Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2011 р. справа № 2а/0570/15981/2011
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд в складі Головуючого судді Чернової О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання незаконною та скасування вимоги, -
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в
Приморському районі м. Маріуполя Донецької області, в якому просила встановити відсутність повноважень у Відповідача складати вимогу № 370 від 10.05.2011р. без наявності заяви Позивача, складеної за додатком № 28 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, встановленої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та без наявності поданої звітності, п.2.1 Розділу ІІ Порядку 2.2 від 05.11.2009р. № 26-1 «Про порядок формування і представлення страхувальниками звітів відносно сум нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування органами Пенсійного фонду України; визнати незаконною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області № 370 від 10.05.2011р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до п.6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний/фіксований податок не є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, а тому Позивач не зобов’язаний сплачувати страхові внески у розмірах, передбачених Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування».
Крім того, Позивач зазначає, що оскільки нею особисто не подавалась заява про доплату до мінімального страхового внеску, у Відповідача відсутні правові підстави складати повідомлення-розрахунок доплати до мінімального страхового внеску.
У судове засідання позивач не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Факсимільним зв’язком надав заперечення на позовну заяву. Зазначив, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010р. № 2461-VI фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов’язані сплачувати страхові внески у розмірі, який може бути визначений ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини витрат на оплату праці в місяць. До такої категорії платників відноситься і відповідач ФОП ОСОБА_1
Що стосується позовних вимог про встановлення відсутності повноважень у Відповідача складати вимогу № 370 від 10.05.2011р. без наявності заяви Позивача, складеної за додатком № 28 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, встановленої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та без наявності поданої звітності, п.2.1 Розділу ІІ Порядку 2.2 від 05.11.2009р. № 26-1 «Про порядок формування і представлення страхувальниками звітів відносно сум нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування органами Пенсійного фонду України, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Позивач, ФОП ОСОБА_1 на відміну від Відповідача, не є суб’єктом владних повноважень, а тому позовні вимоги про визнання відсутності повноважень Відповідача не можуть розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За таких підстав, провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає закриттю.
Що стосується позовних вимог про визнання незаконною та скасування вимоги Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області № 370 від 10.05.2011р., суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем, зареєстрований платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області є суб’єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове ,державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
Відповідно до пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
Згідно зі статтею 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.
Відповідно до статті 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України) визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.
Так, відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, як зазначено в частині 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції від 17 липня 2010 року, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Згідно з частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальники, зокрема, зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, - квартал.
Відповідно до підпункту 2.1.3 пункту 2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі – Інструкція) Платниками страхових внесків є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).
Страхові внески платниками, визначеними підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції, які обрали особливий спосіб оподаткування, сплачуються ними за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (підпункт 2.1.4 пункту 2.1 цієї Інструкції), до 20 числа поточного місяця за попередній у фіксованому розмірі, як визначено в підпункті 5.3.4 пункту 5.3 Інструкції.
Судом встановлено, у 2010 року Позивачем поданий до Пенсійного органу звіт, в якому самостійно зазначено суми страхових внесків, що підлягають сплаті.
Згідно з карткою розрахунку для доплати сума, що підлягає сплати позивачем за період липень-вересень 2010 року, складає 854,46 грн.
Начальником Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області винесено повідомлення-розрахунок доплат до мінімального страхового внеску із зазначенням суми, яку необхідно сплатити, яке отримане відповідачем.
Судом встановлено, що страхувальник не сплатив суму страхових внесків у строки, встановлені статтею 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
25.01.2011р. Відповідачем винесена вимога про сплату боргу № 32 на суму недоїмки – 854,46 грн., яка позивачем не сплачена.
01.05.2011р. Відповідачем винесена вимога про сплату боргу № 370 на суму недоїмки 1732,80 грн., з яких – 854,46 грн. донараховано за 3 квартал 2010 року, 884,46 грн. донараховано за 4 квартал 2010р., яка позивачем не сплачена.
Таким чином, сума недоїмки у розмірі 854,46 грн. (з якою не погоджується Позивач) була включена в суму недоїмки в розмірі 1732,80 грн., визначену в вимозі № 370 від 01.05.2011р.
Судом також встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.06.2011р. в адміністративній справі № 2а/0570/8603/2011 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області про встановлення відсутності повноважень у суб’єкта владних повноважень, УПФУ в Приморському районі м. Маріуполя, складати вимогу № 32 від 25.01.2011 р. без наявності у відповідача заяви позивача складеної за Додатком № 28 Інструкції про порядок обчислення сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановленої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1 та без наявності поданої звітності пункту 2.1 розділу ІІ Порядку 2.2 від 05.11.2009 р. № 26-1 “Про порядок формування і представлення страхувальниками звітів відносно до сум нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування органами Пенсійного фонду України” та визнання Вимоги № 32 від 25.01.2011 р. Управління ПФУ в Приморському районі Маріуполя незаконною та скасування її, як таку –відмовлено.
Зазначене судове рішення набрало законної сили.
Отже, дії Відповідача щодо стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків за 3 квартал 2010 року в сумі 854,46 грн. визнано судом правомірним.
Враховуючи, що сума недоїмки у розмірі 854,46 грн. була включена в суму недоїмки в розмірі 1732,80 грн., визначену в вимозі № 370 від 01.05.2011р., судом не вбачаться підстав для визнання незаконною та скасування вимоги оскаржуваної вимоги № 370 від 01.05.2011р. в частині визначення недоїмки в сумі 854,46 грн.
Що стосується недоїмки по сплаті страхових внесків за 4 квартал 2010 року в розмірі 854,46 грн., доплату до сум єдиного (фіксованого) податку в зазначеному розмірі Позивач самостійно визначив у звіті за 2010 рік.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про те, позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження у справі за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області про встановлення відсутності повноважень у Відповідача складати вимогу № 370 від 10.05.2011р. без наявності заяви Позивача, складеної за додатком № 28 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, встановленої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та без наявності поданої звітності, п.2.1 Розділу ІІ Порядку 2.2 від 05.11.2009р. № 26-1 «Про порядок формування і представлення страхувальниками звітів відносно сум нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування органами Пенсійного фонду України.
У задоволенні позовних вимог Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання незаконною та скасування вимоги Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області № 370 від 10.05.2011р. – відмовити.
Постанова прийнята та підписана у нарадчій кімнаті 13 жовтня 2011 року.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Чернова О.В.