АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2006 року м. Чернівці колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду в складі суддів:
Головуючого: Гончарука Г.М.
Суддів: Петлюка В.І.
Струбіцької О.М.
за участю прокурора Хоміцької Т.Б.
та адвокатів ОСОБА_1.
ОСОБА_2.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями старшого помічника прокурора Шевченківського району м. Чернівці Понзюка Л.В. та адвоката ОСОБА_3. в інтересах потерпілого ОСОБА_4. на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 квітня 2006 року. Цим вироком
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1
року народження, уродженець м.
Магдебург, Німеччина, росіянин,
громадянин України, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, мешканець м. Чернівці, працюючий, раніше не судимий, засуджений за ст. 121 ч.1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки позбавлення волі.
За ст. 296 ч.4 КК України ОСОБА_5. - виправданий. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5. звільнено від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки, зокрема з"являтися один раз в місяць в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації, повідомляти ці органи про зміну місця проживання.
Справа № 11-329/2006 р. Головуючий у І інстанції
Категорія: ст.ст. 121 ч.1 Чебан В.М.
КК України Доповідач: Гончарук Г.М.
Стягнуто з ОСОБА_5. на користь ОСОБА_4. 8265,92 грн. матеріальної шкоди і 10 000 грн. моральної шкоди.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_5. змінена з уримання під вартою на підписку про невиїзд.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_5. визнаний винним та засуджений за те, що він 27.10.2005 року біля 3-ї години, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, знаходячись біля входу в приміщення диско-клубу "Ритм", що в м. Чернівці, підійшов до потерпілого ОСОБА_4. умисно, протиправно, невстановленим колюче-ріжучим предметом типу ніж наніс удар в черевну порожнину останньому, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи № НОМЕР_1 від 16.11.2005 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент їх заподіяння.
На вказаний вирок прокурором подана апеляція в якій він вважає, що ОСОБА_5. безпідставно виправдано за ст. 296 ч.4 КК України, а наведені у вироку пом"якшуючі обставини, що знижують суспільну небезпечність (щире каяття та відшкодування шкоди) були підставою для застосування судом ст. 69 КК України, і не повинні бути підставою для звільнення засудженого від відбуття покарання з випробовуванням. Просить вирок суду скасувати у зв"язку з неправильним звільненням засудженого від відбуття покарання з випробуванням.
Адвокат ОСОБА_3. у своїй апеляції посилається також на безпідставність застосування щодо засудженого ст. ст. 69, 75 КК України, необгрунтоване виправдання за ст. 296 ч.4 КК України. Крім цього, вважає, що судом при вирішенні питання цивільного позову не було враховано обсяг моральних страждань, завданих потерпілому злочинними діями, і задовольнив позов не в повному об"ємі.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який вважає, що вирок суду слід скасувати з наведених в апеляції підстав, потерпілого та його захисника, які також вважали, що вирок незаконний і його слід скасувати, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_5. у нанесенні потерпілому умисних тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент їх заподіяння, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі і перевіреними судом доказами і є обгрунтованим.
Засуджений ОСОБА_5. в судовому засіданні не заперечував факт спричинення ОСОБА_4. тілесних ушкоджень, разом з тим пояснив, що 27.10.2005 року він знаходився в барі "Ритм", де в іншій компанії відпочивали ОСОБА_6 з якою він раніше зустрічався. Після закінчення дискотеки він вийшов на вулицю і чекав ОСОБА_6, оскільки мав намір провести її додому. Коли ОСОБА_6 вийшла на вулицю разом з усією компанією (їх було сім
чоловік), він побачив, що ця компанія йде в його сторону, і як йому здалось, що всі хлопці були дуже агресивно настроєні, і хотіли його побити, оскільки були п"яні.
В цей час ОСОБА_7 із цієї компанії в грубій формі сказав йому, щоб він йшов звідти, на що він йому зробив зауваження. В цей момент потерпілий, якому ОСОБА_7 щось сказав на вухо, підійшов до нього і замахнувся щоб нанести йому удар, але він перехватив його руку і його же рукою наніс удар в живіт. Це спричинило нанесення тілесних ушкоджень.
Потерпілий ОСОБА_4. в судовому засіданні пояснив обставини при яких він отримав тілесні ушкодження і вважає, що ОСОБА_5. їх спричинив із ревнощів, оскільки він почав зустрічатися з ОСОБА_6
Потерпілий підтримав заявлений ним позов про стягнення з засудженого 50 000 грн. матеріальної шкоди та 50 000 грн. моральної шкоди.
Суд, даючи оцінку добутим доказам по справі прийшов до обгрунтованого висновку, що дії засудженого за ст. 121 ч.1 КК України органом досудового слідства кваліфіковано правильно і вони ніким не оспорюються.
Колегія суддів вважає, що суд правильно дійшов висновку, що вина засудженого за ст. 296 ч.4 КК України в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження.
Судом достовірно встановлено, що суперечка яка мала місце між потерпілим та засудженим виникла не безпричинно, а на грунті ревнощів до громадянки ОСОБА_6 . Ці обставини підтвердив і сам потерпілий.
Свідок ОСОБА_6. пояснила, що бійка на вулиці почалася саме із-за неї і вважає, що це через ревнощі потерпілого.
Матеріалами справи не доведено, що діями засудженого було грубо порушено громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства. Як вбачається з матеріалів справи ініціатором даного конфлікту був і сам потерпілий та його друзі, які почали виясняти стосунки із засудженим.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи наведені в апеляції прокурора та потерпілого про необгрунтоване виправдання засудженого за ст. 296 ч.4 КК України є безпідставними і спростовуються вищенаведеними матеріалами справи.
Що стосується, на думку апелянтів, необгрунтованого застосування щодо ОСОБА_5. ст. 69 КК України є не зовсім вірними, оскільки закон за наявності декількох обставин, що по"якшують покарання, які у засудженого є не забороняє застосування цієї статті за скоєння тяжкого злочину.
Суд, призначаючи засудженому покарання, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини що пом"якшують і обтяжують покарання.
Зокрема, при призначенні покарання, суд врахував, що скоєний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.
Крім того, призначаючи покарання суд врахував також, що ОСОБА_5. раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, щиро розкаявся,
працює, за місцем проживання та роботою характеризується позитивно, а також те, що засуджений має на утриманні двох неповнолітніх дітей, частково відшкодував потерпілому матеріальну шкоду. Ці обставини дали можливість суду дійти висновку про можливість виправлення ОСОБА_5. без відбуття покарання та звільнення від відбуття покарання з випробуванням.
Цивільний позов судом вирішено у відповідності до вимог закону, при цьому суд мотивував своє рішення, а тому доводи потерпілого про те, що позов задоволений не в повному об"ємі є необгрунтованими.
Колегія суддів вважає, що істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу та постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок, або ж були безумовною підставою для його скасування з наведених в апеляціях обставин не встановлено, а тому апеляції прокурора та потерпілого слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію адвоката ОСОБА_3. в інтересах потерпілого ОСОБА_4. та апеляцію помічника прокурора Шевченківського району м. Чернівці Понзюка Л.В. залишити без задоволення.
Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 квітня 2006 року щодо ОСОБА_5 залишити без змін.
Головуючий: Г.М.Гончарук
Судді: В.І.Петлюк
О.М.Струбіцька