Справа № 22а-1739/08

Головуючий в 1-ій інстанції Серьодкіна І. М.                                                       Ряд. стат.звіту №47

Галицький районний суд м. Львова №2а-113/2007                                                Доповідач: В.З. Улицький

 

 

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 

 

 

                    26 лютого 2008 року                                                                           м. Львів

    

     Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

 

     головуючого:                                         Улицького В.З.

     суддів:                                                     Багрія В.М., Обрізко І.М.

     секретаря:                                                Неміш О.П.

     з участю адвоката:                                  ОСОБА_3

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Галицького районного суду м. Львова від 07.09.2007 року,  колегія суддів, -

 

 

встановила:

 

 

  У червня 2006 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 звернулися з позовом до Галицької рай адміністрації, Державної інспекції архбудконтролю, виконкому Львівської міської ради, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, Львівське обласне державне комунальне бюро технічної інвентаризації та ЕО про визнання протиправним рішень та їх скасування.

 

 Позивачі свої позовні вимоги мотивувала тим, що вони є власниками квартир АДРЕСА_1. Відповідачам на праві власності належить квартира №10 вказаного вище будинку, яка на час її придбання складалася з однієї кімнати житловою площею 17,2 м.кв, загальною площею 30 м.кв. Оскаржуваним розпорядженням Галицької районної адміністрації №458 від 07.05.2004 року «Про розгляд заяви ОСОБА_5, ОСОБА_6» було дозволено реконструювати квартиру №10 під офіс з розширенням її за рахунок приєднаних приміщень, розміщених у цокольному поверсі пл. 13,3 м.кв. та 19,2 м.кв. та змінити пічне опалення на газовий агрегат індивідуального опалення. На час вирішення питання про приєднання вільних цокольних приміщень на такі претендували на такі претендували позивачка ОСОБА_1, оскільки вони розташовані під її квартирою. Інші мешканці будинку також претендували на отримання вільних приміщень, однак їх згода на закріплення таких не було. Вважають, що оскаржуваними рішеннями порушено їх право та такі прийняті всупереч закону, оскільки при вирішенні питання приєднання вказаних вище вільних приміщень. Які вважають допоміжними, необхідна згода всіх власників багатоквартирного будинку. Крім того відсутня письмова згода управління комунального майна та не здійснена оплата за такі приміщення. На даний час об'єкт реконструкції, АДРЕСА_1, прийнято в експлуатацію, рішенням виконкому затверджений державний акт введення в експлуатацію, оформлено право власності з врахуванням приєднаних нежитлових, підвальних приміщень, Вважають, що оскаржуване рішення порушує їх права власності. 

 

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 07.09.2007 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

 

Постанову суду оскаржили ОСОБА_1 і ОСОБА_2. Вважають, що рішення суду є незаконним, не відповідає зібраним матеріалам справи, винесене з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав зазначених в апеляційних скаргах.   

 

                Заслухавши доповіда, позивачів та їх представника на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення представника Галицької районної адміністрації Львівської міської ради та третьої особи ОСОБА_6 проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без задоволення з наступних підстав:

 

       Судом встановлено, що оскарженим розпорядженням Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №458 від 07.05.2004 року було затверджено висновок міжвідомчої комісії Галицького району та дозволено реконструювати квартиру АДРЕСА_1 під офіс з розширенням її за рахунок приєднання приміщень, розміщених в цокольному поверсі площею 13,3 м. кв., 19,2 м.кв. (на поверховому плані відповідно до під літ. IX, X) згідно з поданими проектними пропозиціями.

 

       Власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Згідно технічного паспорту дана квартира складається з одної кімнати, жилою площею 17,2 м.кв., кухні 12,8 м.кв.. підвалу 13,3 та 19,2 м.кв. (на поверховому плані відповідно до під літ. IX, X). Дане підвальне приміщення було закріплене за кв.№10 проведеною у 2003 році інвентаризаційною перевіркою ЛКП «Княже місто».

 

       Відповідно до листа Львівського ОКП ЛОР «БТІ  та ЕО» станом на 01.05.2004 року приміщення пл. 13,3+1,0 м.кв., пл. 19,2 м.кв. на поверховому плані відповідно  під літ. IX, X  АДРЕСА_1 значиться як нежитлові і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.

 

   Судом встановлено, що власники квартири АДРЕСА_1 оплатили 10.03.2004 року за приєднання нежитлового приміщення, яке не являється по відношенню до приміщень позивачів  допоміжними.

 

   Враховуючи те, що оспорювані приміщення не є допоміжними приміщеннями по відношенні до приміщень позивачів, то згоди позивачів на приєдання підвалу не потрібно. 

          

    За таких підстав рішення суду відповідає зібраним доказам, вимогам Закону України «Про об»єднання співвласників багатоквартирного будинку», доводи скарги висновків суду не спростовують.

 

    Колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

 

     Керуючись, ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України колегія суддів, -

         

 

ухвалила:

 

 

                Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 07.09.2007 року - без змін.  

 

     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

 

    На ухвалу протягом одного місяця може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

 

 

 

      Головуючий:                                                                   В. Улицький

 

      Судді:                                                                               І. Обрізко

 

                                                                                                В. Багрій