АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2006 року                                                                     м. Чернівці

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області в складі:

Головуючого: Ружило О.А.

Суддів: Яремка В.В., Галичанського А.Д.

Секретаря: Михайлюк Т.Д.

За участю: ОСОБА_1

Розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування житлового будинку з належними до нього господарськими і побутовими спорудами недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 27 червня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дарування житлового будинку з належними до нього господарськими і побутовими спорудами недійсним, з підстав ст. 225 ЦК України.

Вказувала на те, що вона проживає у власному будинку розташованому по АДРЕСА_1.

Оскільки має похилий вік і хворіє, то потребує сторонньої допомоги.

Відповідач та його мати зобов'язалися надавати їй допомогу в замін переоформлення належного їй будинку на ОСОБА_2, на що вона погодилася і 12 березня 2004 року між нею та відповідачем було укладено договір дарування, який посвідчено в Кельменецькій держнотконторі.

Справа № 22ц-636 2006 р.                                  Головуючий у 1 інстанції

Категорія: 11/13                                                            Одинак О.О.

Доповідач: Ружило О.А.

Під час укладання в нотаріальній конторі вказаної угоди, вона не усвідомлювала значення своїх дій і вважала, що за цим договором відповідач має утримувати її довічно.

Однак, після підписання договору, ОСОБА_2 до неї в господарство не приходив, не надавав ніякої обіцяної допомоги, що можуть підтвердити свідки.

Тому просила суд визнати вказаний договір дарування недійсним із зазначених вище підстав.

Рішенням Кельменецького районного суду від 27 червня 2006 року в задоволенні позовних вимог позивачки відмовлено за безпідставністю.

На вказане рішення суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на предмет його скасування з направленням справи на новий розгляд.

Вважає, що судом першої інстанції не повно з"ясовано обставини справи, не дано правильну оцінку зібраним доказам внаслідок чого необгрунтовано відмовлено їй в позові.

Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, пояснення позивачки, її представника, дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити виходячи з наступного.

Встановлено, що між сторонами 12.03.2004 року було укладено договір дарування за яким ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_2 належний їй житловий будинок з господарськими спорудами, розташованого в АДРЕСА_1.

В травні 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним з підстав ст. 225 ЦПК України, що на час укладення зазначеної угоди, вона не розуміла значення своїх дій.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як в позовній заяві так і в судовому засіданні позивачка неусвідомлення значення своїх дій під час підписання договору дарування, пов"язувала це не із її хворобливим станом на той момент (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння, тощо), а з наміром та домовленістю з відповідачем на отримання матеріальної допомоги.

В засіданні колегії ОСОБА_1 заперечувала факт тимчасового психічного розладу в неї на час підписання угоди, і не бажала призначення та проходження судово-психіатричної експертизи.

За таких обставин суд першої інстанції перевіривши зібрані по справі докази прийшов до правильного висновку про відмову позивачці в позові, щодо визнання недійсним договору дарування із заявлених нею підстав ст.225 ЦК України за безпідставністю.

Рішення суду першої інстанції не є перешкодою для її звернення до суду про визнання угоди недійсною із інших підстав передбачених нормами цивільного Кодексу України.

Рішення суду відповідає вимогам матеріального права та цивільно-процесуального законодавства, а тому підстав для його скасування колегія не знаходить.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 27 червня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 2-х місяців до Верховного Суду України.