тридцять вісім тисяч чотириста п'ятдесят вісім гривень )грн., які були списані продавцем (ТОВ «УТН-Восток») з рахунку ТОВ НВП «Стальсервіс».

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. За таких обставин, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1, 21 липня 2008 року був прийнятий на роботу до ТОВ НВП «Стальсервіс»на посаду водія-експедитора, а згодом, 20.11.2009 року був звільнений із займаної посади на підставі наказу №56-к від 20.11.2009 року, що підтверджується записами в трудовій книзі серії НОМЕР_2, яка належить відповідачу.

Також, 21.07.2011 року між ТОВ НВП «Сталь сервіс»та ОСОБА_1 був укладений договір «Про повну матеріальну відповідальність».

25.03.2009 року між Позивачем (Покупець за Договором) та ТОВ «УТН-Восток»(Продавець за Договором) укладено договір №СК/ПО/40012113 купівлі-продажу пального та його відпустку за електронною карткою. За період з 01 червня по 30 червня 2009 року за Покупцем зафіксовано споживання бензину в загальній кількості 1358,05 літрів і дизельного палива у кількості 10129,50 літрів, у зв'язку з чим нараховано для оплати 62880,48 грн. Вказана сума була списана Продавцем з рахунку Покупця.

Однак, 04.06.2009 року після заправлення автомобіля «МАН»д/н НОМЕР_1 робітником ТОВ НВП «Сталь сервіс»ОСОБА_1 була втрачена електронна картка за допомогою якої здійснювалось заправлення. Як встановлено в судовому засіданні, він передав електрону картку №468016315 оператору ОСОБА_2 та повідомив йому персональний код доступу для списання коштів за паливо. Після проведення розрахунків оператором ОСОБА_2 водію була повернута вже інша електронна картка №0500022210, тобто була здійснена підміна електронних карток. У зв'язку з цим, за період з 04 червня по 30 червня 2009 року з рахунку ТОВ НВП «Стальсервіс»було списано 38 458,93 грн. за використане невідомими особами пальне, яке позивач не придбавав та не використовував. Підміна електронної картки була виявлена лише 01.07.2009 року коли у позивача виникла необхідність скористатися карткою для заправлення автомобіля.

Відповідач, за яким було закріплено користування електронною карткою, мав вчасно повідомити про втрату картки для запобігання порушень інтересів позивача. Саме несвоєчасне (умисне або неумисне) повідомлення про підміну електронної картки призвело до понесення позивачем матеріальної шкоди. Тобто своєю бездіяльністю, яка полягає в несвоєчасному повідомленні позивача про втрату електронної картки, відповідач завдав майнову шкоду підприємству у вигляді прямих матеріальних збитків у розмірі 38 458,93 (тридцять вісім тисяч чотириста п'ятдесят вісім гривень )грн., які були списані продавцем (ТОВ «УТН-Восток») з рахунку ТОВ НВП «Стальсервіс»

Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 31 березня 1989 року «Про практику застосуваннями судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», матеріальна відповідальність робітників і службовців за шкоду, заподіяну злочином підприємству, установі, організації, з якими вони перебували у трудових відносинах, визначається згідно зі ст. 130-138 КЗпП України.

Так, згідно ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Згідно ст. 134 КЗпП України, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей, шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь переслідуваних у кримінальному порядку.

Згідно ст. 135-3 КЗпП України, розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами. У разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди.

Так, згідно видаткової накладної наданої ТОВ «УТН-Восток»сума заборгованості ТОВ НВП «Стальсервіс»за списане паливо становить 38458,93 грн.

Згідно ст. 136 КЗпП України, покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Таким чином, неправомірними діями відповідача позивачу була заподіяна матеріальна шкода у розмірі 38458,93 грн., яка ним по цей час не відшкодована та підлягає стягненню з нього у повному обсязі на користь ТОВ НВП «Стальсервіс».

Відповідно до вимог ст.ст.79,88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню сума судового збору в розмірі 384,59 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмирі 30 грн., сплачені позивачем при подачі позову.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 74, 79, 84, 88, 212, 215, 214, 224 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 130, 131, 134, 135-1, 135-3, 136, 137 Кодексу законів про працю України, суд –

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ТОВ «Стальсервіс»задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Стальсервіс», суму шкоди у розмірі 38 458 гривень 93 копійки.

          Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Стальсервіс»суму витрат по сплаті державного мита в розмірі 384,59 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя                                Бойко О.М.