Справа № 2-а-1087/11

П О С Т А Н О В А  

іменем України

"28" квітня 2011 р.Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого –судді:                                Притули Н.Г.

при секретарі:                                                    Поляковій Б.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньої патрульної служби Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Києві Скрицького Олександра Миколайовича про скасування постанови

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просила: скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 15.01.2011 року серії АА №548420; визнати дії відповідача в частині з’ясування власника автомобіля та чи складались на власника автомобіля раніше протоколи про порушення ПДР неправомірними.

Свою позовну заяву позивач обґрунтовує тим, що 15.01.2011 року відповідач склав протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача, яка близько 11 год. 03 хв. 15.01.2011 року, рухаючись автомобілем порушила ПДР та рухалась зі швидкістю 91 км/год., чим порушила п.12.4 ПДР України. На підставі протоколу було винесено постанову, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф в розмірі 255,00 грн.

Позивач вважає притягнення її до адміністративної відповідальності безпідставним та необґрунтованим, а дії відповідача такими, що суперечать чинному законодавству України. Як зазначає позивач, вона рухалась на автомобілі із швидкістю 60 км/год., не порушуючи ПДР, протоколі та постанові відсутні докази належності вимірювання швидкості саме автомобілю під керуванням позивача. Швидкість вимірювалась пристроєм «RADIS-1013», який не має функцій фото та відео фіксації об’єкту вимірювання. Оскільки на приладі було зафіксовано лише час  перевищення швидкості та швидкість, тому позивач вважає, оскільки приладом зафіксовано порушення об 11 год. 03 хв., а вона була зупинена відповідачем об 11 год. 05 хв., тому дана швидкість зафіксована не її автомобіля.

Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини не явки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі –КАС України), у разі неприбуття відповідача –суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких підстав, враховуючи, що відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача.

Дослідивши письмові пояснення позивача та матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про скасування постанови на наступних підставах.

Судом встановлено, що 15 січня 2011 року відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, яка близько 11 години 03 хвилин, керуючи автомобілем «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1 рухалася в межах міста зі швидкістю 91 км/год., перевищила швидкість руху на 31 км/год. (швидкість вимірювалась приладом «RADIS-1013»), чим порушила п.12.4 Правил дорожнього руху України.

Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 позивачем до матеріалів справи наданий не був. Як вона пояснила, їй копія протоколу надана не була. На неодноразові запити суду щодо направлення належним чином завіреної копії протоколу, відповідач не відреагував, копії не направив.

Цього ж дня, на підставі зазначеного протоколу, відповідачем винесено постанову Серія АА №546420 від 15 січня 2011 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, згідно якої її притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 гривень.

Згідно положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. 

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, до неї додається тільки протокол по справі про адміністративне правопорушення. Тому, суд, враховуючи пояснення позивача, приходить до висновку, що вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не підтверджується жодним доказом, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відповідачем.  

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки протокол про вчинення адміністративного правопорушення позивачем суду наданий не був, суд не має можливості дослідити його під час розгляду справи.

Незважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у постанові винесеній відповідачем не наведено будь-якої оцінки пояснень.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач проти позову заперечень не надав.

Згідно з ч. 6 ст. 71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надає докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови ” Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті ” від 23 грудня 2005 року з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

З огляду на викладене, враховуючи наявні матеріали, суд вважає, що з боку ОСОБА_1 порушень, передбачених ч.1 ст.122 КУпАП, не вбачається.

Відповідно до ст.162 КАС України, діючи в межах наданих адміністративному суду повноважень, проаналізувавши наведені позивачем доводи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 обґрунтований на законі, а тому підлягає задоволенню.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 11 КАС України з метою повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне вказану вище постанову визнати протиравною та скасувати.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 247, 251, 252, 280, 288, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 10, 11, 70, 71, 159-163, 167, 1712 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до інспектора дорожньої патрульної служби Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Києві Скрицького Олександра Миколайовича про скасування постанови - задовольнити.

Постанову Серії АА №548420 від 15 січня 2011 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 винесеної інспектором дорожньої патрульної служби Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Києві ОСОБА_2 –визнати протиправною та скасувати.

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя: