ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" жовтня 2011 р. Справа № 32/638
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіВолкова Р.В.
суддівНовікової Р.Г., Прокопанич Г.К.
за участю представників:
від позивача:не з'явився
від відповідача 1:
від відповідача 2:ОСОБА_1 –за дов. №06-34/6604 від 14.03.2011р.
ОСОБА_2 –за дов. №225-КР-1212 від 25.08.2011р.
від прокуратури:Ходаківський М.П. –посв. №147
від Державного агентства земельних ресурсів України:не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЗаступника генерального прокурора України в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України м. Київ
на ухвалуКиївського апеляційного господарського суд від 08.08.2011р.
у справі№32/638
господарського судуміста Києва
за позовомОбслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Текстильник" м. Київ
до1. Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) м. Київ
2. Київської міської ради м. Київ
прозобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Обслуговуючий кооператив житловий кооператив "Текстильник" м. Київ (позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) м. Київ (відповідач 1), Київської міської ради м. Київ (відповідач 2) про зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.12.2007р. у справі №32/638 позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, 14 липня 2011р. заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України звернувся з апеляційною скаргою, в які містилося клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження до Київського апеляційного господарського суду.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 08.08.2011р. в задоволенні клопотання заступника Генерального прокурора України про відновлення строку для подання апеляційної скарги відмовлено в зв'язку з пропуском трьохмісячного терміну, протягом якого можливе було апеляційне оскарження, що передбачалося ст. 93 ГПК України в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення. За таких обставин, апеляційну скаргу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України повернуто заявнику.
Не погоджуючись в винесеною ухвалою прокурор звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для подальшого розгляду.
Свої вимоги скаржник обґрунтував тим, що апеляційним господарським судом було грубо порушено норми матеріального та процесуального права, а саме, що було неправильно застосовано норми ст. 93 ГПК України в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення та розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, заступник Генерального прокурора України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду від 17.12.2007р. в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України посилаючись на те, що вказане рішення порушило економічні інтереси держави, що призвело до ненадходження коштів до бюджету.
Своє клопотання прокурор обґрунтував тим, що про суть оспорюваного рішення та про порушення законних прав Державного агентства земельних ресурсів України дізнався лише під час ознайомлення з матеріали справи.
Відмовляючи заступнику Генерального прокурора України в задоволені клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції послався на те, що оскаржуване рішення було прийняте 17.12.2007р., а апеляційна скарга подана до суду 14.07.2011р. то, за таких обставин, заявником було пропущено трьохмісячний строк на апеляційне оскарження, що був передбачений ст. 93 ГПК України в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення.
Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з такими висновками апеляційного господарського суду, з огляду на наступне.
Відповідно до абзацу 7 п. 2 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, прийняті судами першої інстанції до набрання чинності цим Законом, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до роз’яснень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" господарським судам необхідно мати на увазі, що з урахуванням припису абзацу 7 пункту 2 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при апеляційному оскарженні судових рішень місцевих господарських судів, прийнятих до набрання чинності цим Законом, застосовуються, зокрема, правила частини другої статті 93 ГПК (у редакції, яка була чинною на час прийняття таких рішень) щодо можливості відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги лише протягом трьох місяців з дня прийняття оскаржуваного судового рішення.
Це правило не поширюється на апеляційне оскарження прийнятих до набрання чинності цим Законом судових рішень місцевих господарських судів особами, які не брали участі у справі і стосовно яких господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, оскільки ГПК України до набрання чинності названим Законом відповідним особам не надавалося право апеляційного оскарження судових рішень і щодо них не застосовувався присічний тримісячний строк подання апеляційної скарги.
Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
В даному випадку, заступник Генерального прокурора України подав апеляційну скаргу в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України, яке участі у розгляді справи не брало та права якого були порушені.
Приймаючи до уваги те, що прокурор або державний орган, який би міг здійснюватись захист інтересів держави, не брали участі у судовому процесі при розгляді даної справи судом першої інстанції, суд апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку щодо застосування до апеляційної скарги заступника Генерального прокурора України норм ч. 2 ст. 93 ГПК України в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення.
За таких обставин, оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції не можна визнати законною і обґрунтованою, вона підлягає скасуванню з направленням справи до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-13 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Генерального прокурора України м. Київ – задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2011р. у справі №32/638 – скасувати.
Справу №32/638 направити до Київського апеляційного господарського суду на стадію вирішення питання про прийняття апеляційної скарги
Головуючий суддя Р.В. Волков
Судді: Р.Г. Новікова
Г.К. Прокопанич