ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "13" жовтня 2011 р.                                                                                    Справа № 21/19/10  

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоУдовиченка О.С.,

суддівЗаріцької А.О.,

Міщенка П.К.

розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_3

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 11 липня 2011 року

у справі

господарського суду № 21/19/10

Запорізької області

за заявою

до

про громадянина-підприємця ОСОБА_1

громадянина-підприємця ОСОБА_2

визнання банкрутом

ліквідаторКукурудза О.М. (ОСОБА_3)

за участю представників: ПАТ "УкрСиббанк" Лепеки О.М.,

ОСОБА_1 Константінова Є.О. та ліквідатора Кукурудзи О.М.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Запорізької області від 26 січня              2010 року громадянина-підприємця ОСОБА_2 визнано банкрутом, за приписами ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон) відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30 травня               2011 року (суддя Черкаський В.І.) у справі № 21/19/10 звіт ліквідатора від          28 липня 2010 року та звіт ліквідатора за травень 2011 року прийнято до відома. Припинено повноваження ліквідатора банкрута Стахевич Т.В. Призначено ліквідатором громадянина-підприємця арбітражного керуючого ОСОБА_3 Зобов’язано арбітражного керуючого Стахевич Т.В. передати, а ліквідатора ОСОБА_3 прийняти бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності у триденний строк. Видати наказ. Продовжено строк ліквідаційної процедури на шість місяців –до 30 листопада 2011 року. Стягнуто з АКІБ “УкрСиббанк” в доход Державного бюджету України 1700 грн. штрафу. Прийнято рішення видати наказ.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від                11 липня 2011 року (колегія суддів: М'ясищев А.М. –головуючий,             Москальова І.В., Склярук О.І.) ухвалу місцевого господарського суду від                 30 травня 2011 року скасовано в частині призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого ОСОБА_3 та стягнення з ПАТ "УкрСиббанк" в дохід державного бюджету України штрафу у розмірі 1 700 грн. Призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого             Кукурудзу О.М. Зобов'язано арбітражного керуючого Стахевич Т.В. передати, а ліквідатора Кукурудзу О.М. прийняти у триденний строк бухгалтерську документацію боржника, штампи, матеріальні та інші цінності.

Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного господарського суду в частині призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Кукурудзу О.М. арбітражний керуючий         ОСОБА_3 подав касаційну скаргу в якій просить постанову скасувати, ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

При цьому заявник скарги посилається на порушення судом ст.ст. 16, 24 Закону.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.

Ухвала господарського суду мотивована тим, що за результатами документальної позапланової перевірки ліквідатором Стахевич Т.В. не були вжиті заходи щодо припинення дії договору оренди від 1 вересня 2008 року. Ліквідатором на стадії ліквідації банкрута було укладено договір охорони об’єкту постами фізичної охорони ПП “Омега-Херсон” та діями ліквідатора Стахевич Т.В. завдана шкода інтересам банкрута та кредиторів у справі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ліквідатором            Стахевич Т.В. вживались заходи щодо ліквідації банкрута, а саме: здійснена публікація оголошення про відкриття ліквідаційної процедури боржника, складено реєстр вимог кредиторів, створено інвентаризаційну комісію, якою проведена інвентаризація майна боржника, до реєструючих органів направлені запити щодо наявності майна, стягнута дебіторська заборгованість у розмірі 120 820, 76 грн., що підтверджується рішенням господарського суду Запорізької області від 24 березня 2011 року у справі № 11/85/10 .

В результаті реалізації майна банкрута на біржових торгах станом на         27 липня 2010 року надійшло 68 834, 34 грн., залишок несплаченої суми –        90 000 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення вимог кредиторів, він виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора.

Згідно приписів ч. 9 ст. 31 Закону невиконання або неналежне виконання обов’язків, покладених на арбітражного керуючого, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків.

За приписами ст. 291 ГК України договір оренди припиняється, зокрема, при ліквідації суб’єкта господарювання орендаря.

В ст. 23 Закону визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу.

Судами встановлено, що 1 вересня 2008 року між громадянином-підприємцем ОСОБА_2 (орендодавець) та СТ "Тасва" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна.

Оскільки Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачена передача в оренду майна банкрута для використання третьою особою у господарській діяльності, - суд апеляційної інстанції правильно погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що ліквідатором Стахевич Т.В. в порушення чинного законодавства не були вжиті заходи щодо припинення дії вказаного договору оренди. Таким чином, з урахуванням зазначеної обставини, не вчинення арбітражним керуючим дій по поверненню значної дебіторської заборгованості в розмірі 120 820, 76 грн. та враховуючи також закінчення строку проведення ліквідаційної процедури, - суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про припинення повноважень ліквідатора банкрута Стахевич Т.В.

