18.10.2011 Справа № 2а/2570/4869/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2011 р. Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Галенко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Чернігівської митниці до Головного управління юстиції у Чернігівській області, 3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 про скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В :
Чернігівська митниця звернулася до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, 3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1, в якому поросить скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Курильця В.І. від 06.09.2011 року про відкриття виконавчого провадження.
Протокольною ухвалою суду від 14.10.2011 року замінено первинного відповідача відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області на належного відповідача Головне управління юстиції у Чернігівській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 16.09.2011 року на адресу позивача надійшла постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Курильця В.І. від 06.09.2011 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2а/2570/3922/2011, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 02.09.2011 року про зобов’язання Чернігівську митницю нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.06.2011 р. по 23.07.2011р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100. Позивач вважає, що вказана постанова є незаконною, оскільки відповідач порушив строк надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження, передбачений частиною 5 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», постанова не відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» в частині зазначення в різних графах різного ім’я стягувача: в графі стягувач зазначено «ОСОБА_1», а в інших графах «ОСОБА_1».
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та пояснив, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2011 року винесена державним виконавцем у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, в постанові про відкриття виконавчого провадження була виправлена помилка в написанні ім’я стягувача.
3-я особа: ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив.
Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.09.2011 року у справі № 2а/2570/3922/2011, зокрема, зобов’язано Чернігівську митницю нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.06.2011 року по день фактичного поновлення на посаді, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.
Постанова суду в частині стягнення суми за один місяць на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу допущено до негайного виконання.
Чернігівським окружним адміністративним судом 02.09.2011 року був виданий виконавчий лист № 2а/2570/3922/2011.
06.09.2011 року на підставі заяви стягувача та виконавчого листа № 2а/2570/3922/2011 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов’язано боржника виконати рішення суду негайно.
Копія постанови про відкриття виконавчого провадження була направлена позивачу для відома та виконання.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
Як вбачається з оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження у ній зроблено описку, а саме: в графі стягувач зазначено ім’я «ОСОБА_1», а необхідно «ОСОБА_1».
Згідно з пунктом 3 статті 83 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
27.09.2011 року начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області винесена постанова про виправлення помилки, а саме в постанові про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2011 року замінено ім’я стягувача з ОСОБА_1 на ОСОБА_1.
Зважаючи на те, що старшим державним виконавцем було зроблено описку у постанові про відкриття виконавчого провадження в зазначені ім’я стягувача, яка, була виправлена начальником відділу, тому суд прийшов до висновку, що це не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Твердження позивача, що старшим державним виконавцем при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження порушено вимоги статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», судом не беруться до уваги, оскільки зазначена стаття визначає перелік обов’язкових реквізитів до виконавчого документа, а не вимоги до постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2011 року ВП № 28622510 з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, у задоволені адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 – 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
< Список >
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні адміністративного позову Чернігівської митниці до Головного управління юстиції у Чернігівській області, 3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 про скасування постанови – відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
< Поле для вводу тексту >
Суддя Непочатих В.О.