ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

10 жовтня 2011 р.           Справа № 2а/0270/4094/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Альчука Максима Петровича, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом ОСОБА_1  до Вінницької районної державної адміністрації  про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ :

          До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Вінницької районної державної адміністрації про визнання протиправною відмови стосовно надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області та зобов’язання повторно розглянути заяву щодо надання зазначеного дозволу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.07.2011 року позивач звернувся до Вінницької районної державної адміністрації з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області. Листом від 11.08.2011 року відповідач повідомив, що земельна ділянка, яка зазначена на викопіюванні з планового матеріалу Мізяківсько-Хутірської сільської ради, включена в перелік земельних ділянок, право оренди яких буде реалізовано шляхом проведення аукціону для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На даний час проведено комплекс робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право оренди (буде реалізоване шляхом проведення аукціону) на вищенаведену земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради

Позивач вважає, що правомірних підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідача не було, оскільки ним виконані усі умови для отримання вказаного дозволу та надані всі документи, передбачені чинним законодавством.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача з невідомих суду причин не з’явився, хоча відповідача належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб’єкта  владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на те, що відповідач є суб’єктом владних повноважень, належним чином повідомлений про судове засідання, без поважних причин та без повідомлення про причини неявки не з’явився, його неявка не перешкоджає розгляду справи.

В зв’язку з викладеним, розгляд справи проведено без участі відповідача або його повноважного представника.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову, з наступних підстав.

ОСОБА_1 04.07.2011 року звернувся до Вінницької районної державної адміністрації з письмовою заявою про повторний розгляд заяви про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, розташованої на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області (за межами населеного пункту) та добровільно виконати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09.06.2011 року (а.с. 9).

Вінницька районна державна адміністрація своїм листом № 01-1-19-2185 від 11.08.2011 року відмовила позивачу в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, повідомивши останнього, що земельна ділянка, яка зазначена на викопіюванні з планового матеріалу Мізяківсько-Хутірської сільської ради, включена в перелік земельних ділянок, право оренди яких буде реалізовано шляхом проведення аукціону для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На даний час проведено комплекс робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право оренди (буде реалізоване шляхом проведення аукціону) на вищенаведену земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради (а.с. 13).

Вважаючи таку відмову Вінницької районної державної адміністрації протиправною, позивач звернувся з відповідним позовом до Вінницького окружного адміністративного суду.

Судом встановлено, що з аналогічними заявами позивач звертався неодноразово до відповідача.

Так, ОСОБА_1, 08.11.2010 року звернувся до голови Вінницької районної державної адміністрації із відповідною заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, розташованої на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області (а.с. 11).

Вінницька районна державна адміністрація своїм листом № 01-1-19-2747 від 09.12.2010 відмовила позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, повідомивши останнього, що подані позивачем графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки,  оформлені не належним чином, з огляду на що для вирішення питання щодо оформлення графічних матеріалів позивачеві рекомендувалося звернутися до Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області, а згодом, для їх погодження - в управління Держкомзему у Вінницькому районі Вінницької області (а.с. 15).

Вважаючи таку відмову  Вінницької районної державної адміністрації протиправною, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.02.2011 року у справі № 2-а-43/11/0270 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії Вінницької районної державної адміністрації, що полягають у відмові  надати йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області (за межами населеного пункту), викладеній у листі від 09.12.2010 року № 01-1-19-2747, та зобов’язано  Вінницьку РДА  повторно розглянути заяву ОСОБА_1  щодо надання зазначеного дозволу (а.с. 21-23).

16.03.2011 року позивач повторно звернувся до Вінницької РДА про розгляд його заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області (а.с.10).

У відповідь на вказану заяву Вінницька РДА листом № 01-1-19-1230 від 05.05.2011 року повідомила позивача, що земельна ділянка, вказана на викопіюванні з планового матеріалу Мізяківсько-Хутірської сільської ради, включена в перелік земельних ділянок, право оренди яких буде реалізоване шляхом проведення аукціону для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.14).

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 09.06.2011 року в адміністративній справі № 2а/0270/2271/11 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії Вінницької районної державної адміністрації у відмові надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області, викладені у листі Вінницької районної державної адміністрації № 01-1-19-1230 від 05.05.2011 року та зобов’язано Вінницьку районну державну адміністрацію повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області (за межами населеного пункту) (а.с. 18-20).

Спірні правовідносини  регулюються Земельним кодексом України.

Згідно із п. 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 33 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно із п. "б" ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до п. 7 ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань щодо використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 21 вказаного Закону, місцева державна адміністрація  розпоряджається землями державної власності відповідно  до закону.

Крім того, п. "а" ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для  сільськогосподарського використання.

Положеннями ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали,  на  яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення  земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Частина 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначає, що районна, Київська чи  Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно ч. 11 ст. 118 Земельного кодексу України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

З викладених норм законодавства вбачається вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу для виготовлення проекту землеустрою.

Натомість, як встановлено судом, Вінницька районна державна адміністрація, до компетенції якої належить розгляд питання та прийняття рішення щодо надання дозволу чи відмови у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки, відмовила ОСОБА_1 у наданні такого дозволу через включення спірної земельної ділянки в перелік земельних ділянок, право оренди яких буде реалізовано на аукціоні, тобто на підставі, яка не передбачена  положеннями Земельного кодексу України.

Крім того, надаючи правову оцінку діям відповідача щодо ненадання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об’єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 вказаної статті визначено умови, при настанні яких земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) .

Так, абз. 16 цієї норми передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних  гаражів,  для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Вказана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 134 Земельного кодексу України, якою встановлено, що земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Вінницької районної державної адміністрації із заявою про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки надання якої у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства передбачено п. "б" ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України.

Однак, відповідач вказані обставини до уваги не взяв, та безпідставно повторно відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ст. 71  КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Доказів які б спростовували доводи позивача відповідачем не надано, правомірність своїх дій не доведено, у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Вінницької районної державної адміністрації щодо надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області (за межами населеного пункту), викладену в листі Вінницької районної державної адміністрації № 01-1-19-2185 від 11.08.2011 року.

Зобов’язати Вінницьку районну державну адміністрацію повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області (за межами населеного пункту).

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. судових витрат.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                            /підпис/          Альчук Максим Петрович

З оригіналом вірно:

Суддя:

Скеретар:

10.10.2011