ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.09.11 Справа № 26/166/2011
Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом
Приватного підприємства „Науково-технічна виробничо-комерційна фірма „Вуглехімпостачання”, м.Красний Луч Луганської області
до Комунального підприємства „Міськтеплокомуненерго” Краснолуцького виконкому, м.Красний Луч Луганської області
про стягнення 260526 грн. 65 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача –представник за довіреністю ОСОБА_1, довіреність №б/н від 01.08.2011;
від відповідача –представник не прибув.
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений за договором №12/10-10 від 12.10.2010 товар в сумі 254921 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 2996 грн. 19 коп., інфляційних нарахувань в сумі 2609 грн. 46 коп.
Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.
Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 №01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.
Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.
12.10.2010 між Приватним підприємством „Науково технічна виробничо-комерційна фірма „Вуглехімпостачання” (позивач, продавець) та комунальним підприємством „Міськтеплокомуненерго” Краснолуцького виконкому (відповідач, покупець) був укладений договір №12/10-10 від 12.10.2010 купівлі-продажу, за яким продавець зобов”язався поставити за вантажними реквізитами, наданими покупцем вугілля в номенклатурі, кількості та по ціні, вказаній в специфікації )додаток №1), що є невід”ямною частиною договору. В разі зміни ціни і кількості поставленої продукції буде змінюватися специфікація до договору (п.1.1), а покупець зобов”язався прийняти та оплатити продукцію в порядку та на умовах договору (п.1.2).
Відповідно до п.2.1 договору ціна продукції вказується в специфікації, яка додається до договору (ціни вказані з урахуванням ПДВ та транспортних витрат).
Загальна сума договору складає 720000 грн., в т.ч. ПДВ (п.2.3 договору).
У розділі 4 вказаного договору сторони обумовили умови поставки та порядок приймання продукції і строк поставки.
Відповідно до п.5.2 договору оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 20 календарних днів з моменту поставки вугілля та надання документів, перелічених в п.4.3 договору.
На виконання вказаних умов договору позивач поставив відповідачу вугільну продукцію в кількості 626, 565 тон на загальну суму 546921 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи та відповідачем не оспорено.
Відповідач свої зобов”язання в частині оплати поставленої продукції виконав частково, у зв”язку з чим за ним виникла заборгованість в сумі 254921 грн. 00 коп., на яку позивач нарахував 3% річних в розмірі 2996 грн. 19 коп. та інфляційні нарахування –2609 грн. 46 коп., та звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань) є, зокрема, договір.
Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 т.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Статтею 657 Цивільного кодексу України передбачена форма окремих видів договорів купівлі-продажу.
Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст.655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.
Таким чином позивачем доведено порушення відповідачем зобов’язання в частині поставленого товару та наявності у останнього заборгованості в сумі 254921 грн. 00 коп., про що також зазначено в акті звірення від 19.09.2011, підписаного обома сторонами та скріпленого печатками підприємств. Позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладені норми законодавства суд вважає, що позивачем обгрунтовано нараховані відповідачу 3% річних за період з 01.04.2011 по 22.08.2011 в сумі 2996 грн. 19 коп. та інфляційні нарахування за період з жовтня 2010 року по березень 2011 року в сумі 2609 грн. 46 коп., які підлягають до задоволення.
Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності заборгованості не надав.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 22.09.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
В И Р І Ш И В:
1.Позов Приватного підприємства „Науково-технічна виробничо-комерційна фірма „Вуглехімпостачання” до Комунального підприємства „Міськтеплокомуненерго” Краснолуцького виконкому задовольнити.
2.Стягнути з Комунального підприємства „Міськтеплокомуненерго” Краснолуцького виконкому, вул.Васильченко, б.19, м.Красний Луч Луганської області, код 32163587 на користь Приватного підприємства „Науково-технічна виробничо-комерційна фірма „Вуглехімпостачання”, вул.Хмельницького, б.22, м.Красний Луч Луганської області, код 33685553 заборгованість за договором №12/10-10 від 12.10.2010 в сумі 254921 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 2996 грн. 19 коп. та інфляційні нарахування в сумі 2609 грн. 46 коп., державне мито в сумі 2605 грн. 27 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 26.09.2011.
Суддя С.С. Єжова
Помічник судді С.І. Заєць
Надр. 3 прим.
1-до справи вих.№
2-позивачу: вул.Хмельницького, 22, м.Красний Луч Луганської області, 94503 (простою) 2
3- відповідачу: вул.Васильченко, 19, м.Красний Луч Луганської області, 94500 (рекомендованою)
26.09.2011