Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 10 жовтня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/15287/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  < година > 

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Зінченка О.В.

при секретарі          Паращевіній О.О.

з участю представників:

позивача – Осипенка М.Ю.,

відповідача  – не з’явився,

третьої особи - не з’явився,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Куйбишевського відділення № 5403 м. Донецька АТ «Ощадбанк» до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку, третя особа: ОСОБА_2, про звільнення майна з під арешту, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2011 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Куйбишевського відділення № 5403 м. Донецька АТ «Ощадбанк» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку (далі – відповідач), третя особа: ОСОБА_2, про звільнення заставленого майна з під арешту - вантажного автомобіля марки ГАЗ 3302-418, 2008 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1, колір - білий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, тип ТЗ - вантажний бортовий, тентовий, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АНС № НОМЕР_3 від 06.05.2008 року видане відділенням РЕВ 1-го МРВ м. Донецька УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, яке є предметом застави за договором від 06 травня 2008 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Куйбишевське відділення № 5403 м. Донецька (далі - Позивач, Банк, Заставодержатєль) та ОСОБА_2 (далі - Позичальник, Заставодавець) був укладений кредитний договір № 890 за яким Позичальникові наданий кредит у сумі 62050,00 грн. (шістдесят дві тисячі п'ятдесят грн. 00 коп.) на придбання автомобіля марки ГАЗ 3302-418, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2008, колір - білий, помер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, тип ТЗ - вантажний бортовий, тентовий, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АНС № НОМЕР_3 від 06.05.2008 р- видане відділенням РЕВ 1-го МРВ м. Донецька УДАІ ГУМВС України в Донецькій області. Кредит наданий строком на 60 місяців з терміном остаточного погашення не пізніше 06.05.2013 року із сплатою за користування кредитом 19 % річних та комісійних винагород в порядку, на умовах та в строки визначені договором.

В той же день між Банком і Позичальником був укладений договір застави майна № 890/1 за яким, в забезпечення виконання Заставодавцем зобов'язань за кредитним договором, позичальник надав в заставу автомобіль марки ГАЗ 3302-418, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2008. колір - білий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, тип ТЗ - вантажний бортовий, тентовий, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АНС № НОМЕР_3 від 06.05.2008 року, видане відділенням РЕВ 1-го МРВ м. Донецька УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, який належить ОСОБА_2 на праві власності. Також, 06.05.2008 року у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було зареєстроване відповідне обтяження ВАТ «Ощадбанк» на вказаний транспортний засіб.

У серпні 2011 року Позичальником був загублений техпаспорт на вищевказаний автомобіль. Підчас звернення до ВРЕВ 1-го МРВ м. Доненька УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про поновлення техпаспорту на транспортний засіб, стало відомо, що відділом державної виконавчої служби Калінінського районною управління юстиції у м. Донецьку 11 березня 2011 року винесено постанову про арешт майна ОСОБА_2 та оголошена заборона на його відчуження, у тому числі і на автомобіль, що знаходиться у заставі АТ «Ощадбанк».

Станом на 02.09.2011 року кредит в повному обсязі Позичальником не погашений, залишок по кредиту складає 21685,00 грн. (двадцять одна тисяча шістсот вісімдесят п'ять грн. 00 коп.). Прострочений платіж за серпень 2011 року за тілом кредиту складає 1035,00 грн., за відсотками - 110.69 грн.

Також позивач зазначає, що на теперішній час вартість заставленого майна вже недостатня для повного погашення заборгованості перед АТ «Ощадбанк», а тому коштів від його продажу не залишиться для виконання арешту Відповідача по іншій справі, вимоги щодо якої виникли пізніше, ніж право застави.

Проте, всупереч вимог п. 4 ст. 54 Закону України  «Про виконавче провадження», відповідач лише 09.08.2011 року повідомив Банк про наявність арешту майна Боржника. Жодних відомостей щодо того, коли та на підставі якого документу накладено арешт Відповідач надати відмовився вмотивовуючи це тим, що АТ «Ощадбанк» не є стороною виконавчого провадження.

Таким чином, позивач вважає, що накладання арешту на автомобіль порушує права Банку, як кредитора (заставодержателя) одержати задоволення з вартості заставленого майна при невиконанні Боржником своїх зобов’язань, який в силу застави має переважне право на це перед іншим кредиторами.

Враховуючи   те,   що   автомобіль, який перебуває у заставі АТ «Ощадбанк», не реалізовано, заборгованість за кредитом не погашена, заставлене майно втрачає свою вартість, що може призвести до значних збитків заставодержателя, позивач вважає, що порушене право банку підлягає захисту шляхом звільнення заставленого майна з під арешту.  

В судовому засіданні представники позивача неодноразово надавали до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно яких просили суд не розглядати позовні вимоги в частині заборони відповідачеві вчиняти будь-які дії, а також щодо зобов’язання відповідача внести запис про зняття арешту до відповідних державних реєстрів. Уточнені позовні вимоги просили задовольнити у повному обсязі.  

Відповідач у судове засідання не з’явився, через канцелярію Донецького окружного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника. Також відповідач разом із клопотанням надіслав до суду засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження. Письмових заперечень проти адміністративного позову до суду не надіслав.

Третя особа до судових засідань не з’явився, хоча належним чином судом повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, ніяких клопотань до суду не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представників позивача, які брали участь у розгляді справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (АТ «Ощадбанк») зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців 31 грудня 1991 року за № 1 070 120 0000 016740, код ЄДРПОУ 00032129, у Державному реєстрі банків зареєстроване за №4 від 31 грудня 1991 року. (арк. справи 18, 20).

Між акціонерним банком «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 890 від 06 травня 2008 року, згідно умов якого позичальнику надано кредитні кошти в сумі 62050, 00 грн., процентна ставка –19% річних, строк дії кредитного договору з 06 травня 2008 року до 06 травня 2013 року (арк. справи 6-8).

06 травня 2008 року між акціонерним банком «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2, в забезпечення вимог позивача за кредитним договором №890 від 06 травня 2008 року, укладено договір застави транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, згідно умов якого транспортний засіб марки ГАЗ 3302-418, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 передано в заставу Акціонерному банку «Державний ощадний банк України» (арк. справи 9-12).

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна в реєстрі обліковане  наступне обтяження - о 17 годині 48 хвилині 06 травня 2008 року зареєстровано обтяження за № 7139413 автомобіля марки ГАЗ 3302-418, 2008 року випуску, серійний номер НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на підставі договору застави, де обтяжувачем вказаний - Акціонерний банк «Державний ощадний банк України», а боржником - ОСОБА_2 (арк. справи 14).

У відділі державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-2411/09 від 11 травня 2010 року, виданого Калінінським районним судом м. Донецька, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» заборгованості по кредитному договору в сумі 33704 грн. 33 коп.(арк. справи 78-79).

Із зазначеного виконавчого листа вбачається, що останній виданий на виконання рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 24 листопада 2009 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у вказаному розмірі.

З метою забезпечення виконання рішення суду державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції 11 березня 2011 року винесено постанову якою накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 (арк. справи 75).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно статті 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Статтею 16 вказаного Закону передбачено, що право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Положеннями ст. 19 Закону України «Про заставу» передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону № 606-XIV передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

У відповідності до пункту 5 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV державному виконавцю у процесі здійснення виконавчого провадження надано право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Частинами 1, 3 ст. 54 Закону № 606-XIV передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 цього ж Закону про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Згідно ч. 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Приймаючи до уваги, що право застави виникло раніше ніж винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів, а також з урахуванням інших встановлених обставин у справі, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для зняття арешту з автомобіля марки ГАЗ 3302-418, 2008 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1, який обтяжений заставою, згідно укладеного договору між позивачем та третьою особою від 06 травня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, у зв’язку із чим, за приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати здійснені позивачем підлягають стягнення на користь позивача з державного бюджету України

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Куйбишевського відділення № 5403 м. Донецька АТ «Ощадбанк» до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку, третя особа: ОСОБА_2, про звільнення майна з під арешту, - задовольнити.

Зняти арешт з майна – вантажного автомобіля марки «ГАЗ 3302-418, 2008  року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, номер державної реєстрації НОМЕР_1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Куйбишевського відділення № 5403 м. Донецька АТ «Ощадбанк» понесені судові витрати у вигляді сплати державного мита в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 10 жовтня 2011 року.

Повний текст постанови виготовлений 14 жовтня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                      Зінченко О.В.