РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-1932/11

"07" вересня 2011 р.  року                                                                                м. Сімферополь

Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді – Гоцкалюка В.Д.

  при секретарі – Іоновій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим цивільну справу за позовом прокурора Центрального району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради до ОСОБА_1, третя особа Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельним ресурсам, про звільнення самовільно зайнятої ділянки та стягнення заподіяної шкоди,  

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Центрального району м. Сімферополя звернувся до суду в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради АР Крим з позовом до ОСОБА_1, третя особа Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельним ресурсам, про звільнення самовільно зайнятої ділянки та стягнення заподіяної шкоди.

Свої вимоги мотивує тим, що в ході здійснення наглядової перевірки дотримання правових норм використання та охорони земель на території Залізничного району м. Сімферополя виявлено порушення вимог земельного законодавства. Громадянин ОСОБА_1 використовує земельну ділянку, площею 0,0012 га, із земель сільськогосподарського призначення КРСП «Озеленитель», за адресою АДРЕСА_1, за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності відповідного правочину щодо такої земельної ділянки. На зазначеній земельній ділянці побудовано кам’яну будову розміром 3х4 м. За фактом правопорушення гр. ОСОБА_1, притягнуто до адміністративні відповідальності за статтею 53-1 КУпАП та приписом зобов'язано усунути порушення вимог земельного законодавства. В ході проведення перевірки виконання припису встановлено, що вимоги припису не виконано, порушення не усунуто. Таким чином, вина відповідача у самовільному зайнятті земельної ділянки підтверджується актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеними Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельним ресурсам від 28 січня 2011 року № 56, від 18 березня 2011 року б/н, від 02 червня 2011 року № 282, актом обстеження земельної ділянки від 28 січня 2011 року, приписом від 28 січня 2011 року № 000950, протоколом про адміністративне правопорушення від 28 січня 2011 року № 0000774, постановою про накладення адміністративного стягнення від 28 січня 2011 року № 000907, поясненнями ОСОБА_1 щодо самовільного захоплення вказаної земельної ділянки. Підставою набуття КРСП «Озеленитель» земель сільськогосподарського призначення на яких зайнята ділянка ОСОБА_1, відповідно до земельно-кадастрового обліку є державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.  Згідно з п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради. У зв'язку з цим органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Сімферопольська міська рада. Відповідно до п.6 ч.2 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру»при виявленні порушень закону прокурор в межах своєї компетенції має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів держави. Враховуючи, що самовільне зайняття земельної ділянки, яка належить Сімферопольській міській раді є порушенням загальнодержавних інтересів та порушенням норм діючого законодавства, та у відповідності зі ст.. 121 Конституції України, ст.. 45 ЦПК України та ст.. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для звернення прокурора з позовною заявою до суду.

В судовому засіданні представник позивача - прокурор  позовні вимоги підтримала, аргументуючи їх мотивами викладеними в позовній заяві, просила позовні вимоги в частині стягнення заподіяної шкоди не розглядати, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Представник Сімферопольської міської ради, позов прокурора підтримав.

Третя особа в судове засідання повторно не з’явилась, повідомлялась належним чином, причин своєї неявки не повідомила.             

Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, повідомлявся належним чином, причин своєї неявки не повідомив.  

Суд, приймаючи до уваги вимоги ч.1 ст.157 ЦПК України, зі згоди позивача ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що громадянин ОСОБА_1 використовує земельну ділянку, площею 0,0012 га, із земель сільськогосподарського призначення КРСП «Озеленитель», за адресою АДРЕСА_1, за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності відповідного правочину щодо такої земельної ділянки. На зазначеній земельній ділянці побудовано кам’яну будову розміром 3х4 м.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту  державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», таке використання земельної ділянки, відповідальність за яке передбачена статтею 53-1 КУпАП.

За фактом правопорушення гр. ОСОБА_1, притягнуто до адміністративні відповідальності за статтею 53-1 КУпАП та приписом зобов'язано усунути порушення вимог земельного законодавства.(а.с. 10)

В ході проведення перевірки виконання припису встановлено, що вимоги припису не виконано, порушення не усунуто.

Таким чином, вина відповідача у самовільному зайнятті земельної ділянки підтверджується:

- Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеним Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельним ресурсам від 28 січня 2011 року № 56 (а.с. 6).

- Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеним Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельним ресурсам від 18 березня 2011 року б/н (а.с. 16).

- Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеним Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельним ресурсам від 02 червня 2011 року № 282 (а.с. 3).

- Актом обстеження земельної ділянки, складеним Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельним ресурсам від 28 січня 2011 року (а.с. 9).

- Приписом, складеним Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельним ресурсам від 28 січня 2011 року № 000950 (а.с. 10).

- Протоколом про адміністративне правопорушення, складеним Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельним ресурсам від 28 січня 2011 року № 0000774 (а.с. 11).

- Постановою про накладення адміністративного стягнення, складеною Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельним ресурсам від 28 січня 2011 року № 000907 (а.с. 12).

- Поясненнями ОСОБА_1 щодо самовільного захоплення вказаної земельної ділянки (а.с. 20).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайнята гр. ОСОБА_1 земельна ділянка повинна бути повернута за належністю.

Відповідно до ст. 121 Конституції України, ст. ст. 5, 121 ЦПК України прокурор вправі звертатися до суду з заявами на захист інтересів держави. Підставою представництва у суд інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичного осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Згідно з п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради. У зв'язку з цим органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Сімферопольська міська рада.

Відповідно до п.6 ч.2 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру»при виявленні порушень закону прокурор в межах своєї компетенції має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів держави.

Враховуючи, що самовільне зайняття земельної ділянки, яка належить Сімферопольській міській раді є порушенням загальнодержавних інтересів та порушенням норм діючого законодавства, та у відповідності зі ст. 121 Конституції України, ст. 45 ЦПК України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для звернення прокурора з позовною заявою до суду.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з ч.4,7 ст.376 ЦК України, якщо власник  (користувач)  земельної  ділянки  заперечує проти  визнання  права власності на нерухоме майно за особою,  яка здійснила (здійснює)  самочинне  будівництво  на  його  земельній ділянці,  або  якщо  це  порушує права інших осіб,  майно підлягає знесенню особою,  яка здійснила (здійснює) самочинне  будівництво, або за її рахунок.

Користувач земельної ділянки КРСП «Озеленитель» заперечує проти спорудження та знаходження у власності ОСОБА_1 будинку за адресою АДРЕСА_1.

Згідно статті 152 ЗК України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю; власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою; захист прав здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом, способів; а тому суд враховуючи вищезазначене та керуючись також статтею 1 ЗК України, згідно якої встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, вважає за необхідне захищаючи права Сімферопольської міської ради задовольнити позов.

На  підставі  викладеного,  керуючись  ст. 376, 387 ЦК України, ст. ст. 1, 125, 126, 152, 212 Земельного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-228, 294, 296 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позов прокурора Центрального району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради – задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_1, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0012 га під будівництво кам’яної будови розміром 3х4 на землях сільськогосподарського призначення КРСП «Озеленитель» по АДРЕСА_1, шляхом знесення кам’яної будови розміром 3х4 розташованої на самовільно зайнятій земельній ділянці та приведення земельної ділянки у стан придатний для подальшого використання.      

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судові витрати в розмірі 38 грн. 50 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, у порядку та строки, встановлені ст. ст. 224-229 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено у порядку та строки, встановлені ст. ст. 294 - 296 ЦПК України.

Суддя: