АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці 29 серпня 2006 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Гонча рука Г.М. .
Суддів Струбіцької О.М., Петлюка В.І.
За участю прокурора Хоміцької Т.Б.
Та адвоката ОСОБА_8.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. та в його інтересах адвоката ОСОБА_2., засудженого ОСОБА_3. та в його інтересах адвоката ОСОБА_4 на вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 20 червня 2006р.
Яким ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, мешканця АДРЕСА_1 Хотинського району Чернівець-ької області, раніше судимого вироком Костянтинівським міським судом Донецької області від 24.01.2001 року за ст. ст. 140 ч. З, 17 ч. 2ст. 140 ч. З, 100 КК України в редакції 1960 року на чотири роки позбавлення волі,
засуджено за ст. 121 ч. 1 КК України на п»ять років позбавлення волі;
Справа № 11-335/2006р Головуючий у 1 інстанції Владичан А.І.
Категорія ст. ст. 121 ч. 1, 296 Доповідач : Петлюк В.І.
ч. 4 КК України
за ст. 296 ч. 4 КК України на три роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_1. покарання у вигляді позбавлення волі строком на п»ять років.
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, мешканця АДРЕСА_1 Хотинського району Чернівецької області, в силу ст. 89 КК України не судимого, засуджено за ст. 296 ч. 4 КК України на три роки позбавлення волі.
ОСОБА_5,
1978 року народження, мешканця АДРЕСА_1 Хотинського району Чернівецької області, раніше не судимого, засуджено за ст. 296 ч. 2 КК України на два роки позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76, КК України звільнено засудженого ОСОБА_5. від відбування покарання з двохрічним іспитовим строком та забов»язано його не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи і періодично з»являтися до них для реєстрації.
Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_1. та ОСОБА_3. змінено з підписки про невиїзд на утримання під вартою, а засудженому ОСОБА_5. залишено підписку про невиїзд.
Строк відбування покарання засудженим ОСОБА_1. та ОСОБА_3. обчислено з дня винесення вироку.
Як визнав суд, злочини засудженими особами вчинені за таких обставин.
1 листопада 2005 року біля 1 години в АДРЕСА_1 Хотинського району Чернівецької області, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, з метою вчинення умисних дій, що грубо порушують громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжуються особливою зухвалістю, із застосуванням предметів заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3. вступив в попередню злочинну змову із своїм братом ОСОБА_1. та знайомим ОСОБА_5., який перебував в стані алкогольного сп»яніння, запропонував побити ОСОБА_6.
Реалізуючи злочинний намір ОСОБА_3. прихопив з собою металевий кутник довжиною до 70 сантиметрів, а ОСОБА_1. взяв з собою дерев»яну ручку від зламаної штикової лопати з рештками металевої частини і разом з ОСОБА_5. на розі вулиць Мічуріна та Пушкіна очікували ОСОБА_6., знаючи, що той буде повертатись до дому з весілля саме цією дорогою.
Дочекавшись ОСОБА_6. засуджений ОСОБА_5. скориставшись темною порою доби, зненацька підійшов до останнього і безпричинно наніс йому удар кулаком в область обличчя, завдавши таким чином фізичного болю, від якого ОСОБА_6. присів.
В продовження хуліганський дій ОСОБА_3. завдав удару металевим кутником в область голови ОСОБА_6., від чого той впав на землю, завдавши таким чином рани в тім»яній ділянці зліва, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров»я.
ОСОБА_1. в свою чергу підбіг до ОСОБА_6. і умисно завдав удару гострою металевою частиною зламаної штикової лопати в область обличчя, спричинивши таким чином перелом кісток спинки носа з різаною раною, яка в подальшому загоїлася невиправним рубцем з деформацією оточуючих м»яких тканин, що призвело до невиправного знівечення обличчя, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.
Тільки за втручанням ОСОБА_7., яка була поруч і яка почала кричати і кликати на допомогу, засуджені припинили хуліганські дії і втекли з місця події.
На вирок подані апеляційні скарги, в яких :
захисник ОСОБА_2 просить вирок, щодо ОСОБА_1. змінити, перекваліфікувати його дії із ст. ст. 121 ч. 1, 296 ч. 4 КК України на ст. 125 ч. 2 КК України, пом»якшивши міру покарання. Своє прохання вмотивовує тим, що громадський порядок її підзахисний не порушував, а заготовив предмет для нанесення тілесних ушкоджень для самозахисту, оскільки перебував з ОСОБА_6. в неприязних відносинах.
Разом з тим вважає, що призначене ОСОБА_1. покарання є суворим, оскільки суд не врахував, що він по місцю проживання характеризується позитивно, його щире каяття та сприяння в розкритті цього злочину, стан здоров»я та, що має на утриманні вагітну дружину;
ОСОБА_1. не апелюючи кваліфікацію його дій, просить призначити йому покарання за ст. 121 ч. 1 КК України із застосуванням вимог ст. 69 КК України, оскільки вважає, що призначаючи йому міру покарання суд першої інстанції залишив поза увагою, що в кримінальній справі наявна сукупність обставин, що пом»якшують його покарання.
Зокрема, добровільне відшкодування завданого ним збитку, його молодий вік та пенсійний вік його батьків та що дружина перебуває на його утриманні;
Захисник ОСОБА_4. просить вирок щодо засуджених скасувати, а справу провадженням закрити. Посилається на те, що між засудженим та потерпілим склалися неприязні відносини, а кримінальна справа за ст. 125 КК України порушується не інакше, як за скаргою потерпілого.
Разом з тим вважає, що призначене судом покарання є суворим; ОСОБА_3. не апелюючи кваліфікацію його дій, просить звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки судом не враховано цілий ряд пом»якшуючих обставин.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1., який підтримав свою апеляційну скаргу та апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2. в частині пом»якшення покарання, захисника ОСОБА_8., який вважає, що призначене ОСОБА_1. покарання є надто суворим, міркування прокурора, яка вважає, що вирок є законний і обґрунтований, а апеляційні скарги безпідставними, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до висновку, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Вина засуджених у грубому порушені громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, а ОСОБА_1. із застосуванням заздалегідь заготовленим предметом для нанесення тілесних ушкоджень та крім цього заподіяння ОСОБА_1. потерпілому ОСОБА_6. тяжких тілесних ушкоджень, при обставинах наведених у вироку, повністю доведена дослідженими судом доказами, яким дана правильна юридична оцінка.
Так, з показів потерпілого ОСОБА_6. вбачається, що біля першої години ночі 1 листопада 2005 року в с. АДРЕСА_1 Хотинського району Чернівецької області в присутності його співмешканки, його побили односельчани ОСОБА_5., ОСОБА_1. та ОСОБА_3.
Факт побиття потерпілого не заперечили в судовому засіданні і засудженні. Крім цього з показань ОСОБА_3. вбачається, що мав з собою заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень металевий кутник, а його брат ОСОБА_1 зламану штикову лопату.
З показів ОСОБА_5. вбачається, що він наніс потерпілому удар кулаком в область обличчя, а з показань ОСОБА_3. видно, що він вдарив металевим кутником в область голови ОСОБА_6.
З показань свідка ОСОБА_9. вбачається, що в листопаді 2005 року в районі 1-3 години за допомогою до нього звернувся ОСОБА_6., в якого були рани в області носа, а на поверхні голови виявив шкіряний покров разом з волоссям. Аналогічне вбачається з показань свідка ОСОБА_10.
З висновку судово-медичної експертизи ( а. с. 116 ) вбачається, що у ОСОБА_6. виявлено тілесні ушкодження у вигляді рубців в тім»яній ділянці зліва, в ділянці обличчя, перелом кісток спинки носа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасному розладу здоров»я. Ці тілесні ушкодження утворились від дії рублячи-ріжучого предмета типу лопата, при цьому було нанесено не менше двох травмуючи дій в ділянці голови.
Загоєння ран привело до утворення рубця з деформацією оточуючих м»яких тканин, які на обличчі ОСОБА_6. є невиправним, тому, що для свого зменшення в об»ємі та розмірах потребує хірургічного втручання.
З огляду на те, що такі показання узгоджуються з іншими наявними у справі доказами, суд з наведенням у вироку переконливих мотивів визнав їх достовірними і допустимими та обгрунтовано поклав в основу обвинувального висновку.
Зазначеним доказам суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував дії ОСОБА_5. за ст. 296 ч. 2 КК України, ОСОБА_3. за ст. 296 ч. 4 КК України , а ОСОБА_1. за ст. ст. 121 ч. 1, 296 ч. 4 КК України, оскільки вони усвідомлено зневажливо поставились до громадського порядку, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки.
Їхній поступок був відкрито вираженим та очевидним, як для них так і для інших осіб, застосовуючи при цьому грубу силу та п»яну хвацькість.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи захисника ОСОБА_4., що дії засуджених не були спрямовані на вчинення хуліганства є необгрунтованими.
Помилковим, колегія суддів вважає, є її твердження, що завдані ОСОБА_1. тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6. не знівечили йому обличчя, оскільки з матеріалів кримінальної справи вбачається, що рубець, який утворився на обличчі у потерпілого не може бути усунутий з допомогою звичайних методів лікування і для усунення патологічних змін необхідне оперативне втручання.
Необгрунтованим, колегія суддів вважає, є твердження ОСОБА_1., ОСОБА_3. та їхніх захисників, що призначення покарання засудженим є надто суворим, оскільки у суду було достатньо підстав призначити покарання ОСОБА_1. за ст. 121 ч. 1 КК України із застосуванням вимог ст. 69 КК України, а ОСОБА_3. звільнити від відбування покарання з випробуванням.
Злочин передбачений ч. 4 ст. 296 КК України відноситься до найтяжчого виду хуліганства, а передбачений ст. 121 ч. 1 КК України відноситься до тяжких злочинів і при встановленні законодавцем в санкції цих статей межі відповідальності ураховано особливу небезпечність цих злочинів.
Враховуючи це суд у відповідності до вимог ст. ст. 65-67 КК України, з урахуванням тяжкості скоєних злочинів, даних про особу винних і обставин, які пом»якають покарання, а також тих на які в апеляційних скаргах посилаються засуджені та їхні захисники, призначив покарання є відповідає вимогам закону. Підстав для його пом»якшення колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_3. та в їхніх інтересах захисників ОСОБА_2. та ОСОБА_4. залишити без задоволення, а вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 20 червня 2006 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 - без зміни.
Головуючий Гончарук Г.М.
Судді Струбіцька О.М.
Петлюк В.І.