Справа 22-6788\2006 рік Категорія 11

Головуючий у 1 інстанції Шальєва В.А. Доповідач Солодовник О.Ф.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 серпня 2006 року                                                             м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Молчанова С.І., суддів Солодовник О.Ф., Шамрило Л.Г.,

при секретарі Проляпа О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом   комунального   комерційного   підприємства   Донецької   міської   ради „Донелектроавтотранс" до ОСОБА_1 про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського районного суду м.Донецька від 19 квітня 2006 року у задоволенні позову комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донелектроавтотранс" до ОСОБА_1 про стягнення суми відмовлено; з відповідача стягнуто витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн.

В апеляційній скарзі комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради „Донелектроавтотранс" просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, мотивуючи тим, що судом першої інстанції порушено вимоги матеріального законодавства.

Позивач та його представник заперечували проти задоволення апеляційної скарги, мотивуючи тим, що рішення суду ухвалено у відповідності з вимогами матеріального та процесуального закону, просили рішення суду залишити без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що 03 квітня 2002 року позивачем, ОСОБА_1 та Донецьким інститутом залізничного транспорту було укладено договір НОМЕР_1 з про підготовку спеціаліста з вищою освітою, згідно з п.5.3 студент зобов'язався після закінчення учбового закладу відпрацювати на підприємстві не менше трьох років, а в разі звільнення з роботи за власним бажанням повернути підприємству витрати, понесені за навчання (а.с.10). 11 березня 2003 року позивачем, ОСОБА_1  та Донецьким інститутом залізничного транспорту було уклад єно договір  НОМЕР_2  про підготовку спеціаліста з вищою освітою (а.с.9) та 15 березня 2004 року укладена додаткова угода до нього, згідно з якою слово „спеціаліст" замінено на слово „бакалавр" (а.с.11).

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не піддягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст.509,525 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають -з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Одностороння відмова від

зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно з ч.І ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи договір НОМЕР_1 року з про підготовку спеціаліста з вищою освітою було переукладено 11 березня 2003 року, і в ньому було відсутнє посилання на обов'язок відповідача після закінчення учбового закладу відпрацювати на підприємстві не менше трьох років, а в разі звільнення з роботи за власним бажанням повернути підприємству витрати, понесені за навчання. Протокол розбіжностей до цього договору, наданий позивачем суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги з тих підстав, що він не підписаний ОСОБА_1  (а.с.34). Крім того у самому договорі не має помітки про те, що до нього є протокол розбіжностей (а.с.9). Тому суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку щодо відмови у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги неспроможні.

Посилання позивача на те, що сума оплати за договором 2002 року повинна бути безспірно стягнута з відповідача, не приймаються апеляційним судом з тих підстав, що позивачем не було виконано основне зобов'язання за цим договором - оплатити витрати на навчання в інституті відповідача по підготовці спеціаліста з вищою освітою, договір НОМЕР_3  про підготовку студента за освітньо-кваліфікаційиим рівнем „спеціаліст" позивачем підписаний не був, і кошти на це навчання позивач не сплачував (а.с.14).

При встановленні зазначених фактів і ухваленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги необгрутовані і не спростовують висновків суду.

У відповідності до ч.І ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303-315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛ ИВ:

Апеляційну скаргу комунального комерційного підприємства

Донецької міської ради „Донелектроавтотранс" відхилити.                               

Рішення Київського районного суду м.Донецька від 19 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили цією ухвалою.