ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" березня 2008 р. Справа № 6/231-07
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідачів: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу cуб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Вінниця
на рішення господарського суду Вінницької області
від "18" червня 2007 р. у справі № 6/231-07 (суддя Говор Н.Д.)
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Вінниця
до управління транспорту і тарифної політики головного управління житлово-комунального господарства, енергетики, транспорту та зв'язку Вінницької обласної державної адміністрації, м. Вінниця
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Липовець АТП", м. Липовець
про визнання недійсним договору та забов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 18 червня 2007 року у справі №6/231-07 в позові суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (м. Вінниця) до управління транспорту і тарифної політики головного управління житлово-комунального господарства, енергетики, транспорту та зв'язку Вінницької обласної державної адміністрації (м. Вінниця) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Липовець АТП" (м. Липовець) про визнання недійсним договору та забов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти новий судовий акт, яким позов задовольнити.
Мотивуючи апеляційну скаргу, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1вказує, що місцевим господарським судом при прийнятті оскарженого рішення порушено норми матеріального права, зокрема, суд неправомірно посилався на ст.7 Закону України "Про автомобільний транспорт", обґрунтовуючи законність укладення договору №22 від 07.12.2006р.
Зокрема скаржник, зазначає, що в 2005 році відбувся обласний конкурс визначення перевізників пасажирів автомобільним транспортом, про що свідчить протокол №1 від 28.07.2005р. Цим конкурсом було визначено претендента, який зайняв наступне місце - Товариства з обмеженою відповідальністю "Липовець АТП". Крім того, вказує, що даний конкурс проводився за правилами, встановленими чинним на той момент законодавством, і правовідносини між ОСОБА_2., позивачем та відповідачем виникли на підставі Закону України "Про автомобільний транспорт" в редакції Закону України від 05.04.2001р. №2344-ІІІ, норми Закону України "Про автомобільний транспорт" в редакції Закону України від 23.02.2006р. №3492-ІV можуть бути застосовані лише до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Таким чином, на думку позивача, дія ст. 7 Закону України "Про автомобільний транспорт" в редакції Закону України від 23.02.2006р. №3492-ІV не може бути застосована до даних правовідносин в силу ч.1 ст.58 Конституції України, оскільки дані правовідносини виникли до набрання чинності цією редакцією Закону.
Представники позивача та відповідачів в судове засідання не з'явилися, хоча про призначення розгляду апеляційної скарги на 06.03.2008р. були повідомлені належним чином (копію ухвали про призначення апеляційної скарги до розгляду було надіслано учасникам процесу за вказаними ними в справі адресами рекомендованою поштою - 29.12.2007р.), про причини не з`явлення представників позивача та відповідачів суд апеляційної інстанції не повідомлено.
Розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги cуб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарським судом Вінницької області та підтверджується матеріалами справи, згідно рішення конкурсного комітету від 28 липня 2005 року управління транспорту і тарифної політики головного управління житлово-комунального господарства, енергетики, транспорту та зв'язку Вінницької обласної державної адміністрації уклало із суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2договір №31 від 29 липня 2005 року на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування "Вінниця - Щаслива - Липовець", оборотні рейси 497п-502п.
Після смерті ОСОБА_2., що стверджується свідоцтвом про смерть сер. НОМЕР_1, дочка його - ОСОБА_1. - ( позивач у справі) продовжувала здійснювати перевезення на автобусному маршруті загального користування "Вінниця - Щаслива - Липовець" до грудня 2006 р. на умовах договору № 31 від 29 липня 2005 року, так як на думку позивача, зобов'язання СПД ОСОБА_2. за договором №31 від 29.07.2005 не припинилися із його смертю, оскільки відповідно до договору про спільну діяльність, укладеного 30.07.2005 між СПД ОСОБА_2та СПД ОСОБА_1, у разі смерті ОСОБА_2. або неможливості через інші причини виконувати ним зобов'язання згідно Договору №31 від 29.07.2005 до СПД ОСОБА_1 переходять всі його права та обов'язки за цим договором.
07.12.2006 року відповідачами у справі був укладений договір № 22 про перевезення пасажирів на приміських маршрутах загального користування, що виходять за межі території району, але не виходять за межі території області, а також на внутрішньообласних маршрутах загального користування.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають, зокрема, на підставі договорів.
Договір на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування є зобов'язанням, в якому перевізник є виконавцем щодо надання транспортних послуг населенню та зобов'язується надавати такі послуги на окремому маршруті на умовах, визначених договором.
Частиною першої статті 608 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконано іншою особою.
Згідно зі статтею 44 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - переможець конкурсу повинен самостійно забезпечувати перевезення. За таких обставин зобов'язання нерозривно пов'язане із особою боржника. Крім того, статус підприємця для фізичної особи - це спеціальний статус, який пов'язаний безпосередньо з конкретною людиною, тому неможливе правонаступництво статусу підприємця (або прав та обов'язків цієї особи, саме як підприємця). Законодавством не передбачена можливість припинення фізичної особи - підприємця із переходом її прав та обов'язків, набутих нею як підприємцем, до інших осіб.
Відповідно до статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" смерть фізичної особи - підприємця тягне за собою припинення його державної реєстрації, права та обов'язки саме цього перевізника за договором перевезення автоматично припиняються, оскільки не виконується вищевказане положення статті 44 ЗУ "Про автомобільний транспорт".
Щодо договору про спільну діяльність від 30.07.2005р. укладеного суб'єктами
підприємницької діяльності ОСОБА_2. та ОСОБА_1., то слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 625 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Оскільки управління транспорту і тарифної політики головного управління житлово-комунального господарства, енергетики, транспорту та зв'язку Вінницької обласної держаної адміністрації не є стороною за договором про спільну діяльність від 30.07.2005р., укладеного суб'єктами підприємницької діяльності ОСОБА_2та ОСОБА_1, для нього не виникло обов'язків щодо сторін за цим договором.
Згідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Зобов'язання за договором перевезення, що був укладений із приватним підприємцем - перевізником ОСОБА_2., припинилося внаслідок смерті останнього відповідно до статті 608 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що на момент вчинення правочину - договору від 7.12.2006р. №22 його сторонами було дотримано вимог чинного законодавства, а саме ст.7 Закону України „Про автомобільний транспорт” в редакції, що набрала чинності з 07.04.2007 р., відповідно до вимог якої органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають право у разі припинення автомобільним перевізником перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування призначати перевізника, який за результатами конкурсу зайняв наступне місце, а у разі їх відмови - призначати до проведення конкурсу автомобільного перевізника один раз на термін не більше ніж три місяці.
Відповідно до п.12 Протоколу №1 засідання обласного конкурсного комітету з підготовки та проведення конкурсу на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 28.07.2005 р. за наслідками конкурсу на об'єкт Вінниця - Щаслива - Липовець рейс № 497п-502п перше місце було надане ОСОБА_2., друге місце - Товариству з обмеженою відповідальністю „Липовець АТП”.
Оскільки в момент вчинення договору № 22 від 07.12.2006р. між замовником та ТОВ „Липовець АТП” сторонами було дотримано вимоги чинного Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні позову, так як відсутні підстави визнання недійсності правочину з підстав невідповідності актам цивільного законодавства .
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 18.06.2007 року у справі №6/231-07 є законним та обґрунтованим, а підстави для задоволення апеляційної скарги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 відсутні.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 18.06.2007 року у справі №6/231-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 - без задоволення.
2. Справу №6/231-07 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя
судді:
віддрук. 5 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3,4 - відповідачам5 - в наряд
- Номер:
- Опис: визнання недійсним договору та забов"язання вчинити певні дії
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 6/231-07
- Суд: Господарський суд Вінницької області
- Суддя: Іоннікова І.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.03.2007
- Дата етапу: 18.06.2007