Справа №912                                    Головуючий у 1-й інстанції Голуб А.В.

Категорія 31                                      Доповідач у 2-й інстанції Касьяненко Л.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді - Даценко Л.М.

Суддів -   Касьяненко Л.І, Мережко М.В.

При секретарі - Муханько О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайсуду від 16.05.2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Київського обласного війського комісаріату на бездіяльність військового комісаріату щодо перерахунку та виплати пенсії, -

Встановила:

У березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом, посилаючись на те, що він в 1977 р. був звільнений у запас з дійсної військової служби , з 1.02.1994 року йому була призначена пенсія відповідно до Закону України „ Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких осіб."

Вважає, що відповідач своєчасно не виконував вимоги ч.З ст.63 вищезазначеного Закону і не проводив перерахунок пенсії у зв"язку із змінами грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, що сталися після його звільнення зі служби. Розмір його пенсії по цей час значно менший, ніж пенсії військовослужбовців, що звільнилися в період 1999 -2004 p.p.

Оскільки відповідач відмовив йому в перерахунку пенсії за минулий час у відповідності до нормативно-правових актів України, прийнятих у 1999-2003 p. p., то він звернувся в суд з даним позовом і просив зобов"язати відповідача провести такий перерахунок йому пенсії з урахуванням надбавок, що відбулися після його звільнення в запас, а саме:

щомісячної надбавки в розмірі 100 % грошового забезпечення згідно Указу Президента України № 173 від 23.02.2002 р. "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" з 01 січня 2003 р. до 22 листопада 2003 р.

щомісячної надбавки в розмірі 50% згідно Указу Президента України № 389 від 05.05.2003 р. "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" з 01 травня 2003 р. по 22 листопада 2003 p.;

щомісячної премії в розмірі 33,3 % згідно п.З Постанови КМ України № 829 від 22 травня 2000 р. "Про грошове забезпечення військовослужбовців " та п.1.1 наказу Міністра оборони України від 5 березня 2001 р. № 75 з 01 жовтня 1996р. по 22 листопада 2003 p.;

щомісячної надбавки в розмірі 40 % від посадового окладу згідно Указу Президента України № 847/99 від 14 липня  1999 р.  "Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" з 01.09.1999 р. по 31.12.2002 р.;

Постановою Білоцерківського міськрайсуду від 16.05.2006 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити його позов, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 під час проходження служби не отримував зазначених в позові щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, запроваджених після звільнення позивача зі служби, а тому вони не можуть враховуватися йому при перерахунку пенсії.

Такі   висновки   суду   відповідають   обставинам   справи   та   вимогам   діючого законодавства.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 наказом Командувача 7 ТА ЗС СРСР НОМЕР_1 в званні прапорщика був звільнений з дійсної військової служби в запас, та наказом НОМЕР_2 командира в/ч 95805 був виключений із списків особового складу частини та з усих видів забезпечення. 1.02.1994 ОСОБА_1 була призначена пенсія.

Згідно ч.2 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше як за 12 місяців.

Згідно вимог ч.З ст. 63 Закону України " Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХП та п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям та особам, котрі мають право на пенсію згідно із цим Законом, провадиться у зв"язку зі зміною (що сталася після звільнення їх зі служби) розмірів грошового забезпечення, виходячи з якого обчислюються пенсії.

У зазначених в позові Указах Президента України від 14.07.1999 р. № 847/9, від 23.02.2002 р. № 173 та від 05.05.2003 р. № 389 були передбачені щомісячні надбавки до посадових окладів, окладів грошового забезпечення та надбавки за безперервну військову службу. При цьому сам розмір грошового забезпечення даними Указами не змінювався.

З наведеного випливає, що щомісячні надбавки, запроваджені даними Указами, належать до додаткових видів грошового забезпечення і враховуються при нарахуванні пенсії особам, які отримували її під час проходження служби й звільнені після їх запровадження.

Позивач під час проходження служби цих надбавок не отримував, був звільнений в запас у  1977 році, Укази Президента України, на які він посилався в своєму позові, видані після його звільнення зі служби, вони не мають зворотної дії в часі згідно ст.58 Конституції України і не поширюються на правовідносини, які мали місце до їх видання. А тому дія вищезазначених Указів Президента України на нього не поширюється. Позовні вимоги про перерахунок пенсії з урахуванням преміювання військовослужбовців згідно п.З Постанови КМ України "Про грошове забезпечення військовослужбовців" являються безпідставними, оскільки відповідно до п.8 зазначеної постанови КМ України № 829 від 22 травня 2000 р. виплати, передбачені пунктами 2-7 цієї постанови, провадяться з 16 травня 2000 p., крім того, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям даною постановою не передбачений.

Також безпідставними являються і посилання позивача на Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України 05.03.2001 р. № 75, оскільки зазначеним положенням перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям не передбачений.

Тому позовні вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення позивача зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за минулий час задоволенню не підлягають.

За наведених обставин суд прийшов до правильного висновку про те, що зазначені нормативно-правові акти, на які позивач посилався в своєму позові, не мають зворотної дії в часі, розмір грошового забезпечення, з якого обчислювалась пенсія ОСОБА_1, залишився незмінним, тому право позивача на перерахунок пенсії не порушено, оскільки відсутні підстави для перерахунку йому пенсії.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, не грунтуються на Законі, не спростовують висновків суду.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 198, 206 КАС України, колегія суддів ,-

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Білоцерківського міськрайсуду від 16.05.2006 року   залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.