ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" лютого 2008 р. Справа № 8/5473
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Москалюк С.А. (довіреність від 22.11.2005р.), Городецький В.Т. (довіреність № 2313 від 17.08.2006р.),
від відповідача: ОСОБА_2. (довіреність від 30.07.2007р.),
розглянувши апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_1
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "07" серпня 2007 р. у справі
за позовом Закритого акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" в особі
Хмельницької філії (м.Хмельницький)
до підприємця ОСОБА_1(м.Хмельницький)
про стягнення 55611,20 грн.,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2007 року ЗАТ "Комерційний банк "Приватбанк" (далі - комерційний банк) пред'явив до підприємця ОСОБА_1. позов про стягнення грошових коштів у сумі 55611,20 грн., набутих відповідачем без достатньої правової підстави.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.08.2007р. позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначає, що комерційний банк перерахував на її рахунок кошти, які були надані позичальникові ОСОБА_3. за кредитним договором, в рахунок оплати будівельних матеріалів, поставлених відповідачем ОСОБА_3. згідно з накладною. Підставою для оплати слугувала виставлена ОСОБА_3. рахунок-фактура. Тому вважає, що нею необгрунтовано отримані кошти, які належали не банку, а ОСОБА_3.
Окрім того, на думку особи, яка подала апеляційну скаргу, порушено її право на подачу доказів, так як суд розглянув справу за відсутності відповідача, не повідомивши про судовий розгляд справи у зв'язку з надсиланням ухвал на неправильну адресу (а.с.47 - 48).
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про правильне вирішення справи (а.с.59 - 61).
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з врахуванням наступного.
20 жовтня 2005 року між комерційним банком та ОСОБА_3укладено кредитний договір за № НМН0GА00006747, відповідно до умов якого (п.1.1. договору) банк зобов'язався надати позичальникові кредитні кошти готівкою через касу на строк до 19.10.2009р. включно, у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 111888,00 грн. на наступні цілі: добудова будинку в сумі 108000,00 грн. та на сплату страхових платежів в сумі 3888,00 грн. (а.с.5 - 6).
Для обгрунтування позики позичальником надано банку ряд документів: ліцензію серії АА № 720587 від 06.04.2004р. на здійснення будівельної діяльності, а також угоду про здійснення ремонтно-будівельних робіт № 388 від 16.10.2005р. з відповідними кошторисами ремонтно-будівельних робіт та матеріалів (а.с.8 - 14).
В забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору між сторонами укладено та нотаріально посвідчено договір іпотеки 3-х кімнатної квартириАДРЕСА_1, належної ОСОБА_3., та укладено договір страхування.
20 жовтня 2005 року підприємцем ОСОБА_1. виписано видаткову накладну № РН-9 на відпуск будівельних матеріалів підприємцю ОСОБА_3. за умови попередньої оплати на суму 70659,20 грн. (а.с.51). Цього дня також виписано рахунок-фактуру № СФ-0000007 на суму 55611,20 грн., згідно з яким одержувачем будматеріалів є підприємець ОСОБА_3. (а.с.15, 52).
21 жовтня 2005 року комерційним банком на рахунок ОСОБА_1. за меморіальними ордерами № 6 і № 9 перераховано кошти в розмірі 55611,20 грн. (а.с.16, 95, 96).
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 29 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_3. до ЗАТ "КБ "ПриватБанк" про розірвання кредитного договору, договору іпотеки та за зустрічним позовом ЗАТ "КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_3. про розірвання кредитного договору, відшкодування заборгованості розірвано кредитний договір № НМН0GА00006747 від 20.10.2005р. та договір іпотеки № НМН0GА00006747 від 20.10.2005р., в частині стягнення із ОСОБА_3. на користь комерційного банку 61261,75 грн. заборгованості за кредитом відмовлено. Мотивом для розірвання договорів стала смерть ОСОБА_3. Рішенням суду від 29.03.2007р. встановлено, що ОСОБА_3. не отримував від ЗАТ "КБ "ПриватБанк" за спірним договором кошти готівкою через касу банку чи іншим способом та що гроші в сумі 55611,22 грн. були перераховані 21.10.2005р. на банківський рахунок іншої особи - ПП ОСОБА_1. не на підставі заяви ОСОБА_3. Суд також вважав безпідставними посилання ЗАТ "КБ "ПриватБанк" на документи: рахунок-фактуру № СФ-0000007 від 20.10.2005р. та видаткову накладну № РН-9 від 20.10.2005р., як на докази того, що ОСОБА_3. ніби-то перерахував на рахунок підприємця ОСОБА_1. вказані кошти за отримані ним будівельні матеріали, оскільки у вказаних документах відсутні дані щодо розпорядження ОСОБА_3. перерахувати кредитні кошти по спірному договору на вказаний рахунок. Окрім того, сторонами у зазначений договір змін та доповнень відносно порядку та способу отримання ОСОБА_3. кредитних коштів не вносилося (а.с.18 - 19).
Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 11.06.2007р. рішення Хмельницького міськрайонного суду від 29.03.2007р. залишено без змін (а.с.20 - 21).
Ухвалою Верховного Суду України від 02.08.2007р. вімовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ЗАТ "КБ "ПриватБанк" на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 29.03.2007р. та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 11.06.2007р. (а.с.91).
Статтею 35 ГПК України передбачено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.
Отже, Житомирський апеляційний господарський суд враховує той факт, що ОСОБА_3. коштів від комерційного банку не отримував та не давав розпорядження на перерахування грошей з кредитного рахунку на рахунок підприємця ОСОБА_1.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з відповіді ОСОБА_1. від 03.03.2006р. на запит ХФ "ПриватБанк" від 02.03.2006р. № 10.1.2/01-175, сума у розмірі 55611,20 грн. була отримана та зарахована на її рахунок 21.10.2005р. відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000007 від 20.10.2005р. як оплата за будівельні матеріали, отримані підприємцем ОСОБА_3. по видатковій накладній № РН-9 від 20.10.2005р. (а.с.83, 84).
Так як між комерційним банком і ОСОБА_1. не укладалася угода, за якою б комерційний банк зобов'язаний був перерахувати кошти в сумі 55611,20 грн., то вказані кошти перераховані їй помилково, тобто без достатньої правової підстави.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про повернення майна комерційному банку.
Доводи ОСОБА_1. про неможливість реалізувати процесуальні права в суді першої інстанції із-за того, що комерційний банк вказав неправильну її адресу, є безпідставним, оскільки ЗАТ "КБ "ПриватБанк" мав інформацію про адресу відповідача: АДРЕСА_2. Саме ця адреса вказана в договорі № 052402260 від 08.04.2004р. про здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладеному між підприємцем ОСОБА_1. і комерційним банком "ПриватБанк", та в свідоцтві про державну реєстрацію № 6815 від 04.08.1998р. (а.с.22, 62 - 65). Згідно з п.2.2.17 зазначеного договору у випадку зміни місцезнаходження протягом трьох робочих днів з дати внесення змін до свідоцтва про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності клієнт (відповідач) зобов'язаний надати банку нову копію свідоцтва. ОСОБА_1. не надала комерційному банку нове свідоцтво про реєстрацію, не повідомила про зміну місця знаходження. Більше того, в договорі з банком від 10.10.2005р. підприємець ОСОБА_1. знову вказала свою адресу: АДРЕСА_2, хоч в державному реєстрі значилась адреса: АДРЕСА_3(а.с.77, 98, 99). У зв'язку з цим, судові акти надсилались за адресою, вказаною відповідачем у банківських документах.
В процесі апеляційного розгляду справи відповідач мав можливість надати додаткові докази та висловити свої міркування щодо предмета спору.
Тому посилання підприємця ОСОБА_1. на порушення в цій частині норм процесуального права не є достатньою підставою для скасування судового рішення.
З врахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 07 серпня 2007 року залишити без змін, а апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_1- без задоволення.
2. Справу № 8/5473 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя
судді:
Повний текст постанови складено та підписано 05.03.2008р.
Надруковано 5 прим.:
1 - до справи,
2 - позивачу,
3,4 - відповідачу за двома адресами (а.с.54, 55),
5 - в наряд.