Справа № 22-ц-1452/2011
Категорія 52
Головуючий у 1 інстанції Островський Л.Є.
Суддя-доповідач Васильковський В.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Васильковського В.М.
суддів: Матківського Р.Й., Проскурніцького П.І.
секретаря Юрків І.П.,
з участю позивача ОСОБА_2
представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Фактор Коммерс» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 04 травня 2011 року,-
в с т а н о в и л а:
у серпні 2010 року ОСОБА_2 звернувся з даним позовом, мотивуючи його тим, що 31.10.2008 року його було звільнено з посади начальника філії ТОВ «Фактор Коммерс» АГНКС № 12 за власним бажанням, однак він продовжував працювати, за що в листопаді-грудні 2008 року отримував заробітну плату. У встановлений законом строк йому не видано трудову книжку, не проведено розрахунок. Вважаючи вказане звільнення незаконним, просив поновити його на посаді начальника АГНКС № 12 ТОВ «Фактор Коммерс» з 31.10.2008 року, стягнути з відповідача 28 500 грн. втраченого заробітку за час вимушеного прогулу, а також 17 000 грн. завданої порушенням його законних прав моральної шкоди і судові витрати.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 04 травня 2011 року в позові ОСОБА_2 до ТОВ «Фактор Коммерс» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи призвело до неправильного висновку суду першої інстанції. Судом не враховано, що з 07.05.2011 року він повинен вийти на пенсію за віком, а відповідач не видавши трудову книжку перешкоджає йому в цьому. Також відповідач не заперечує того, що наказ про звільнення та трудову книжку позивачу не було вручено, а тому є всі ознаки продовження трудового договору. Доводи відповідача, що вищезазначені документи можна отримати в приміщенні головного офісу є голослівними. 4 та 14 серпня 2009 року він через кур’єрську службу надіслав відповідачу дві заяви про згоду на відправлення йому трудової книжки поштою, однак трудову книжку не видано. Просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати відсторонення його від роботи начальника АГНКС № 12 незаконним, зобов’язати ТОВ «Фактор Коммерс» звільнити його із займаної посади за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію з 7 травня 2011 року, стягнути на його користь 40 500 грн. втраченого заробітку та 17 000 грн. моральної шкоди.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та його представник апеляційну скаргу з наведених підстав підтримали, представник відповідача, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з’явився, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
У порушення зазначених правових норм та роз'яснень, викладених у п. п. 11, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року N 14 "Про судове рішення у цивільній справі", суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, не встановив факти, які підлягають встановленню та не дав оцінки всім доказам у справі, наданих сторонами на підтвердження вимог і заперечень, у зв’язку з чим неправильно застосував норми матеріального права, не застосував закон, який підлягав застосуванню та ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам закону.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив із того, що ОСОБА_2 працював на посаді начальника АГНКС № 12 ТОВ «Фактор Коммерс». 31.10.2008 року його звільнено з роботи за власним бажанням, однак трудову книжку не видано, оскільки позивач листів з проханням направити йому трудову книжку відповідачу не направляв.
Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.
Встановлено, що наказом ТОВ «Фактор Коммерс» від 31.10.2008 року № ЦВ/К-414 ОСОБА_2 звільнено з посади начальника АГНКС на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням згідно поданої ним заяви (а. с. 36, 37).
Відповідно до вимог ст. ст. 47, 116 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести повний розрахунок.
Згідно з п. 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1994 року N 131 власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.
Заперечуючи проти позову ТОВ «Фактор Коммерс» посилалось на те, що не отримало письмової згоди ОСОБА_2 на пересилання йому трудової книжки.
Однак таке твердження відповідача не відповідає обставинам справи та наданим позивачем доказам.
14 серпня 2009 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до директора ТОВ «Фактор Коммерс» з проханням вислати на його адресу копію наказу про звільнення, трудову книжку та розрахункові. Рекомендований лист із цією заявою відправлено позивачем на адресу відповідача через представництво «ААЗ Трейдінг Ко» ТМ «Авто Люкс», що стверджується копією декларації № 8712402 від 14.08.2009 року (а. с. 9, 12). Листом від 20.09.2011 року за № 7587 «ААЗ Трейдінг Ко» підтвердило факт видачі представнику ТОВ «Фактор Коммерс» зазначеного кур’єрського відправлення.
За таких обставин колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що письмової згоди на пересилання трудової книжки поштою від ОСОБА_2 не поступало, тому трудова книжка продовжує знаходитись на підприємстві.
Відповідно до положень ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Середній заробіток ОСОБА_2 становить 1 500 грн. За період з 15.08.2009 року (час отримання відповідачем заяви позивача про видачу трудової книжки) по 04.05.2011 року (час постановлення рішення суду) загальний розмір середнього заробітку ОСОБА_2 згідно заявлених ним позовних вимог становить 28 500 грн., тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача, винного у затримці видачі трудової книжки позивача.
Судова колегія з наведених підстав доходить висновку про відшкодування моральної шкоди, завданої ТОВ «Фактор Коммерс» затримкою видачі трудової книжки ОСОБА_2, тобто порушенням його трудових прав, передбачених ст. 47 КЗпП України, оскільки це порушення призвело до моральних страждань та вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя і матеріального забезпечення, права на оформлення пенсії.
Колегія суддів вважає, що з урахуванням характеру й обсягу моральних страждань, яких позивач зазнав у зв’язку із затримкою видачі трудової книжки, а також обставин справи, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, на його користь за заподіяну моральну шкоду має бути стягнуто 1 700 грн.
Доводи апеляційної скарги про визнання незаконним відсторонення ОСОБА_2 від роботи на посаді начальника АГНКС № 12, зобов’язання відповідача звільнити його із займаної посади за власним бажанням виходу на пенсію з 07.05.2011 року у зв’язку з продовження трудового договору, колегія суддів відхиляє, оскільки позивач не заперечує факту дачі згоди на звільнення з роботи за власним бажанням і написання ним 31.10.2008 року відповідної заяви (а. с. 37). Тому видання ТОВ «Фактор Коммерс» наказу від 31.10.2008 року № ЦВ/К-414 про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника АГНКС на підставі ст. 38 КЗпП України є правомірним.
За таких обставин колегія суддів визнає, що при вирішенні справи судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а тому постановлене у справі судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 04 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Фактор Коммерс» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Коммерс», код ЕДРПОУ 32862717, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11 А, на користь ОСОБА_2 28 500 грн. середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки з 15.08.2008 року по 04.05.2011 року, 1 700 грн. моральної шкоди та зобов’язати видати ОСОБА_2 трудову книжку.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Коммерс», код ЕДРПОУ 32862717, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11 А, в дохід держави 293 грн. 50 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга на рішекння може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Васильковський В.М.
Судді: Матківський Р.Й. Проскурніцький П.І.