Справа № 22-6974/2006 р. Головуючий у 1 інстанції Демидова В.К.
Категорія 36 Доповідач Санікова О.С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Курило В.П.
суддів:Санікової О.С., Могутової Н.Г.
при секретарі Личкатій Н.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Харцизького міського суду Донецької області від 12 травня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ „Трускавецькурорт", третя особа філія ЗАТ „Трускавецькурорт" санаторій „Кристал"про відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення Харцизького міського суду Донецької області від 12 травня 2006 року, яким частково задоволені її позовні вимоги: стягнуто з ЗАТ Лікувально Оздоровчих закладів „Трускавецькурорт" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3 000 грн. і на користь держави судовий збір 8 грн.50коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 1 грн. 50 коп., та постановити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.
В обгрунтування апеляційної скарги позивачка посилалась на невідповідністьг висновків суду фактичним обставинам справи, а також на те, що судом не надано належної оцінки зібраним по справі доказам, а саме: судом не враховано що під час травми ніхто із працівників санаторію не надав їй належної допомоги і вона сама вимушена була звертатись за медичною допомогою; не врахував також суд і нелюдського до неї ставлення з боку працівників санаторію під час лікування; замість оздоррвлення в санаторію вона вимушена була лікувати зламану з вини відповідача руку; результатом отриманої травми стало і те, що у неї піднявся тиск; з вини відповідача вона перенесла інфаркт і з того часу не може обходитись без ліків від болів серця. Вважає, що у суда за таких обставин були всі підстави задовольнити її позовні вимоги про стягнення моральної шкоди у більшому розмірі.
В судовому засіданні апеляційного суду позивачка підтримала доводи апеляційної скарги, просила задовольнити її та постановити нове рішення, яким стягнути з відповідача на її користь на відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.
Представник відповідача та третьої особи в судове засідання апеляційного суду не з'явились з невідомих причин. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді апеляційоного суду, пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню через порушення судом норм цивільного процесуального законодавства.
Відповідно до вимог ст. 169 ч.І п.п.1,2 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки; неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.
Згідно з ч.4 зазначеної статті якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів /постановляє заочне рішення/.
Згідно зі ст. 74 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достаньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справу,але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання. Судова повістка разом із розпискою юридичній особі надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням за її місцезнаходженням.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою судді Харцизького міського суду справа була призначена до розгляду в судовому засіданні на 13 квітня 2006 року. Із наявних на а.с. 46,47 повідомлень вбачається, що судові повітки відповідачем та третьою особою були одержані 10 квітня 2006 року. 11 квітня 2006 року від відповідача надійшла телеграма /а.с.49/ про відкладення розгляду справи і висловлене прохання повідомити про день і час розгляду справи за декілька днів.
Згідно протоколу судового засідання від 13 квітня 2006 року у зв'язку з неявкою представника відповідача і третьої особи справа слуханням відкладена на 12 травня 2006 року. 25 квітня 2006 року судом були факсом надіслані відповідачу і третій особі листи про необхідність явки в судове засідання 12 травня 2006 року, що не передбачено цивільно-процесуальним законодавством. Проте відомості про їх отримання відповідачем і третьою особою відсутні. Судові повістки про розгляд справи 12 травня 2006 року відповідачу і третій особі не направлялись.
12 травня 2006 року у відсутності представників відповідача і третьої особи судом першої інстанції було ухвалене заочне рішення, хоча ухвала про заочний розгляд справи судом, як то передбачено ст.225 ЦПК України, не постановлялась.
З таких обставин апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи були порушені вимоги ст. 169 ЦПК України, а також порядок повідомлення відповідача, встановлений ст.74 ЦПК України.
Через порушення процесуального закону суд в достатній мірі не дослідив обставини по справі та не перевірив доводи відповідача.
Згідно з вимогами ст.311 ч.І п.З ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.
За таких обставин судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303 ч.З, 307 ч.І п.5, 311 ч.І п.З, 314 ч.І п.2, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Заочне рішення Харцизького міського суду Донецької області від 12 травня 2006 року скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.