АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 березня 2011 року м. Київ
Суддя судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва Паленик І.Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 25 січня 2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,-
В С Т А Н О В И В:
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 25 січня 2011 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік.
Своє рішення суд мотивував тим, що вина ОСОБА_1 підтверджується всіма матеріалами адміністративної справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями водія-учасника ДТП, показами свідка, фотокартками.
Не погодившись з даною постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду в частині накладення на нього адміністративного стягнення змінити та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу. При цьому його апеляція мотивована тим, що застосоване до нього стягнення є надмірно суворим і накладено судом без урахування пом’якшуючих обставин, а саме визнання ним вини, щирого каяття, також судом не враховано ступінь його вини, майновий стан та даних про його особу.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи викладені в апеляції, щиро розкаявся у вчиненому адміністративному правопорушенні, виявив готовність добровільно відшкодувати завдані ним збитки потерпілому та просив суд з врахуванням наведених ним пом’якшуючих обставин застосувати до нього більш м’яке покарання, яке передбачене ст. 124 КУпАП.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2, автомобіль якого було пошкоджено в результаті вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, просив постанову районного суду залишити без змін, а апеляцію без задоволення.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляції та заперечення на неї, заслухавши пояснення скаржника, його захисника, потерпілої сторони, вважаю, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 20 листопада 2010 року, о 08 годині 45 хвилин, ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Каділак», державний номер НОМЕР_1, по вул. Володимирський узвіз в м. Києві, перебуваючи на дорозі з двостороннім рухом, що має дві смуги для руху в одному напрямку, перетнув суцільну дорожню розмітку та виїхав на смугу зустрічного руху. Після цього, намагаючись провести зворотній маневр, не переконався в його безпечності та не надав перевагу в русі автомобілю марки «Форд», під керуванням ОСОБА_3, державний номерний знак НОМЕР_2, в результаті чого здійснив зіткнення з даним автомобілем, спричинивши його пошкодження, чим порушив п. 1.3 (дод. 2), 10.1, 10.3, 11.4 Правил дорожнього руху України.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_4, ОСОБА_3, враховуючи викладене в апеляції, та запереченні до неї, вважаю, що судом правильно зазначено порушення ОСОБА_1 вимог п. 1.3 (дод. 2), 10.1, 10.3, 11.4 Правил дорожнього руху України, що тягне за собою накладення стягнення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 правопорушення при обставинах викладених у постанові суду є вірним, відповідає матеріалам справи, але при призначенні йому адміністративного стягнення судом не в повній мірі взято до уваги дані про його особу та обставини, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Так, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення і доданих до апеляційної скарги документів убачається, що ОСОБА_1 не оспорює своєї вини у ДТП, щиро розкаюється, згоден в добровільному порядку відшкодувати завдані збитки потерпілій стороні, утримує трьох малолітніх дітей та дружину, яка не працює, право керування транспортним засобом необхідно ОСОБА_1 як для вирішення соціально-побутових проблем сім’ї, так і для виконання ним службових обов’язків, оскільки його робота пов’язана з частими відрядженнями з використанням автомобіля.
Відповідно до ст. ст. 23, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчинення нових правопорушень, при цьому враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення та його незначні шкідливі наслідки, вищезазначені дані про особу ОСОБА_1, цивільно-правова відповідальність якого, як водія, застрахована, та обставини, що пом’якшують його відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, вважаю, що накладене на ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік є надмірно суворим та підлягає пом’якшенню шляхом застосування адміністративного стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двадцяти п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 425 гривень.
Керуючись ст. 294 КУпАП суддя, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.
Постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 25 січня 2011 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, змінити в частині накладення адміністративного стягнення, та застосувати до нього, замість стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, - стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 425 гривень.
У решті постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду м. Києва І.Г. Паленик