Справа №2-а-875/11

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

18 серпня 2011 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі про визнання незаконними дій Управління пенсійного фонду України в Дубровицькому районі щодо нарахування пенсії, як інваліду по захворюванню, пов'язаному з Чорнобильською катастрофою, зобов'язання перерахунку та виплати пенсії,

В С Т А Н О В И В:  

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі та просить визнати протиправними дії відповідача, що полягають у відмові здійснити перерахунок та виплатити їй державну та додаткову пенсії у відповідності до вимог ч.4 ст.54, ст.50, ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796-XII, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” від 09.07.2003 року №1058-ІV, починаючи з 01 червня 2011 року.

Крім того просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити їй державну та додаткову пенсії у відповідності до вимог ч.4 ст.54, ст.50, ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28.02.1991 року №796-XII (в редакції Закону №230/96-ВР від 06.06.1996 року), державну пенсію у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-ІV, починаючи з 01 червня 2011 року з урахуванням фактично виплачених сум пенсії протягом вказаного часу.

Відповідач  - Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області в своїх запереченнях позов не визнав та просить в позові відмовити.

Судом встановлено, що позивачка являючись постраждалою від наслідків аварії на ЧАЕС 1–ї категорії, має 2-у групу інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з наслідків аварії на ЧАЕС довічно, що підтверджується відповідною довідкою МСЕ серії РВН -№136571* (а.с.9).

Згідно ч. 4 ст. 54 ЗУ " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 2-й групі інвалідності —8 мінімальних пенсій за віком.

У відповідності до ст.50 ЗУ ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до 1 категорії, зокрема інвалідам 2-ї групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Однак, позивачці як державна так і додаткова пенсія нараховувались та виплачувались без урахування вимог ст.ст.50, 54 ЗУ ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Позивачка, вважаючи невірно нараховану їй пенсію звернулася до Управління пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області із заявою про її перерахунок, на що отримала відмову (а.с.10).

У відповідності до ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розмір пенсії повинен збільшуватись у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, отже перерахунок пенсії здійснюється з дня встановленого нового розміру прожиткового мінімуму.

У відповідності до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.  

Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Суд вважає відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивачці незаконною, оскільки з ст.ст.18, 19 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” вбачається, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо рівня життя населення, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС.

Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Закон України “Про державний бюджет України” на відповідний рік має вищу юридичну силу.

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру пенсій учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС суд вважає, що застосуванню підлягають ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанови КМ України, які звужують обсяг встановлених законом прав.

При розгляді даної справи, суд взяв до уваги принцип верховенства права, передбачений ст.8 Конституції України.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

          Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”від 14.06.2011”внесено зміни до Прикінцевих положень. Зокрема останні доповненні пунктом 4 в якому зазначено, що у 2011 році норми і положення статей  39, 50,  51,  52,  54  Закону  України "Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи" застосовуються  у порядку  та  розмірах,  встановлених  Кабінетом  Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету  Пенсійного  фонду України на 2011 рік".

          Вищезазначені зміни набрали чинності 19 червня 2011 року.

Однак, на момент набрання чинності Законом України від 14.06.2011 ““Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, Кабінетом Міністрів України не встановлено нового порядку та розміру виплат окремим категоріям громадян.

На виконання  пункту 7 Закону України від 14 червня 2011 р. N 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" 06.07.2011 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, якою встановлено новий порядок та розмір виплат окремим категоріям громадян.

Дана постанова набрала чинності лише 23 липня 2011 року.

Беручи до уваги вищенаведене, до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України, прийнятої на виконання вимог пункту 4 Прикінцевих положень Закону України “Про державний бюджет України на 2011 рік”,  при вирішені питання про виплату позивачці доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяної здоров’ю повинні застосовуватись положення ст.39 та ст.51 Закону  України "Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи".

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідача слід зобов’язати здійснити перерахунок пенсії позивачу з 11.01.2011 року по 11.07.2011 року,  у відповідності до ст.99 КАС України.

Посилання відповідача на те, що позивач отримує пенсію - за віком та не має права на отримання пенсії по інвалідності слід залишити без задоволення, оскільки захворювання позивачки не є загальним, за яким призначається пенсія по інвалідності, а таким, що повязане з наслідками аварії на ЧАЕС.

Розмір такої пенсії врегульовано Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Відповідно до ст.54 даного закону розмір пенсії інвалідам, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, в усіх випадках не може бути нижчим для I групи інвалідності - восьми мінімальних пенсій за віком.

Керуючись ст.ст.8, 22, 46 Конституції України, ст.ст.10, 28 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ч.1 ст.50, ч.4 ст.54, ст.ст.49, 50, 67, 71 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст.160-163, 183-2, 186, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку розміру державної пенсії та додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з 11.01.2011 року по 11.07.2011 року - протиправними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 11.01.2011 року по 11.07.2011 року, за виключенням сум фактично проведеної виплати.

Постанова підлягає до негайного виконання.

На підставі п.18 ст.4 Декрету КМ України "Про державне мито" звільнити позивачку від сплати судового збору, як особу, що постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи першої категорії.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Дубровицький районний суд, шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк, з дня отримання копії постанови.

          Суддя:   підпис.

          З оригіналом згідно.

          Суддя Дубровицького

          районного суду                                                                                          Отупор К.М.