АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
О6 вересня 2006 року. м. Київ.
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Левчука О.Д.
суддів Ігнатюка О.В., Нагорного A.M.
з участю прокурора Єлфімова І.П.
особи, щодо якої винесена
постанова ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Баришівського районного суду Київської області від 10 липня 2006 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка АДРЕСА_1, українка, громадянка України, одружена, із загальною середньою освітою, працююча на ринку „Тулуза" м.Києва, яка мешкає в АДРЕСА_2, обвинувачена у вчиненні злочинів, передбачених ч.З ст.357, ч.1 ст. 358, ч.З ст.358 КК України
звільнена від кримінальної відповідальності в зв'язку із дійовим каяттям,
встановила:
Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувалась в тому, що вона 27 квітня 2006 року близько 04 год. ЗО хв., перебуваючи за місцем свого проживання, а саме в квартирі АДРЕСА_2, незаконно заволоділа важливим особистим документом, а саме належним ОСОБА_2. пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1, виданим на його ім"я Управлінням Пенсійного фонду України в Баришівському районі Київської області, тобто вчинила злочин, передбачений ч.З ст.357 КК України. Окрім того, вона ж 27 квітня 2006 року в період часу між 04 год. ЗО хв. та 05 год.00 хв., перебуваючи за місцем свого проживання, а саме в квартирі АДРЕСА_2, маючи умисел на підроблення посвідчення, яке видається та посвідчується державною організацією яка має право видавати та посвідчувати такі посвідчення і яке надає права та звільняє від обов"язків, маючи на меті його використання для безкоштовного проїзду в електропоїзді, поверх фотокартки ОСОБА_2., в належному йому пенсійному посвідченні серії НОМЕР_1 за допомогою скотча прикріпила свою фотокартку та за допомогою кулькової ручки синього кольору намалювала печатку, тобто вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст.358 КК України. Окрім того ОСОБА_1 27 квітня 2006 року близько 06 год.00 хв., достовірно знаючи про підроблене пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1, пред'явила його в якості проїзного документа інспектору-ревізору при посадці в електропоїзд сполученням „Березань-Київ-Волинськ", тобто вчинила злочин, передбачений ч.З ст.358 КК України.
Справа № 11-859 / 2006 Головуючий в 1-й інстанції Лисюк О.Д.
Категорія: ч.З ст.357, ч.1,3 ст.358 КК України Доповідач Ігнатюк О.В.
Своє рішення про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності суд першої інстанції мотивував тим, що вона вперше притягається до кримінальної відповідальності, вчинене нею діяння належить до злочину невеликої тяжкості, в скоєному щиро розкаялась, її поведінка після вчинення злочину відповідає змісту дійового каяття.
В апеляції прокурора вказано на незаконність постанови та необхідність її скасування. В обгрунтування апеляції прокурор посилався на те, що постанова прийнята із порушенням норм матеріального законодавства, оскільки умовою застосування ст. 45 КК України є вчинення особою вперше злочину невеликої тяжкості. ОСОБА_1 спочатку вчинила злочин, передбачений ч.З ст.357 КК України, після чого, продовжуючи свою злочинну діяльність, вчинила злочини, передбачені ч.1 та ч.З ст. 358 КК України. Просив постанову скасувати, а справу скасувати на новий судовий розгляд.
В запереченнях на апеляцію ОСОБА_1 посилалась на те, що рішення про звільнення її від кримінальної відповідальності було прийняте із дотриманням вимог ст. 45 КК України. Просила апеляцію залишити без задоволення, а постанову - без змін.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який апеляцію не підтримав, вважав, що постанова суду відповідає вимогам закону, просив апеляцію залишити без задоволення, а постанову - без змін, пояснення ОСОБА_1, яка заперечувала проти задоволення апеляції і просила постанову залишити без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає до задоволення.
Умови звільнення особи від кримінальної відповідальності в зв"язку із дійовим каяттям регламентовані ст. 45 КК України, у відповідності до якої особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду. У відповідності до роз"яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п.З постанови Пленуму від 23.12.2005 року № 12 „Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" такою, яка вчинила злочин уперше вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що втратив правове значення. Вчинення триваючого або продовжуваного злочину, двох або більше злочинів невеликої тяжкості, які утворюють сукупність (за винятком реальної) не є перешкодою для застосування ст. 45 КК України. За змістом ст. 45 КК України та у відповідності до зазначених вище роз"яснень Пленуму Верховного Суду України вчинення особою двох або більше злочинів невеликої тяжкості, які утворюють реальну сукупність злочинів є перешкодою для застосування вимог ст. 45 КК України. Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 обвинувачувалась у вчиненні злочинів, передбачених ч.З ст.357, ч. 1 ст. 358, ч.З ст.358 КК України. Згідно із пред'явленим обвинуваченням вказані злочини вчинялись різними та відокремленими діями ОСОБА_1 і між вказаними діями був певний проміжок часу. Наведене вказує на те, що злочини, у вчиненні яких обвинувачувалась ОСОБА_1 утворюють реальну сукупність, а тому застосування щодо неї, за даних умов, вимог ст. 45 КК України не можливо визнати законним та обгрунтованим.
Колегією суддів відмічається і те, що при вирішенні питання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності із підстав передбачених ст. 45 КК України судом першої інстанції були порушені і вимоги ст. 71,72 КПК України, які регламентую порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв"язку із дійовим каяттям. Згідно із даними статтями, звільнення особи від кримінальної відповідальності допускається лише за наявності її згоди на закриття справи із даної підстави. На вказану обставину звернув увагу і Пленум Верховного Суду України в п.2 зазначеної вище постанови. Між тим, із протоколу судового засідання, на який учасниками судового розгляду не було подано зауважень, вбачається, що під час судового розгляду справи згода на звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям у ОСОБА_1 не запитувалась, зазначене питання взагалі не ставилось на обговорення учасників процесу і було вирішене судом у нарадчій кімнаті після проведення по справі судових дебетів та надання підсудній останнього слова. Посилання суду в постанові на те, що прокурор висловив думку про можливість звільнення підсудної від кримінальної відповідальності із застосуванням до неї вимог ст. 45 КК України не грунтуються на матеріалах справи, оскільки у протоколі судового засідання відсутні дані про обговорення даного питання учасниками судового розгляду та висловлювання прокурором зазначеної вище думки.
За наявності порушення норм матеріального та процесуального права, постанова Баришівського районного суду Київської області від 10 липня 2006 року щодо ОСОБА_1 не може визнаватись законною і обгрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд в процесі якого необхідно дослідити зібрані по справі докази, встановленим обставинам дати належну юридичну оцінку та, із урахуванням наведеного, прийняти щодо ОСОБА_1 законне та обгрунтоване рішення.
Керуючись ст. 365, 366, 382 КПК України колегія суддів,
ухвалила:
Апеляцію прокурора задовольнити.
Постанову Баришівського районного суду Київської області від 10 липня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
Справу про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.З ст.357, ч. 1 ст. 358, ч.З ст.358 КК України направити на новий судовий розгляд до Баришівського районного суду Київської області іншим суддею.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити попередній -підписку про невиїзд.