Справа № 2-а-21/2007 рік                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

15 лютого  2008 року        Лубенський міськрайонний суд Полтавської області колегіальним складом суду в складі: головуючого судді Гудкова С.В.

суддів: Волювач О.В., Матвієнко В.М.,

при секретарі: Яценко Л.І.

з участю представника відповідача Бадун О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Держказначейства України, щодо визнання дій неправомірними, перерахунок та стягнення щорічної допомоги на оздоровлення, одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю особі, яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Держказначейства України щодо визнання дій неправомірними, перерахунок та стягнення одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю особі, яка стала інвалідом ІІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи в сумі 5360,4 грн., та щорічної допомоги на оздоровлення за 2005-2007 роки в сумі 3831,3 грн.

 У позові вказав, що в 1986 році приймав участь у роботах по ліквідації аварії на ЧАЄС, має статус учасника вказаної аварії першої категорії.У квітні 2003 року йому була встановлена 3 група інвалідності. Відповідно до ч. 1 ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на виплату одноразової компенсації при встановленні 3 групи інвалідності в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, але йому було виплачено лише 189 грн. 60 коп. Вважає, що відповідачами не було виплачено 5360,4 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення з 2005 року в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. В 2005 році йому виплачено щорічної допомоги на оздоровлення 26 грн. 70 коп., в 2006 році 100 грн., в 2007 році 90 грн. Вважає, що за зазначений період йому було недонараховано та невиплачено щорічної допомоги на оздоровлення на суму 3831, 30 грн.

На його звернення до Управління праці та соціального захисту населення з заявою про перерахунок, отримав відмову.

Просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Лубенської міської ради Полтавської області щодо відмови йому в перерахунку суми щорічної допомоги на оздоровлення та суми одноразової компенсації за шкоду, заподіяну його здоров'ю як інваліду 3 групи неправомірними .

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Лубенської міської ради Полтавської області зробити перерахунок на його користь заборгованості з виплат сум щорічної допомоги на оздоровлення в сумі 3831 гривні 30 копійок, заборгованості з виплат сум одноразової компенсації за шкоду, заподіяну його здоров'ю, як інваліду 3 групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в сумі 5360 гривень 40 копійок.

Зобов'язати Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації виплатити йому, одержані на його ім'я, кошти недоплаченої щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2005-2007 роки в розмірі 3831 гривні 30 копійок та недоплаченої суми одноразової компенсації в розмірі 5360 гривень 40 копійок.

Зобов'язати Міністерство фінансів України виділити та перерахувати Міністерству праці та соціальної політики України через Державне казначейство України, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації для виплати йому недоплаченої щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2005-2007 роки в розмірі 3831 гривні 30 копійок та недоплаченої грошової компенсації в розмірі 5360 гривень 40 копійок.

            Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, в якій прохає розгляд справи провести без його участі, свої вимоги підтримав, прохає їх задовольнити.

            Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради- Бадун О.В., щодо задоволення позову заперечує, пояснила, що позивач згідно ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на одноразову компенсацію за шкоду заподіяну здоров'ю особі, яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи та щорічну допомогу на оздоровлення. Однак орган, який вона представляє самостійно позбавлений можливості вирішувати питання щодо розміру сум, які підлягають виплаті даній категорії громадян. Кошти на зазначені виплати щорічно виділяються з Державного бюджету України через Міністерство фінансів України та Міністерство праці та соціальної політики України. Такі кошти одержує для адресного розподілення громадянам, на ім'я яких вони виділені, тобто лише передає громадянам виділені їм кошти. Відповідач, як орган нижчого рівня діяв в межах повноважень, передбачених законодавством, згідно з кошторисом розпорядниківу бюджетних коштів, розпису Державного бюджету України та у відповідності до напрямків витрачання бюджетних  коштів бюджетному асигнуванню.

            Представники Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціального захисту  в судове засідання не з'явилися, надіслали свої письмові заперечення та заяви, в яких позов не визнають, просять розгляд справи провести за їх відсутності.

Представники Головного управління праці  та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Державного казначейства України, в судове засідання не з'явились без поважних причин, про час, місце розгляду справи були повідомлені завчасно, належним чином, про що в матеріалах справи маються відповідні поштові повідомлення .

            Відповідно до ст. 128 п.4 КАС України суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідачів, на підставі наявних матеріалів, які є достатніми для прийняття рішення.

            З'ясувавши обставини справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Згідно ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів звужувати зміст та обсяг існуючих прав і свобод забороняється.

            Згідно ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС  передбачена одноразова компенсація за шкоду заподіяну здоров'ю особі, яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи при встановленні 3 групи інвалідності в розмірі 30 мінімальних розмірів заробітної плати та щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 3 групи в розмірі 4 мінімальних зарплат.

            Судом встановлено, що ОСОБА_1є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи з квітня 2003 року, що підтверджується відповідно посвідченням серії НОМЕР_1, видане Полтавською обласною державною адміністрацією та посвідченням серії НОМЕР_2, видане ГУПМ Державної Податкової Адміністрації України (а.с.8). Інвалідність пов'язана з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і згідно закону має право на отримання: одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, щорічної допомоги на оздоровлення.