Згідно ст. 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатор з дня свого призначення в тому числі зобов’язаний прийняти до свого відання майно боржника та вжити заходи по забезпеченню його збереження. При цьому відповідно до     ч. 4 ст. 31 Закону арбітражний керуючий має право залучати для забезпечення своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатором на підставі рішення комітету кредиторів та у зв’язку з необхідністю збереження майна, було укладено договір охорони об’єкту постами фізичної охорони ПП “Омега-Херсон”. Порядок укладання договору, розмір оплати розглядався комітетом кредиторів.

За вказаних обставин суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що витрати на охорону в сумі 72 000 грн. правомірно віднесені ліквідатором до витрат ліквідаційної процедури.

В обгрунтування касаційної скарги арбітражний керуючий           ОСОБА_3 зазначає, що суд апеляційної інстанції не мав процесуальних прав з призначення нового арбітражного керуючого, таке право надано тільки місцевому господарському суду. Крім того, саме місцевий господарський суд вправі прийняти остаточне рішення щодо кандидатури арбітражного керуючого, а тому на думку ОСОБА_3 його кандидатура не обов'язково мала бути затверджена комітетом кредиторів.

З матеріалів справи вбачається, що голова комітету кредиторів                  30 травня 2011 року звернувся до господарського суду з клопотанням про припинення повноважень арбітражного керуючого Стахевич Т. В та призначення новим ліквідатором у справі № 21/19/10 арбітражного керуючого Кукурудзи О. М.

Враховуючи більший, ніж у арбітражного керуючого Кукурудзи О.М. практичний досвід роботи при виконанні функцій арбітражного керуючого, місцевий господарський суд тільки за цих підстав призначив ліквідатором у справі арбітражного керуючого ОСОБА_3, зазначивши також про те, що його кандидатура відповідає вимогам ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ним надано заяву про згоду на його призначення і для виконання відповідних повноважень ОСОБА_3 має необхідний досвід, рівень знань.

Суд апеляційної інстанції в обгрунтування постанови в частині заміни арбітражного керуючого зазначив, що кандидатура арбітражного керуючого Кукурудзи О. М. також відповідає вимогам ст. 31 Закону та ним до господарського суду подано відповідну заяву.

На підставі вказаного суд апеляційної інстанції зазначив, що  господарський суд в порушення приписів ст. 16 Закону помилково відмовив комітету кредиторів в задоволенні клопотання від 30 травня 2001 року про призначення ліквідатором у справі арбітражного керуючого                 Кукурудзи О.М., та призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_3

Колегія суддів з даним висновком суду апеляційної інстанції погоджується та вважає, що підстав для скасування законної та обгрунтованої постанови суду апеляційної інстанції немає.

Приписами ч. 2 ст. 13 Закону встановлено, що розпорядник  майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України.

Крім того, за приписами ч. 2 вказаної норми кредитори мають право запропонувати кандидатуру, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Згідно п. 8 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про припинення повноважень ліквідатора та про призначення нового ліквідатора.

Отже, після формування комітету кредиторів питання надання пропозицій щодо кандидатури арбітражного керуючого господарському суду віднесено до компетенції комітету кредиторів.

Згідно приписів ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не обмежують право суду апеляційної інстанції скасувати ухвалу місцевого господарського суду про призначення ліквідатора боржника та, обгрунтувавши свої висновки, прийняти рішення про призначення іншої особи, кандидатура якої також розглядалась місцевим господарським судом, але без врахування відповідних обставин щодо умов призначення кандидатур була відхилена .

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про скасування ухвали місцевого господарського суду в частині стягнення з ПАТ "УкрСиббанк" 1 700 грн. штрафу.

Місцевим господарським судом стягнуто з ПАТ “УкрСиббанк” в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки ПАТ “УкрСиббанк” без поважних причин не виконано вимоги суду, викладені в ухвалах від 5 квітня та 5 травня 2011 року у справі № 21/19/10.

Пунктом 5 ст. 83 ГПК України надано право суду, при прийнятті рішення, стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Таким чином, тільки у випадку винесення остаточного рішення по суті, суд вправі застосовувати штраф в порядку вказаної норми ГПК України.

Крім того, повноваження щодо інвентаризації та оцінки майна, пошуку, виявлення та повернення майна покладені, згідно ст. 25 Закону Про банкрутство на ліквідатора, а ПАТ “Укрсиббанк”, як встановлено судом апеляційної інстанції, не могло виконати вимоги суду самостійно.

За таких обставин справи, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від                    11 липня 2011 року у справі № 21/19/10 залишити без змін.

Головуючий                                                                           О. Удовиченко

Судді                                                                               А. Заріцька

          П. Міщенко