ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.09.11 Справа № 17/110/2011
За позовом Приватного підприємства “Хімпостачальник”, м. Сєвєродонецьк Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Неон”, м. Рубіжне Луганської області
про стягнення 13792 грн. 75 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий 08.12.03 Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області, довіреність б/н від 04.01.11;
від відповідача: не прибув.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 13792,75 грн.
Відповідач витребувані ухвалами суду від 28.07.2011 та від 11.07.2011 документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 28.07.2011, 08.08.2011, 08.09.2011 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.
Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.
Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, що прибули у судове засідання, суд
в с т а н о в и в:
На підставі виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю “Неон” (відповідач у справі) та оплаченого рахунку-фактури № 65 від 05.05.2011 на бензин та дизпаливо, Приватне підприємство “Хімпостачальник” (позивач у справі) здійснив оплату вказаного рахунку та отримав за видатковими накладними від 01.04.2011 № 2 та від 05.05.2011 № 2, відповідно,190 талонів на суму 30170,00 грн. та 245 талонів на суму 35210,00 грн. для отримання в подальшому бензину А-95, А-80 та дизпалива, які були оплачені за рахунками-фактурами № 1 від 07.04.2011 та № 65 від 05.05.2011, про що свідчать платіжні доручення № 1690 від 07.04.2011 та № 2341 від 11.05.2011.
У зв’язку з тим, що припинив видачу нафтопродуктів за талонами №№ 430024018, 510011001-510011015, 510011017, 510011022-510011030, 510012001,540015001-540015033, 540015046-540015054, 540016046-540016050, 530014021, позивач звернувся до відповідача з листом № 507 від 31.05.2011, з вимогою відвантажити недоотримані нафтопродукти або повернути грошові кошти за них.
Однак, відповідач нафтопродукти не відвантажив, грошові кошти не повернув, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 13792,75 грн. вартості непоставленого пального.
Відповідач заперечень проти позову, або доказів оплати боргу суду не надав.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 639 ЦК України, яка регулює вимоги щодо форми договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Як встановлено частинами 1-2 статті 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі видаткових накладних від 01.04.2011 № 2 та від 05.05.2011 № 2 отримав, відповідно, 190 талонів та 245 талонів для отримання в подальшому бензину А-95, А-80 та дизпалива на суму 30170 грн. та 35210 грн., відповідно, які були оплачені, про що свідчать платіжні доручення № 1690 від 07.04.2011 та № 2341 від 11.05.2011.
У зв’язку з вищевикладеним у відповідача виникло зобов’язання щодо видачі нафтопродуктів за вищезазначеними талонами.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з приписами статті 11 вказаного кодексу цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Зі змісту статті 526 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Під виконанням зобов'язань розуміють вчинення кредитором і боржником дій зі здійснення прав та виконання обов'язків, що випливають із зобов'язання. Обумовлені дії (або утримання від здійснення певної дії) складають предмет зобов'язання. Такого роду дії повинні точно відповідати всім умовам договору або вимогам законодавства, а при їх відсутності -вимогам, що звичайно пред'являються, у тому числі звичаям комерційного обороту, правилам ділової етики тощо.
Принципи, яким повинне відповідати виконання зобов'язання у кожному окремому випадку, - це загальні правила виконання зобов'язань. До них відносяться належне виконання, неприпустимість односторонньої відмови від виконання і реальне виконання.
Належне виконання зобов'язання - це виконання зобов'язання, обумовленого в договорі, акті цивільного законодавства чи відповідними звичаями способом, предметом, у встановлений строк та в певному місці, належній особі та належною особою. Належне виконання в усіх випадках звільняє боржника від його обов'язків і припиняє зобов'язання.
Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Статтею 545 Цивільного кодексу України передбачено, що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Термін "борговий документ" означає письмове підтвердження факту прийняття боржником обов'язку сплатити гроші, виконати роботу, надати послуги. Кредитор, що пред'являє борговий документ, після отримання виконання зобов'язання має повернути його.
Відповідно до п.3 "Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", що затверджені спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за №805/15496, талон це - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Наявність у позивача талонів на дизельне пальне на яких стоїть печатка відповідача, а також дії сторін, а саме видача частини палива позивачу за талонами свідчить про укладення між сторонами угоди (купівлі-продажу) дизельного пального.
Оскільки, за зверненням позивача йому не були відпущені придбані ним нафтопродукти на загальну суму 13792,75 грн., а талони є дійсними протягом двох місяців , про що зазначено безпосередньо на самих талонах, від дати видачі –05.05.2011, то позивач обґрунтовано вимагає повернення своїх коштів.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Неон”, м. Рубіжне Луганської області, вул. Визволителів, 75, ідентифікаційний код 30948870 на користь Приватного підприємства “Хімпостачальник”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Силікатна, 10, ідентифікаційний код 13395997, заборгованість в сумі 13792 грн. 75 коп., державне мито в сумі 137 грн. 93 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., видати наказ.
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено: 13.09.2011.
Суддя О.С. Фонова