АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14  вересня  2011   року                                                            м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

          головуючого                                                  Міцнея  В.  Ф.  

суддів: Чупікової В.В., Перепелюк І.Б.

секретаря: Варгоцької Н.С.

за участю: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4, до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Чернівецької міської ради, треті особи: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_7, служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про визнання рішення виконкому міської ради нечинним та визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 червня 2011 року, -

     ВСТАНОВИЛА:

У березні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Чернівецької міської ради, треті особи: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_7, служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про визнання рішення виконкому міської ради нечинним та визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним.

Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 червня 2011 року забезпечено позов ОСОБА_2 шляхом накладення арешту на належну ОСОБА_6  квартиру  АДРЕСА_1 та заборони їй вчиняти будь-які дії, пов’язані з розпорядженням на користь третіх осіб цією квартирою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати вказану ухвалу, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Вказує на те, що застосуванням зазначених заходів забезпечення позову  порушується її право власності на цю квартиру.

Вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду про забезпечення позову скасуванню з наступних підстав.

Забезпечуючи позов ОСОБА_2 шляхом  накладення арешту на належну ОСОБА_6 квартиру та заборони їй вчиняти будь-які дії, пов’язані з розпорядженням на користь третіх осіб даною квартирою, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому зробити неможливим виконання судового рішення.

Проте з таким висновком суду не можна погодитись.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Однак позивачкою порушено питання про вирішення немайнового спору.

Статтею 151 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” роз’яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчиться, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення  виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати  відповідність виду забезпечення позову , який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи наведені обставини та зміст позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про те, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову не відповідають заявленим позивачкою вимогам, а його висновок про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову є помилковим.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що питання про забезпечення позову вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, тому  ухвала суду від 2 лютого 2010 року відповідно до п.2 ст.312 ЦПК підлягає скасуванню з постановленням ухвали про відмову в задоволенні заяви позивачки про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 314  ЦПК України , колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 червня 2011 року скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_2, яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4, про забезпечення її позову до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Чернівецької міської ради, про визнання рішення виконкому міської ради нечинним та визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним шляхом накладення арешту на належну ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1 у м. Чернівці та заборони їй вчиняти будь-які дії, пов’язані з розпорядженням на користь третіх осіб цією квартирою, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.  

          Головуючий /підпис/

          Судді:  /підписи/

         З оригіналом згідно: