Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 жовтня 2011 р. справа № 2а/0570/14458/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Чернової О.В.
при секретарі Кусти Ю. Ф.
за участю представника позивача за довіреністю – ОСОБА_1,
відповідача – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 1522,33 грн., -
В С Т А Н О В И В:
Донецький міський центр зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 (далі – Відповідач), в якому просив стягнути з Відповідача безпідставно отриману допомогу по безробіттю в сумі 1522,33 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що у період з 01.07.2010р. по 20.08.2010р. Відповідач безпідставно отримав допомогу по безробіттю в сумі 1522,33 грн., оскільки в період перебування на обліку в статусі безробітного та, отримуючи виплату допомоги по безробіттю, приховав факт свого працевлаштування.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначив, що у трудових відносинах з ТОВ «Сладкая жизнь» не знаходився. Запис в трудову книжку про прийняття його на роботу зроблено помилково.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.03.2010р. ОСОБА_2 звернувся до Кіровсько-Петровської міжрайонної філії Донецького міського центру зайнятості з метою пошуку роботи.
Згідно із заявою відповідача та у зв’язку з відсутністю підходящої роботи 02.04.2010р. відповідно до п.2 ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.
21.08.2010р. у зв’язку з невідвідуванням Позивачем центру зайнятості без поважних причин 30 календарних днів і більше відповідно до п.п. «13» п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю та знято з обліку 18.10.2010р.
На виконання п.5 ч.2 ст.12 Закону Позивачем проведено перевірку факту працевлаштування та отримання доходу ОСОБА_2 в період перебування його на обліку в центрі зайнятості як безробітного, про що складений Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним від 10.06.2011р.
Перевіркою підтверджений факт працевлаштування Відповідача в період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітного в ТОВ «Сладкая жизнь» в період з 09.06.2010р. по 11.06.2010р.
04.07.2011р. директором Донецького міського центру зайнятості виданий наказ про повернення коштів ОСОБА_2, відповідно до якого Відповідач повинен повернути незаконно отримане матеріальне забезпечення на випадок безробіття в розмірі 1522,33 грн.
04.07.2011р. Позивачем на адресу Відповідача надіслана претензія про необхідність повернути безпідставно отриману допомогу по безробіттю в сумі 1522,33 грн. протягом 15 календарних днів з моменту отримання претензії, яка отримана Відповідачем 07.07.2011р.
Проте, в зазначений в претензії строк Відповідач грошові кошти в сумі 1522,33 грн. в добровільному порядку не повернув.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.
Пунктом 1 статті 23 Закону передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.
Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.
Підпунктом 1 частини 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове держане страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
У порушення вищезазначених приписів Закону, Відповідач не повідомив Позивача про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг, а саме про отримання ним доходу у вигляді заробітної плати.
Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до абз. 14 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 219, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку. Громадяни можуть зареєструватися в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, після закінчення шести місяців з дати зняття їх з обліку за умови, що вони повернули отримані кошти.
Відповідно до п. 9 Порядку, у разі коли кошти не повернено в установлений строк, питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку відповідно до законодавства.
Судом встановлено, що запис в трудову книжку про прийняття Відповідача на роботу в ТОВ «Сладкая жизнь» зроблено помилково, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки менеджера з персоналу ТОВ «Сладкая жизнь» про те, що ОСОБА_2 у трудових відносинах з ТОВ «Сладкая жизнь» не знаходився. Інспектор відділу кадрів помилково зробив запис в трудову книжку та в табель виходів на роботу за червень 2010р. Нарахований та відображений у звіті 1ДФ доход ОСОБА_2 не відповідає дійсності. Фактично ОСОБА_2 не отримував доходу з заробітної плати.
Факт незнаходження Відповідача у трудових відносинах з ТОВ «Сладкая жизнь» підтверджується також наявною в матеріалах справи копією трудової книжки Відповідача, на аркуші 12 якої зроблено запис про те, що запис № 14 та 15 (про прийняття на роботу та звільнення з ТОВ «Сладкая жизнь») зроблено помилково та вважати недійсними.
З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги Позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог Донецького міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 1522,33 грн. - відмовити повністю.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну чистини у судовому засіданні 17 жовтня 2011 року в присутності представників сторін.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова у повному обсязі складена 18 жовтня 2011 року.
Суддя Чернова О.В.