ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "12" жовтня 2011 р.                                                                                    Справа № 5023/1937/11  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіВолкова Р.В.

суддівНовікової Р.Г., Прокопанич Г.К.

за участю представників:

від позивача:ОСОБА_1 за дов. №19 від 30.12.2010р.

від відповідача:не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" сел. Подвірки, Дергачівський район, Харківська область

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 21.07.2011р.

та на рішення господарського суду Харківської області від 06.06.2011р.

у справі№5023/1937/11 господарського суду Харківської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" сел. Подвірки, Дергачівський район, Харківська область

доКомунального підприємства "Харківські теплові мережі"  м. Харків

простягнення 11977306грн.36коп.

                  ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" сел. Подвірки, Дергачівський район, Харківська область звернулося до господарського суду з позовною заявою до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"  м. Харків про стягнення інфляційних витрат в розмірі 9118338грн.96коп. та 3% річних в розмірі 2858967грн.40коп. за затримку розрахунку за отриману з листопаду 2008 року по червень 2009 року теплову енергію за договором купівлі –продажу теплової енергії для централізованого постачання населенню №383 від 07.11.2008 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.06.2011 р. по справі №5023/1937/11 у задоволенні позову відмовлено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача інфляційні втрати у розмірі 8558175грн.19коп., 3% річних у розмірі 2858967грн.40коп., 25500грн.00коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення інфляційних втрат в сумі 560163грн.77коп. відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2011р. рішення господарського суду Харківської області від 06.06.2011р. залишено без змін.

          Не погоджуючись з винесеною постановою, Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" сел. Подвірки, Дергачівський район, Харківська область звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник зазначив, що апеляційним господарським судом було порушено норми матеріального та процесуального права.

          11.10.2011р. на адресу Вищого господарського суду надійшов відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого відповідач просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2011р. без змін.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 07.11.08 року між Відкритим акціонерним товариством "Харківська ТЕЦ - 5" (продавець) та Комунальним підприємством теплових мереж (покупець) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії для централізованого постачання населенню №383.

Відповідно до п.2.1 договору позивач зобов'язався передати у власність відповідачу теплову енергію за умови поставки природного газу ДК "Газ України". Відповідач в свою чергу зобов’язався прийняти та оплатити теплову енергію на умовах даного договору.

Рішеннями господарського суду Харківської області від 14.01.2009 року у справі №49/09-09 було встановлено, що відповідач договірні зобов’язання по сплаті придбаної теплової енергії належним чином не виконав і своєчасно та повно її не оплатив та з відповідача вже було стягнуто за поставлену теплову енергію у листопаді - грудні 2008 року 187926грн.77коп.- пені, 175304грн.82коп. - 3 % річних, та 1846183грн.22коп. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Харківської області по справі №33/121-09 від 17.08.2009 року було стягнуто з відповідача –28269779грн.35коп. основного боргу, 1633091грн.19коп. пені, 2130355грн.72коп. інфляційних витрат, 488718грн.72коп. 3% річних.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.08.2009 року у справі №33/122-09 було стягнуто 36561212грн.01коп. - основного боргу, 697841грн.86коп. пені, 802146грн.62коп. інфляційних витрат, 292407грн.94коп. 3% річних.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.03.2010 року у справі №33/14-10 було стягнуто 2552482грн.55коп. - основного боргу, 128207грн.63коп. пені, 108651грн.70коп. інфляційних витрат, 47942грн.62коп. 3% річних.

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач за отриману теплову енергію повністю не розрахувався, у зв’язку з чим позивач нарахував відповідачу за період прострочення виконання зобов’язання по сплаті отриманої з листопада 2008р. по червень 2009р. теплової енергії за Договором № 383 за період з 18.08.2009р. по 21.03.2011р. 9118338,96 грн. інфляційних та 2858967,40 грн. - 3% річних, а всього 11977306,36 грн.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи у касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій фактичні її обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для зміни або скасування оскаржуваних судових рішень немає.

Крім того, суд апеляційної інстанції правомірно відхилив доводи апеляційної скарги позивача, які є ідентичними доводам касаційної скарги, стосовно невірного розрахунку інфляційних процесів, оскільки, як встановив суд, вказаний розрахунок відповідає умовам договору і рекомендаціям Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі від 03.04.1997 №62-97р.

Інші доводи скаржника також не впливають на правильність прийнятих у даній справі судових рішень, та не є підставами для їх скасування.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" сел. Подвірки, Дергачівський район, Харківська область залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2011р. та рішення господарського суду Харківської області від 06.06.2011р. у справі  №5023/1937/11 - без змін.

Головуючий  суддя                                                         Р.В. Волков

Судді:                                                                                Р.Г. Новікова

                                                                                        Г.К. Прокопанич