Судове рішення #1830738
КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 

 

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

 

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

 

06.02.08 р.                                                                                                    № 21/286                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

 

Головуючий                                                                                 Андрейцева  Г.М.

Судді :                                                                                          

                                                                                                                 Жук Г. А.

 

                                                                                                                 Зеленіна  Н.І.

 

при секретарі судового засідання: Лисунь Г.Д.,

 

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства Виробничого об'єднання «Знамя»на рішення господарського суду Полтавської області від 06.12.2007 року

у справі № 21/286 (суддя Тимченко Б.П.)

 

за позовом державного підприємства Виробничого об'єднання «Знамя», м. Полтава

до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Полтава

про стягнення 18554,7 грн.

 

В судове засідання з'явились представники сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: ОСОБА_1. -приватний підприємець, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_1від 12.08.1999 р.

 

Обставини справи:

 

Державне підприємство Виробниче об'єднання «Знамя»(далі -позивач) звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до приватного підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) про стягнення 18554,7 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 06.12.2007р. у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державне підприємство Виробниче об'єднання «Знамя»звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду в справі № 21/286  та справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду з підстав неповного з'ясування обставин справи.

Відповідно до ст.98 ГПК України, за апеляційною скаргою Державного підприємства Виробничого об'єднання «Знамя» Київським міжобласним апеляційним господарським судом, ухвалою від 22.01.2008р. порушено апеляційне провадження у справі № 21/286.

 

Листом № 28-137 від 29.01.2008р. позивач просить розглянути справу без участі його представника. Заявлене клопотання колегією суддів задовольняється.

Відповідач проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити без змін рішення місцевого господарського суду з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оспорюване рішення має бути залишено без змін, а апеляційна скарга -без задоволення з таких підстав.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що апеляційний господарський суд в процесі перегляду апеляційної скарги перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі. Тобто апеляційний суд повторно перевіряє відповідності нормам матеріального та процесуального права вимогу, заявлену позивачем.

 

У період 2005-2006р.р. та 1 кварталу 2007р. відповідач відповідно до укладених  договорів у кількості 17 штук виконував ремонтно-будівельні роботи на об'єктах позивача. За виконані роботи позивач здійснив оплату в сумі 257990,14 грн. згідно актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт, складених відповідачем.          і |

З   16.03.2007р.   по   16.05.2007р.  на підприємстві позивача   проводилась  ревізія  фінансово-господарської   діяльності  за період з 2005-2007роки контрольно-ревізійним  управлінням   в   Полтавській області.

В ході проведення ревізії було встановлено завищення вартості виконаних відповідачем підрядних робіт на суму 18554,70 грн., про що свідчить акт № 06-21/144 від 16.05.2007р.

        Згідно ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.ст. 843, 844 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.  

Частиною 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України). 

 

Місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, зазначивши у рішенні, що договори підряду, за якими відповідач здійснював будівельні роботи, укладались в формі вільного волевиявлення сторін, виконувались ними, в судовому порядку не визнані недійсними чи неукладеними. Крім того, позивачем не надано суду документальних доказів, які б свідчили про перевищення саме відповідачем вартості робіт на суму 18554,70 грн.

Також, на думку колегії суддів, не є підставою для стягнення заявленої позивачем суми факт недотримання типової форми первинних документів у будівництві при складенні актів приймання виконаних робіт, як про це зазначено у акті ревізії.

Зазначені договори підряду, кошториси з переліком робіт, їх вартістю, акти виконаних робіт були узгоджені обома сторонами, про що свідчать підписи та печатки сторін на зазначених документах. В процесі виконання робіт позивач здійснював авансові платежі на розрахунковий рахунок відповідача, по закінченню і та підписанню акту виконаних робіт - сплачував остаточну суму за виконані

роботи. При цьому позивач до відповідача зауважень по якості, вартості та обсягу робіт не пред'являв.

Також у позовній заяві позивач не визначив характер спірної суми: шкода, збитки тощо, не довів підстав для їх стягнення (заподіяння цих збитків саме позивачу, в чому полягали неправомірні дії відповідача, вина відповідача, причинний зв'язок).

Юридичною підставою для застосування відповідальності є склад цивільного правопорушення, необхідними елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою i протиправною поведінкою, вина.

Протиправною вважається така поведінка особи, яка порушує приписи закону чи іншого нормативного акту, або виявилася в невиконанні або неналежному виконанні договірного зобов'язання.

Протиправна поведінка зi сторони відповідача відсутня. У правовідносинах між сторонами відсутня шкода, заподіяна позивачу. Крім того, відсутній причинний зв'язок і вина того, що позивачу заподіяні збитки, оскільки всі дії відповідача були спрямовані на своєчасне і належне виконання своїх зобов'язань по договорам підряду.

Згідно ч. 2 ст. 1166 ЦК України, відповідач звільняється від відповідальності, оскільки спірну шкоду позивачу завдано не з вини відповідача.

Відповідач, як зазначено вище, жодним чином не порушував права позивача, належно здійснював свою господарську діяльність.

Оскільки всі елементи складу цивільно-правової відповідальності відсутні, то підстави для стягнення з відповідача збитків також відсутні.

На думку колегії суддів, акт ревізійної перевірки підприємства позивача не є підставою для стягнення 18554,7 грн. з відповідача.

Оцінюючи всі докази в сукупності, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що позивач належними доказами  не  довів підстави для стягнення з відповідача 18554,7 грн., тому в задоволенні позовних вимог йому необхідно відмовити.

 

Щодо необхідності залучення до участі в справі контрольно-ревізійного управління у Полтавській області, про що позивачем зазначено у апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 27 ГПК України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Апеляційний господарський суд вважає, що рішення з господарського спору по справі № 21/286 не впливає на права або обов'язки контрольно-ревізійного управління у Полтавській області. Клопотання про участь зазначеної особи у справі та на яких підставах третю особу належить залучити або допустити до участі у справі позивач до прийняття рішення не заявляв.

Також колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що повноважень щодо направлення справи на новий розгляд у іншому складі суду при перегляді рішення місцевого господарського суду апеляційному господарському суду не надано Господарським процесуальним кодексом України. Так, лише при скасуванні ухвал, передбачених ч. 4 ст. 106 ГПК України, апеляційна інстанція передає справу на розгляд місцевого господарського суду.

 

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість рішення  господарського суду Полтавської області, апеляційний господарський суд приходить до висновку про правильність застосування норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції; судом повністю з'ясовано всі обставини справи; висновки, викладені в рішенні суду, відповідають обставинам справи та є доведеними. За таких обставин апеляційний господарський суд вважає, що підстави для скасування рішення господарського суду Полтавської області у справі № 21/286 відсутні.

Керуючись ст. ст. 33, 99, 101, п.1 ст.103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

 

П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Полтавської області від 06.12.2007 року в справі № 21/286 залишити без змін, а апеляційну скаргу державного підприємства Виробничого об'єднання «Знамя»-без задоволення.

2. Справу № 21/286 повернути до господарського суду Полтавської області.

 

Головуючий                                                                                      Андрейцева  Г.М.

Судді :                                                                               

                                                                                                                   Жук Г. А.

 

                                                                                                                   Зеленіна  Н.І.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація