ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "11" березня 2008 р.                                                           Справа № 16/119-Д

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Веденяпіна О.А.

суддів:                                                                        Іоннікової І.А.

                                                                                   Черпака Ю.К.

 

при секретарі                                                            Гаврилюк Т.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2.,

Литовченко К.В., довіреність від 21 грудня 2007 року

                       (була присутня в судовому засіданні 04 березня 2008 року),

від відповідача: ОСОБА_1., довіреність №302 від 03 березня 2008 року              (була присутня в судовому засіданні 04 березня 2008 року),    

 

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Коростенське лісомисливське господарство"

на рішення господарського суду Житомирської області

від "10" січня 2008 р. у справі № 16/119-Д (суддя Гансецький В.П.)

за позовом підприємця ОСОБА_2

(м. Коростень Житомирської області) 

до державного підприємства "Коростенське лісомисливське господарство"(м. Коростень Житомирської області)

про визнання дійсним договору від 20 серпня 2002 року та зобов'язання вчинити певні дії,

 

ВСТАНОВИВ:

 

Підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарськогосуду з позовом про визнання дійсним договору від 20 серпня 2002 року (далі - договір), укладеного з державним підприємством "Коростенське лісомисливське господарство", та зобов'язання відповідача відкликати лист №1259 від 12 жовтня 2007 року як такий, що суперечить чинному законодавству України, та виконувати положення п.3.1 вищевказаного договору.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги і просив визнати дійсним договір від 20 серпня 2002 року, укладений між ним та відповідачем, та просив зобов'язати відповідача виконувати положення даного договору.

Підприємець вважає, що відповідач всупереч умов договору, з надуманих підстав, в листі №1259 від 12 жовтня 2007 року повідомив його про розірвання договору.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 10 січня 2008 року у справі №16/119-Д позов задоволено. Визнано дійсним  договір від 20 серпня 2002 року, укладений між підприємцем ОСОБА_2та державним підприємством "Коростенське лісомисливське господарство".

Зобов'язано державне підприємство "Коростенське лісомисливське господарство" виконувати положення вищевказаного договору.

Стягнуто з державного підприємства "Коростенське лісомисливське господарство" на користь підприємця ОСОБА_285,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державне підприємство "Коростенське лісомисливське господарство" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Відповідач в апеляційній скарзі вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги звернення колективу мисливців про грубе порушення підприємцем              ОСОБА_2. умов полювання, незаконний відлов ним диких тварин з подальшим утриманням  їх у вольєрах.

Відповідач зазначає, що позивач утримує без відповідних документів та дозволів диких звірів, птахів, а на території лісового фонду встановлено незаконну порубку лісу та самовільне зайняття території, про що складено відповідні акти і протоколи, що підтверджує недотримання підприємцем умов договору щодо охорони навколишнього середовища, сприянню розмноженню тварин для подальшого полювання, недотримання останнім законодавства при веденні мисливського господарства.

На думку відповідача, судом не дано належної оцінки наказу ДП "Коростенське ЛМГ" №210 від 12.10.2007 року, згідно з яким заборонено полювання в Омелянівській мисливській ділянці терміном на три роки і який підтверджує недотримання підприємцем вимог п.2.1 договору.

ДП "Коростенське ЛМГ" вказує про ненадання позивачем в повному обсязі фінансової або матеріальної допомоги підприємству, що є грубим порушенням його умов і зазначені обставини, на думку відповідача, є достатніми підставами для розірвання договору.

Відповідач зазначає, що в 2007 році підприємством вдруге змінено статут, печатку, найменування, про що повідомлявся підприємець, але не відреагував на дану інформацію, переукладання договору не проведено, додаткові угоди не укладались.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу зазначає про необґрунтованість доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримує.

Позивач та його представник у засіданні суду заперечують проти апеляційної скарги, просять залишити скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Заслухавши позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.  

При цьому виходить з наступного.

20 серпня 2002 року між сторонами укладено договір, згідно з яким Коростенське ДЛМГ, починаючи з сезону полювання 2002 року і до 2014 року, приймає в мисливських угіддях Омелянівського лісництва площею 5400,00 га виключно мисливців підприємця ОСОБА_2. для проведення полювання, при умові дотримання сторонами зобов'язань, викладених у даному договорі.

Розділами 3 та 4 договору встановлено права та обов'язки сторін у договорі.

В розділі 5 договору сторони погодили умови розірвання договору і передбачили, що договір може бути розірвано з ініціативи господарства у випадку  грубого порушення мисливцями підприємця Закону України "Про ведення мисливського господарства  та полювання" та техніки безпеки при їх проведенні, що може привести до нещасних випадків.

Згідно розділу 6 договору договір може бути розірвано у випадку недотримання підприємцем ОСОБА_2. умов даного договору.

Пунктом 5.2.2 договору передбачено, що договір може бути розірвано не раніше, як через один місяць після попередження однією стороною іншої про причини дострокового розірвання договору.

Таким чином, сторони встановили договором, що його може бути розірвано з ініціативи господарства у випадку грубого порушення мисливцями підприємця Закону України "Про ведення мисливського господарства  та полювання" та техніки безпеки при їх проведенні, що може привести до нещасних випадків, та у випадку недотримання підприємцем умов даного договору.

В листі №1259 від 12 жовтня 2007 року державне підприємство "Коростенське лісомисливське господарство" повідомило підприємця ОСОБА_2. про розірвання договору, посилаючись на нестабільну чисельність поголів'я дичини на території Омелянівської мисливської дільниці, неперезакріплення підприємцем погодження на мисливські угіддя з його товариством, відмову всіх сільських рад на дачу погодження на перезакріплення мисливських угідь за товариством ОСОБА_2. та несплату коштів за 2007 рік.

Отже, в цьому листі йдеться про одну підставу, визначену договором для його розірвання, а саме про несплату підприємцем коштів за 2007 рік.

Проте, це не відповідає дійсності, з огляду на наступне.

Договором не визначено строку сплати коштів чи надання матеріальної допомоги за 2007 рік.

Лист №1259 від 12 жовтня 2007 року ОСОБА_2. отримав 20 жовтня 2007 року, більш ніж за два місяці до закінчення 2007 року, і ще до цього моменту підприємець перерахував відповідачу 15 000,00 грн. згідно платіжного доручення №4/10 від 11 жовтня 2007 року, тобто виконав свій обов'язок за договором.

Інші зазначені у вищевказаному листі підстави для розірвання договору договором не передбачені.

Доводи відповідача про ненадання позивачем в повному обсязі фінансової або матеріальної допомоги, недодержання підприємцем вимог п.2.1 договору щодо охорони навколишнього середовища, сприянню по розмноженню тварин для подальшого полювання, недотримання законодавства при веденні мисливського господарства не є переконливими, оскільки не підтверджуються належними доказами та спростовуються матеріалами справи.

В силу п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України суд першої інстанції обґрунтовано застосував до прав і обов'язків сторін норми Цивільного кодексу України 2003 року.

Ст.627  Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ч.1 ст.628 вищевказаного Кодексу передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.638 зазначеного Кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Укладений сторонами договір в судовому порядку не оспорений, є чинним та обов'язковим для сторін.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що дії відповідача по розірванню договору суперечать умовам останнього та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

З огляду на викладене, позов є обґрунтованим і тому підлягає задоволенню.

Рішення господарського суду Житомирської області від 10 січня 2008 року у справі №16/119-Д відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                             

                                              ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 10 січня 2008 року у справі №16/119-Д залишити без змін, а апеляційну скаргу державного підприємства "Коростенське лісомисливське господарство"  - без задоволення.

 

2. Справу №16/119-Д повернути до  господарського суду Житомирської  області.

     

Головуючий суддя                                                                 Веденяпін О.А.

судді:

                                                                                           Іоннікова І. А. 

                                                                                           Черпак Ю.К. 

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи;

2,3 - сторонам;

4 - в наряд.