Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2011 р. справа № 2а/0570/13756/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 13-30
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Толстолуцької М.М.
при секретарі Перовій В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:
Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька (м. Донецьк)
до
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Донецьк)
про
стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 632,46 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 – за довіреністю
від відповідача: не з`явився
Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька звернулась до суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 1 540,80 грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду 09.10.11р. надав заяву про розгляд справи без участі відповідача. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд –
ВСТАНОВИВ:
4 серпня 2011 року Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі страхових внесків в розмірі 1 540,80 грн.
27 вересня 2011 року позивач звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог в якій зазначив, що загальна сума заборгованості відповідача складає 1 388,46 грн., з них відповідачем було сплачено 756,00 грн., у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків в розмірі 632,46 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 КАС України, позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується. Таким чином, суд приймає уточнення позивачем своїх вимог та розглядає адміністративну справу за позовною заявою, враховуючи заяву позивача про зменшення позовних вимог.
Зменшені позовні вимоги мотивовано тим, що згідно із ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. З введенням в дію Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 8 липня 2010 року №2461-VI (який набрав чинності з дня опублікування –17.07.2010р.) були внесені зміни до підпункт 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Сплата страхових внесків здійснюється у строки, визначені ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а саме: для фізичних осіб підприємців –щоквартально, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, тобто за липень-вересень 2010 року до 20 жовтня 2010 року, за жовтень 2010 року - грудень 2010 року – до 20 січня 2010 року.
Разом з тим, відповідачем не було у встановлені строки здійснено доплату до мінімального розміру страхового внеску.
Управлінням Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька було складено вимогу про сплату боргу від 07.04.11р. у розмірі 1 540,80 грн., яка була надіслана відповідачу рекомендованим листом за адресою його реєстрації, а саме: 83001, АДРЕСА_1, проте була повернута на адресу позивача із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Суми боргу визначена у вимозі відповідачем у повному обсязі сплачена не була.
Судом встановлено, Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька області є суб’єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року за №384/2011.
У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.
Згідно зі ст. 1 Положення Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
Стаття 7 Положення визначає, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідач – ОСОБА_1 зареєстрована у якості фізичної особи підприємця Виконавчим комітетом Донецької міської ради 13.11.06р., номер запису включення відомостей про фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців НОМЕР_2, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до п. 2.1.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція) є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (зареєстрована 15.11.06р., реєстраційний номер 05-15-11-98992).
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України) визначається Інструкцією.
З введенням в дію Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 8 липня 2010 року № 2461-VI (який набрав чинності з дня опублікування –17.07.2010) були внесені зміни до підпункт 4 пункту 8 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).
Таким чином, для підрахунку суми додаткового внеску береться різниця між сумою мінімального страхового внеску –33,2 % від розміру мінімальної заробітної плати в поточному місяці та сумою внеску в складі єдиного податку –42 % від його розміру. Дана різниця становить суму необхідної доплати до мінімального страхового внеску до Пенсійного фонду.
Відповідно до звіту фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за 2010 рік, відповідачу належить до сплати (з урахуванням частини сплаченого податку): за липень 2010 року – 210,82 грн., за серпень 2010 року –210,82 грн., за вересень 2010 року – 210,82 грн., за жовтень 2010 року – 217,12 грн., за листопад 2010 року – 217,12 грн., за грудень 2010 року – 222,10 грн., всього до сплати – 1 228,80 грн.
7 вересня 2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька із заявою про вихід з 01.10.10р. із застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Про що відповідач, 09.09.11р. повідомив Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька та надано новий звіт фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік.
У зв’язку з тим, що відповідач з 4 кварталу 2010 року перебуває на загальній системі оподаткування заборгованість відповідача (з урахуванням частини сплаченого податку) перед позивачем рахується: за липень 2010 року – 210,82 грн., за серпень 2010 року –210,82 грн., за вересень 2010 року – 210,82 грн., всього до сплати – 632,46 грн.
Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.
Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Оскільки відповідачем суми страхових внесків у повному обсязі сплачені не були заборгованість відповідача за 3 квартал 2010 року було нараховане страхових внесків на суму у розмірі 632,46 ((294,82 грн. – 84,00 грн.) х 3) = 632,46 грн.).
Як встановлено у судовому засіданні позивачем було складено вимогу від 07.04.11р. у розмірі 1 540,80 грн., яка була надіслана відповідачу рекомендованим листом за адресою його реєстрації, а саме: 83001, АДРЕСА_1, проте була повернута на адресу позивача із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Абзацом 5 п. 7 розділу VIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Частиною 2 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону від 09.09.2010р., що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Сума заборгованості станом на час розгляду справи відповідачем у добровільному порядку сплачена не була та не оскаржувалась у судовому порядку. Отже, суд приходить до висновку про стягнення спірної суми з відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.
На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року за №384/2011, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст.ст. 17 - 20, 51, 69 - 72, 86, 94, 128, 158 - 164, 167 КАС України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 632,46 грн. – задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ДРФО НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька (адреса: 83015, м. Донецьк, пр-т Миру,10, ід.код 20377072, р/р 256033012000 у ДОУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 335106) заборгованість з доплати до мінімального страхового внеску в розмірі 632,46 грн.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 13 жовтня 2011 року.
Повний текст постанови складений 17 жовтня 2011 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Толстолуцька М.М.