Справа № 22-7390/2006 Категорія 18Головуючий у 1 інстанції Неминущий Г.Л. Доповідач Звягінцева О.М.
УХВАЛА ЇМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Шабанової В.О.
судців Звягінцевої О.М., Солодовник О.Ф.
при секретарі Стефановій І.М. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди і
встановив:
в апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 оспорює обгрунтованість судового рішення, яким відмовлено в задоволенні позову, і ставить питання про його скасування, ухвалення нового про задоволення позову в повному обсязі за неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.
В засіданні апеляційного суду позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просив про її задоволення, скасування рішення суду, ухвалення нового про задоволення позову в повному обсязі, а відповідач заперечував проти доводів скарги, просив про її відхилення та залишення без зміни судового рішення.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.
28.03.2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача і зазначав, що з ним та ОСОБА_3 вони разом здійснювали підприємницьку діяльність з продажу відеокасет, дисків на ринку ІНФОРМАЦІЯ_1 м. Слов'янська. У вересні 2005 року вони вирішили здійснювати підприємницьку діяльність окремо, при цьому ОСОБА_2 зобов'язався повернути у грошовому еквіваленті його частину із спільного товару у розмірі 7377 грн. рівними частками щомісяця протягом року. Він вважає, що спільний товар відповідач реалізував, однак протягом чотирьох місяців до початку 2006 року борг не сплатив.
4.01.2006 р. відповідач дав йому розписку, в якій зобов'язався повернути 7377 грн., однак до т.ч. суму боргу не повернув. Винними діями відповідача йому спричинено моральну шкоду, оскільки він постійно відчуває моральні страждання через невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, порушений його звичний уклад життя, він змушений додавати додаткових зусиль для організації свого життя.
Тому просив ухвалити рішення про стягнення з відповідача на його користь борг в сумі 7377 грн. та у відшкодування моральної шкоди-2600 грн.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 31 травня 2006 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності.- на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Всупереч доводів скарги суд першої інстанції повно, всебічно, об'єктивно дослідив обставини справи, встановленим фактам і доказам надав належну правову оцінку, застосувавши матеріальний закон, правильно вирішив спір.
Відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договор позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими.
В позовній заяві позивач посилався на те, що вони з відповідачем здійснювали сумісну торгівельну діяльність з продажу відеокасет, дисків на ринку ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Слов'янську (а.с.2).
Як вбачається із змісту розписки від 4.01.2006 р., відповідач ОСОБА_2 зобов'язався повернути позивачеві ОСОБА_1 після розпродажу їхнього спільного майна на суму 12000 грн. 7377 грн. 01 коп. з отриманих коштів, товар розпродається сумісно у двомісячний строк ( а.с.З).
Ця розписка не є борговою, між сторонами був укладений договір про сумісну діяльність. Вони сумісно купували аудіовізуальну продукцію та реалізовували її.
11.01.2006 р. у відповідача у зв'язку з реалізацією неліцензійної продукції вилучили диски для лазерних систем зчитування, їх було знищено відповідно до вимог закону за вироком суду.
Оскільки фактично мав місце договір про сумісну незаконну діяльність, доводи скарги щодо доведеності укладення між сторонами договору позики є безпідставними. Ці доводи не спростовують правових висновків суду.
Доводи скарги про порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права є неспроможними.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення немає.
Згідно із ст. 81 ЦПК України, Постановою КМ України № 1258 від 21 грудня 2005 року підлягають стягненню з позивача ОСОБА_1 за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь ДП „Судовий інформаційний центр"
Керуючись п.1 ч.іст. 307, ст.ст. 308, 313, п.1 ст. 314 ЦПК України, апеляційний СУД,-
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 31 травня 2006 року залишити без зміни.
Стягнути з позивача ОСОБА_1 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь Державного підприємства „Судовий інформаційний центр" Код ЄДРПОУ: 30045370, розрахунковий рахунок 26001014180002, банк: ВАТ „Банк Універсальний" м. Львів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.