ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "06" жовтня 2011 р.                                                                                    Справа № 8/61  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддівУдовиченка О.С.

Міщенка П.К. (доповідач),

Хандуріна М.І.

розглянувши

касаційну скаргуЗакрите акціонерне товариства

"Львівський керамічний завод"

на ухвалу

та постановугосподарського суду Львівської області

від 11.01.2011 року

Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2011 року

у справі

господарського суду

за заявою

до № 8/61

господарського суду Львівської області Управління Пенсійного фонду України

Закритого акціонерного товариства "Львівський керамічний завод"

про визнання банкрутом

Представники сторін участь у судовому засіданні не взяли, про час і місце судового засідання були повідомлені вчасно і належним чином.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.01.2011р. у справі № 8/61 (суддя Гутьєва В.В.) про банкрутство ЗАТ "Львівський керамічний завод" визнано грошові вимоги ТОВ "Щит-Інвест" до боржника в сумі 240710,86 грн.

Постановою Львівского апеляційного господарського суду від 14.03.2011 року ухвалу господарського суду Львівської області від 11.01.2011р. у справі        № 8/61 залишено без змін.

 ЗАТ "Львівський керамічний завод" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані акти, посилаючись, зокрема, на те, що судами безпідставно визнано заявлені грошові вимоги, оскільки подані кредитором документи, що підтверджують заборгованість є недостовірними та не відповідають нормам чинного законодавства. Крім того, скаржник зазначає, що на виконання умов договору поставки боржник здійснював поставку кредитору елементи металоконструкцій не лише у березні-травні 2008 року, а й протягом червня-липня 2008 року, а відтак заборгованість, що підлягає визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів становить 117795,00 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.14  Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Виходячи зі змісту вказаної статті кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов’язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.

В провадженні господарського суду Львівської області знаходиться справа № 8/61 про банкрутство ЗАТ "Львівський керамічний завод" порушена за заявою УПФУ в Залізничному районі міста Львова.

Оголошення про порушення провадження у справі опубліковано в газеті "Голос України"№ 170 від 14.09.2010р.

ТОВ "Щит-Інвест" звернулось до господарського суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 446414,34 грн.

Положеннями ст.1 Закону визначено, що грошове зобов’язання - це зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов’язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров’ю громадян, зобов’язання з виплати авторської винагороди, зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.      

 Розпорядник майна повідомив суд першої інстанції про результати розгляду заяви кредитора з майновими вимогами до боржника, направленої у встановлений ст.14 Закону тридцятиденний строк на адресу суду, боржника та розпорядника майна. Розпорядник майна разом з боржником розглянув заяву кредитора і визнав заборгованість боржника перед кредитором на суму 117795,00 грн., про що на адресу заявника надіслано повідомлення.

  Судами попередніх інстанцій встановлено, що  вимоги заявника на суму 240585,86 грн. обгрунтовані підтверджуючими матеріалами, а саме договором поставки № 100108/3 від 19.02.2008р., платіжними дорученнями, актами приймання-передачі товару, товарно-транспортними накладними та накладною на повернення товару № 010708 від 01.07.2008р. З матеріалів справи вбачається, що сума вимог кредитора у розмірі 446414,34 грн. вказана помилково, оскільки згідно з долученим до заяви розрахунком та актом звірки заборгованість становить 240585,40 грн.

На підставі викладеного суд касаційної інстанції вважає правомірними висновки суду першої інстанції (які були підтримані судом апеляційної інстанції) про те, що заявлені  ТОВ "Щит-Інвест" кредиторські вимоги є такими, що підлягають включенню до реєстру вимог  кредиторів ЗАТ "Львівський керамічний завод"

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду Львівської області від 11.01.11р. та постанова   Львівського апеляційного  господарського суду від 14.03.2011р. постановлені у відповідності до фактичних обставин справи  та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського  процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                     П О С Т А Н О В И В:

Касаційну  скаргу  Закритого акціонерного товариства  "Львівський керамічний завод" залишити без задоволення.

Постанову Львіського  апеляційного господарського суду від 14.03.2011 року  та ухвалу господарського суду Львівської області від 11.01.2011 року у справі № 8/61  залишити без змін.

Головуючий                                                                                Удовиченко О.С.

С у д д я                                                                                Міщенко П.К.

С у д д я                                                                              Хандурін М.І.