КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

 

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

 

16.01.08 р.                                                                                                    № 22/193                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

 

Головуючий                                                                                 Андрейцева  Г.М.

Судді :                                                                                          

                                                                                                                 Мазур Л. М.

 

                                                                                                                 Жук Г. А.

 

секретар судового засідання   Рустам'ян Е.А.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1на рішення господарського суду Полтавської області від 07.08.2007 року

у справі № 22/193 (суддя Іваницький О.Т.)

 

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Полтава

до Полтавського виробничого підприємства “Універсал” Українського товариства глухих, м. Полтава

про усунення перешкод в користуванні майном та стягнення збитків

 

В судове засідання з'явились представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2-представник за дов. № 2730 від 11.07.07 р.;

від відповідача: Кирпа Б.І. -директор, розпорядження № 35 від 10.04.07 р.

 

Обставини справи:

 

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1(далі - позивач) звернулася до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Полтавського виробничого підприємства “Універсал” Українського товариства глухих (далі -відповідач) про усунення перешкод в користуванні майном та стягнення 11950 грн. збитків. Уточненням до позовної заяви від 10.07.2007р. позивач просить стягнути з відповідача 41141,5 грн. збитків.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 07.08.2007р. у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду в справі № 22/193  та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог з підстав порушення норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.98 ГПК України, за апеляційною скаргою суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1Київським міжобласним апеляційним господарським судом, ухвалою від 27.11.2007р. порушено апеляційне провадження у справі № 22/193.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.12.2007р. розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін.

Розпорядженням голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.01.2008р. розгляд справи № 22/193 здійснюється у  наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Андрейцева Г.М., судді Жук Г.А., Мазур Л.М.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити без змін рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу позивача -без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

 

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що апеляційний господарський суд в процесі перегляду апеляційної скарги перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі. Тобто апеляційний суд повторно перевіряє відповідності нормам матеріального та процесуального права вимогу, заявлену позивачем.

 

Із матеріалів справи вбачається, що 16.07.2006р. сторони уклали договір на оренду нежитлових приміщень, який зареєстрований за № 351/08 Центральному правлінні УТОГ (далі - договір).

Відповідно до положень п.п. 1.1., 1.2. зазначеного договору відповідач повинен був передати, а позивач - прийняти у користування для здійснення торгівельної діяльності нежитлове приміщені загальною площею 61,4 кв.м, що розташоване поАДРЕСА_1

Згідно п.3.1. договору за оренду приміщення позивач не пізніше 10-го числа поточного місяця сплачує відповідачу орендну плату в розмірі 3070,00 грн. на місяць.

8 серпня 2006 р. відповідач звернувся до позивача з письмовим проханням здійсни авансовий   платіж   у   розмірі   річної   орендної   плати   (36840,00   грн.)   перед КП «Полтаватеплоенерго».

Позивач  сплатив  відповідачу  річну  орендну  плату  у  розмірі   36840,00   грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 327324 від 09.08.2006р.

27.04.2007р. відповідач надіслав на адресу позивача лист за вих. № 01-1/187 про підвищення орендної плати з 50,00 грн. до 250,00 грн. за 1 кв.м, посилаючись на проведений моніторинг цін та розпорядження Центрального правління УТОГ, а також попередив про розірвання в односторонньому порядку договору оренди у разі непідписання додаткової угоди про підвищення орендної плати.

Позивач відмовив відповідачу в узгодженні підвищення орендної плати на підставі п.3.1. договору оренди, положення якого передбачає можливість зміни сторонами розміру орендної плати лише у разі наявності інфляційних процесів та росту індексу цін та зазначив про відсутність підстав для одностороннього розірвання договору оренди.

11.05.2007р. відповідач надіслав на адресу позивача лист за вих. № 205 щодо правових підстав самовільного переобладнання орендованої площі, зобов'язання подати правовстановлюючі документи на переобладнане приміщення, і вимагав звільнити його, попереджаючи про відключення електроенергії для забезпечення пожежної безпеки приміщення і повідомив про недійсність договору оренди.

У відповідності до пункту 3.3. договору оренди витрати по електрозабезпеченню сплачуються позивачем щомісячно по фактичним витратам.

Позивач вказує, що 16 травня 2007р. відповідач припинив подачу йому електроенергії до орендованого приміщення, чим практично обмежив роботу магазину побутової, комп'ютерної та оргтехніки і тим самим порушив передбачене договором оренди право користування приміщенням і заподіяв позивачу збитки.

 

Позивач в своїй заяві зазначає, що саме відповідач припинив подачу електроенергії, але не став з'ясовувати причину відсутності електроенергії і робити за власний рахунок ремонт електромереж, як це передбачено пп. е) п. 2.2. договору.

Відсутність електроенергії потягло за собою припинення надання позивачу послуг по охороні приміщення охоронного агентства ТОВ «Джед - Баст - Полтава», про що свідчить лист останнього № 86 від 16.05.2007р., що потягло додаткові витрати на охорону майна в розмірі 1750 грн. (видаткові касові ордери № 1 та 2 від 10.07.2007р.).

Відключення електроенергії значною мірою негативно вплинуло на обсяг продажу техніки: за травень 2007р. позивач втратив 22168 грн., червень 2007р. -17223,5 грн. прибутку, на який міг та мав право розраховувати у разі належного виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору (про прибуток свідчать відповідні податкові декларації).

 

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 1166 ЦК України поняття «шкода»не визначає, а ст. 1192 ЦК України передбачає два способи відшкодування такої шкоди: відшкодування в натурі або відшкодування заподіяних збитків. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ст. 22 ЦК України).

Збитки як категорія правової відповідальності являють собою ті негативні наслідки, що виникають у кредитора як невідворотний результат порушення його прав. Обов'язок відшкодування шкоди виникає за наявності збитків у особи, протиправності дій контрагента та безпосереднього причинного зв'язку між збитками і діянням.

Згідно зі статтею 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З листа відповідача за вих. №205 від 11.05.2007р., в якому позивач був попереджений про можливість відключення електроенергії відсутня дата такого відключення.

Позивач не подав доказів, що припинення подачі електроенергії сталося з вини відповідача.

Позивачем не доведено неправомірності діянь відповідача, причинний зв'язок між діяннями і шкодою, доказів, що саме відповідач припинив подачу електроенергії, позивач не подав доказів звернення до відповідача і електропостачальної організації про відсутність електроенергії.

Отже, позивач не надав належних доказів наявності всіх елементів складу  правопорушення, тому його позовні вимоги не підлягають задоволенню.

 

Також твердження позивача спростовуються актом від 20.06.2007р., в якому зазначено, що під час обстеження комісією стану електромереж від розподільчого щитка магазину «Гігабайт»був виявлений прихований обрив електромереж. Після ведення ремонтних робіт з частковою заміною електричного кабелю постачання електроенергії було відновлено (копія акта в матеріалах справи). Відповідач не має доступу до розподільчого щитка, який належить електропостачальній організації.

З вищенаведеного вбачається відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та виникненням у відповідача збитків.

 

У апеляційній скарзі позивач посилається на те, що суд не повідомив його належним чином про час і місце розгляду справи. 

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що у судовому засіданні господарського суду Полтавської області 12.07.07р. оголошувалась перерва на 25.07.07р. відповідно до ст. 77 ГПК України, про що свідчить розписка про це сторін (а.с. 53).

24.07.07р. позивач подав клопотання до місцевого господарського суду про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання представника (наказ про відрядження представника додається).

У судовому засіданні 25.07.2007р. оголошувалась перерва до 07.08.2007р., проте письмова розписка про повідомлення про це сторін у матеріалах справи відсутня. Отже, позивач не був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, його представник в судове засідання при оголошенні рішення не з'явився. Ухвала, якою суд повідомляв сторони про час і місце розгляду справи 07.08.2007р. не виносилась, розгляд справи місцевим господарським судом не відкладався.  

Тому колегія суддів дійшла висновку про те, що доказів про належне повідомлення позивача про час і місце засідання суду, у справі немає.

Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Таким чином, при винесенні рішення місцевий господарський суд порушив норми процесуального права, тому рішення господарського суду Полтавської області від 07.08.07р. підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, 

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Полтавської області від 07.08.2007р. у справі № 22/193 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Скасувати заходи до забезпечення позову, накладені ухвалою № 22/193 від 08.06.2007р.

4. Стягнути з Полтавського виробничого підприємства “Універсал” Українського товариства глухих (м. Полтава, вул. Шевченка,58, код 03972732) на користь суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1(АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) 124 грн. 15 коп.  державного мита за розгляд апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду Полтавської області видати накази.

6. Справу № 22/193 повернути до господарського суду Полтавської області.

 

Головуючий                                                                                      Андрейцева  Г.М.

Судді :                                                                               

                                                                                                                   Мазур Л. М.

 

                                                                                                                   Жук Г. А.