ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.10.2011 року Справа № 24/5005/8739/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Вечірка І.О. (доповідач)
суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.
при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.
За участю представників сторін:
від скаржника: ОСОБА_1, представник, нотаріально-посвідчена довіреність №593 від 06.07.11;
від боржника: Рєзнікова І.В., директор, розпорядження № 35-п від 24.04.07;
від боржника: ОСОБА_3, представник, довіреність № 38 від 19.09.11;
від боржника: ОСОБА_4, представник, довіреність № б/н від 04.10.11;
від боржника: ОСОБА_5, представник, довіреність № б/н від 11.07.11;
арбітражний керуючий: Лихопьок Д.П. , паспорт серії НОМЕР_1 від 13.03.97.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2011 року у справі № 24/5005/8739/2011
за заявою Приватного науково-виробничого підприємства "Полімер-Акація", м. Новомосковськ
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2011 року у справі № 24/5005/8739/2011 (суддя Калиниченко Л.М.) за результатами підготовчого засідання введено відносно Приватного науково-виробничого підприємства "Полімер-Акація" процедуру банкрутства –розпорядження майном боржника строком на шість місяців, до 26.01.2012 року; зобов'язано Приватне науково-виробниче підприємство "Полімер-Акація", м. Новомосковськ в 10-денний строк подати в офіційні друковані органи оголошення про порушення справи про банкрутство Приватного науково-виробничого підприємства "Полімер-Акація", м. Новомосковськ. Крім того, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Лихопьока Дениса Павловича та зобов'язано розпорядника майна вчинити певні дії.
Не погодившись з ухвалою господарського суду, кредитор –Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" оскаржує її в зв'язку з порушенням судом норм процесуального права. Просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду та припинити провадження у справі № 24/5005/8739/2011 про банкрутство Приватного науково-виробничого підприємства "Полімер-Акація".
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- господарський суд не надав належної оцінки наданим документам та свої висновки зробив виключно на підставі доводів заяви про порушення провадження у справі, не проаналізувавши та не обґрунтувавши їх;
- боржником не надано до заяви про порушення справи про банкрутство доказів безспірності вимог в розумінні норм Закону про банкрутство та статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", тим самим судом першої інстанції без достатніх правових підстав порушено справу про банкрутство;
- в порушення вимог частини 11 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оскаржувана ухвала не містить дати складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів, дати скликання перших загальних зборів кредиторів, дати засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство;
- суд припустився необґрунтованого та неповного дослідження доказів, що призвело до неправомірного рішення.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2011 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 10.10.2011 року.
Боржник - Приватне науково-виробниче підприємство "Полімер-Акація" у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. До відзиву подано копії виконавчих документів у зведеному виконавчому провадженні про стягнення з Приватного науково-виробничого підприємства "Полімер-Акація" сум боргу.
В засіданні суду арбітражний керуючий та представники боржника заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду залишити без змін.
Заслухавши пояснення арбітражного керуючого, представників скаржника та боржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Провадження у справі про банкрутство Приватного науково-виробничого підприємства "Полімер-Акація", м. Новомосковськ порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2011 року за заявою боржника на підставі частини 5 статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі –Закон) (т. 1, а.с. 2-11).
За результатами підготовчого засідання, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2011 року введено відносно Приватного науково-виробничого підприємства "Полімер-Акація" процедуру розпорядження майном боржника строком на 6 місяців, до 26.01.2012 року, зобов'язано боржника за власний рахунок провести аудит, аудиторський висновок надати у попереднє засідання суду та в 10-денний строк надати в офіційні друковані органи оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Лихопьока Дениса Павловича (т. 5, а.с. 40-42).
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість винесеної судом першої інстанції ухвали від 26.07.2011 року, колегія суддів апеляційної інстанції враховує наступне.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі – Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Частиною 3 статті 6 Закону визначено, що ознаками неплатоспроможності боржника є: грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; вимоги мають бути безспірними; такі вимоги повинні бути не задоволенні боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Частиною 5 статті 7 Закону передбачено обов'язок боржника звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство, зокрема, у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
Таким чином, звертаючись до господарського суду з відповідною заявою, боржник повинен надати докази в підтвердження його неплатоспроможності (частина 3 статті 6 Закону) або загрози неплатоспроможності (частина 5 статті 7 Закону).
Застосовуючи зазначені положення чинного закону, слід керуватись системним аналізом норм цього Закону, у тому числі положеннями статті 1, якими дано визначення безспірності вимог кредиторів.
Положеннями абзацу 8 статті 1 Закону встановлено, що безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнанні боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.
Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.
Відповідно, і встановлений Законом трьохмісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.
Виключний перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".
До заяви про порушення справи про банкрутство обов'язково мають бути додані документи, які підтверджують підстави для ініціювання справи про банкрутство. Ці документи повинні безумовно підтверджувати безспірність вимог, а також незабезпеченість предметом застави, якщо така є.
При цьому необхідно звернути увагу на те, що наявність загрози неплатоспроможності боржника, тобто коли оплата вимог одного або декількох вимог кредиторів призведе до неможливості виконання зобов'язань перед іншими кредиторами, може мати місце лише у випадку конкуренції грошових вимог кредиторів у виконавчому провадженні. Отже, про загрозу неплатоспроможності боржника, яка є підставою для ініціювання справи про банкрутство, свідчить не можливість задоволення вимог кредиторів виключно у виконавчому провадженні.
Підставою для звернення боржника із заявою про порушення справи про банкрутство стало виявлення факту загрози його неплатоспроможності. До такого висновку боржник дійшов за наявності несплачених виконавчих документів та аналізу власної господарської діяльності.
Викладаючи обставини, які підтверджують загрозу неплатоспроможності, боржник у заяві про порушення справи вказав, що загальний розмір вимог кредиторів, які є безспірними складає 1 613 607,06 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до господарського суду боржник надав копії наступних постанов про відкриття виконавчого провадження:
- постанови ВДВС Новомосковського МРУЮ про відкриття виконавчого провадження від 06.05.2010 року про стягнення з боржника на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 35 000,00 грн. (т. 1, а.с. 40-41);
- постанови ВДВС Новомосковського МРУЮ про відкриття виконавчого провадження від 17.06.2011 року щодо звернення стягнення на предмет іпотеки на користь Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" (т. 1, а.с. 12-14).
Однак, зазначені постанови виконавчої служби не свідчать про наявність неплатоспроможності боржника або загрозу такої неплатоспроможності з огляду на наступне.
Постанова ВДВС Новомосковського МРУЮ від 17.06.2011 року винесена на підставі виконавчого напису № 2731, виданого 27.05.2011 року, яким пропонується звернути стягнення на нерухоме майно боржника, що передано в іпотеку Публічному акціонерному товариству "СЕБ Банк" на підставі договору іпотеки № 1-07-Ю/010-КЛВ-Г, і таким чином задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека –вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами даного боржника.
У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Оскільки вимоги Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" забезпечені заставою (іпотекою), то наявність цих вимог не може бути підставою для порушення справи про банкрутство.
Крім цього, задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" на підставі виконавчого напису жодним чином не впливає на можливість задоволення вимог інших кредиторів, оскільки за рахунок майна, що передано в іпотеку в будь-якому разі можливе задоволення вимог лише даного кредитора.
Відповідно до постанови ВДВС Новомосковського МРУЮ від 06.05.2010 року з боржника підлягає стягненню на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 35 000,00 грн. Зазначена сума є, меншою за 300 мінімальних розмірів заробітної плати, а тому не свідчить про наявність ознак неплатоспроможності боржника.
Інших виконавчих чи розрахункових документів, що підтверджують безспірні вимоги кредиторів боржником не надано.
За наведених обставин відсутні підстави для висновку про загрозу неплатоспроможності боржника у зв'язку із наявністю безспірних вимог лише одного кредитора - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 на суму 35 000,00 грн.
Посилання боржника у відзиві на апеляційну скаргу на наявність інших виконавчих проваджень щодо боржника, зокрема про стягнення боргу на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" не можуть бути взяті до уваги, оскільки вказані виконавчі провадження відкрито після порушення провадження у справі про банкрутство. Боржником не доведено того факту, що задоволення вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, що є підставою для порушення справи відповідно до частини 5 статті 7 Закону.
У будь-якому випадку на момент подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство кредитором (боржником) повинні бути надані документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або загрози такої неплатоспроможності. Інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.
Вказана правова позиція міститься у постановах Вищого господарського суду України у справах № Б24/230-10, № Б-50/260-10 та інших.
Відповідно до частини 4 статті 11 Закону в підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника та виносить ухвалу, якою визначає подальший хід процедури банкрутства або припиняє провадження у справі у випадку встановлення підстав необґрунтованості порушення такого провадження.
Однак в порушення частини 4 статті 11 Закону господарський суд першої інстанції в судовому засіданні 26.07.2011 року виніс ухвалу про введення процедури розпорядження майном боржника.
Відсутність ознак неплатоспроможності або загрози такої неплатоспроможності боржника –Приватного науково-виробничого підприємства "Полімер-Акація" виключає обґрунтованість самого провадження у справі про банкрутство.
Пунктом 8.2 частини 8 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України № 04-5/1193 від 04.06.2004 року "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"" визначено, що у разі якщо буде встановлено, що на момент подання заяви була відсутня хоча б одна з ознак неплатоспроможності, передбачених статтею 1 та частиною 3 статті 6 Закону, справа про банкрутство підлягає припиненню.
Відповідно до пункту 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 року передбачено, що "Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає розгляду в господарських судах України. Зазначена норма підлягає застосуванню в провадженні у справах про банкрутство, відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України.
За наведених обставин, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2011 року не можна вважати законною та обґрунтованою.
Щодо процесуального права Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на звернення з апеляційною скаргою необхідно зазначити, що сам боржник в заяві про порушення провадження у справі про банкрутство зазначив скаржника у якості кредитора Приватного науково-виробничого підприємства "Полімер-Акація".
Враховуючи викладене, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду від 26.07.2011 року у справі № 24/5005/8739/2011 має бути скасована як така, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Приписами статті 103 Господарського процесуального кодексу України регламентовано повноваження апеляційної інстанції.
Частиною 3 статті 103 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна інстанція за результатами перегляду апеляційної скарги (подання) має право, зокрема, скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі.
З урахуванням вищенаведених обставин та норм чинного законодавства України, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2011 року підлягає скасуванню, а провадження у справі № 24/5005/8739/2011 слід припинити.
Керуючись статтями 80, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2011 року у справі № 24/5005/8739/2011 скасувати.
Провадження у справі № 24/5005/8739/2011 року припинити.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя І.О. Вечірко
Суддя О.М. Виноградник
Суддя О.М. Лисенко
Повний текст постанови виготовлено 13.10.2011 року.