На протязі 2005-2007 років позивач отримував щорічну допомогу на підставі Постанови КМ України № 836 від 26.07.1996 року „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” . У 2005 році -  26 грн.70 коп., у 2005 році -  100 грн. , у 2007 році - 90 грн., а не 4 розміри мінімальної заробітної плати, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід 3 групи , що передбачено   ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” . Всього позивач ОСОБА_1отримав за зазначений період 216 грн. 70 коп.

У літку 2007 року Позивач дізнався, що йому невірно виплачувалась щорічна допомога на оздоровлення, тому він звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради про проведення перерахунку та виплату щорічної допомоги на оздоровлення, але листом від 22.09.2007 року № 08/21-3802 від Відповідача він отримав відмову (а.с.6). Суд визнає пропущення Позивачем позовної давності з поважних причин , враховуючи юридичну необізнаність останнього.

            Суд вважає, що оскільки компенсаційні виплати особам регулюються Законом України, який має вищу юридичну силу над підзаконними актами, зменшення цих компенсаційних виплат заборонено Конституцією України, позивач має право на отримання заявлених ним в позові сум.

            При розрахунку недоплаченої позивачу щорічної допомоги на оздоровлення суд вважає, що необхідно виходити з розміру мінімальної заробітної плати на початок 2005-2007 років, що існували на час виплати компенсації, а не з розміру встановленого на час звернення позивача до суду,  і визначає розмір щорічної допомоги на оздоровлення в 2005 році: 262 грн. х 4 - 26,70 грн. = 1021,30 грн., 2006 році: 350 грн. х 4 - 100 грн. = 1300 грн., 2007 році: 400 грн. х 4 - 90 грн. = 1510 грн., а всього позивачеві Антіховичу В.П. було недонараховано та не виплачено 3831 грн. 30 коп., які повинні бути виплачені позивачеві.

Крім цього, судом встановлено, що  2003 році, коли позивач був визнаний інвалідом 3 групи, на підставі Постанови КМ України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, йому було виплачено 189,60 грн. компенсації, хоча вищезазначеним Законом передбачено виплату одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю особі, яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи при встановленні 3 групи інвалідності в розмірі 30 мінімальних розмірів заробітної плати.

 20.08.2007 року Позивач звернувся з заявою до Управління праці та соціального захисту населення Лубенської міської Ради про проведення перерахунку його одноразової компенсації як інваліду третьої групи - інвалідність пов”язана з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.5).  Відповідачем було відмовлено у проханні позивача (а.с.6).

Суд вважає відмову відповідача незаконною так як ст.48 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає більший розмір виплати компенсації ніж Постанова КМУ №836 від 26.07.1996 року. До пояснень представника відповідача щодо того, що відповідач при виплаті одноразової допомоги керується ст.62 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Постановою КМУ №836, суд відноситься критично, так як зазначена постанова звужує зміст та обсяг існуючих прав і свобод, що суперечить ст.22 Конституції України. В абз.6 п.4 описової частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 року по справі № 1-21, Конституційний Суд України визначив зміст поняття “звуження змісту прав і свобод “ - зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами  та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав та свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Одноразова компенсація при нарахуванні позивачу за 3 групу інвалідності складає ( 185 гривень (мінімальна заробітна плата, яка була законодавчо встановлена на день звернення позивача за виплатою одноразової компенсації) х 30 - 189 грн. 60 коп. = 5360 гривень 40 копійок.

 Доводи відповідачів про те, що виплату таких компенсаційних виплат слід провадити в межах бюджетних асигнувань, суд не може прийняти до уваги, оскільки обмеження соціальних виплат учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС протирічить вимогам Конституції та Законів України.

            Приймаючи до уваги, що головним розпорядником коштів на компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС до 2004 року було Міністерство з питань надзвичайних ситуацій України, а з 2004 року є Міністерство праці і соціальної політики України, які не мають особистих коштів для задоволення вимог позивача, дані кошти слід запозичити з Державного бюджету України, суд вважає за необхідним покласти обов'язок по виділенню коштів на Міністерство фінансів України з послідуючим перерахуванням їх розпорядникам цих коштів, зобов'язавши Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці  та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації виплатити їх позивачу.

            З урахуванням вищевикладеного, перебуваючи в межах заявлених позивачем вимог, суд вважає, що його позов слід задовольнити частково, віднісши судові витрати за рахунок держави.

Керуючись ст. 22, 64 Конституції України, ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  ст.ст. 8-12, 86, 128, 158 -163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1-  задовольнити частково.

Зобов'язати Міністерство фінансів України виділити та перерахувати через Міністерство праці та соціальної політики України Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці  та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації для виплати ОСОБА_1:

 щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2005-2007 роки в розмірі 3831 гривень 30 копійок ;

одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю особі, яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 5360 гривень 40 копійок;

Зобов'язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 одержані на його ім'я недосплачені щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2005-2007 роки в розмірі 3831 гривень 30 копійок, одноразову компенсацію за шкоду заподіяну здоров'ю особі, яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 5360 гривень 40 копійок.

Позовні вимоги до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного  суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Головуючий : суддя Лубенського міськрайонного суду                          Гудков С.В.

                        Судді Лубенського міськрайонного суду                           Волювач О.В.

                                                                                                                         Матвієнко В.М.