Справа № 2-438/11

РІШЕННЯ

                                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2011 р.

Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого судді –Бузовського В.В.,

при секретарі          –Петровської О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації за частку, що є у спільній частковій власності, припинення права власності,-

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом та просив стягнути з відповідачів в рівних частках грошову компенсацію в сумі 194 460 грн за належну йому 1/3 частину АДРЕСА_1. В обґрунтування вимог посилався на те, що зазначена квартира належить на праві власності йому та відповідачам у справі в рівних частках. З дня придбання квартири між ним та відповідачем ОСОБА_2, склалися неприязні стосунки. Відповідачі неодноразово вигонили його із квартири та він був змушений ночувати у знайомих, не дають можливості користуватися кухнею, що змусило його придбати окремий холодильник та встановити в своїй кімнаті. Таким чином, посилаючись на створення з боку відповідачів умов за яких спільне проживання неможливе, просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідачі вимоги позову визнали частково, та не погодилися з встановленою позивачем грошовою компенсацією, оскільки коштів, в такому розмірі в них не має, та пропонували позивачеві отримати грошову компенсацію в розмірі еквівалентному 20 000 доларів США, з урахуванням того, що до вартості квартири включено відмінний стан квартири, а всі ремонтні роботи здійснені виключно за їх кошти. Крім того, зазначили, що висновок експерта зроблений аналоговим способом станом на грудень 2010 року, на даний час вартість квартир значно менша, що є загальновідомою обставиною.

В судовому засіданні позивач відмовився від грошової компенсації запропонованої відповідачами та наполягав на виплаті визначеної ним суми.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Так встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 є власниками АДРЕСА_1 в рівних частках, що підтверджується договором купівлі-продажу від 28.04.2004 року (а.с. 16). Зазначена квартира має загальну площу в розмірі 70,2 кв.м, та житлову 39,5 кв.м, складається з трьох ізольованих кімнат (а.с. 73). Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи виділ в натурі 1/3 частини АДРЕСА_1 неможливий, а її ринкова вартість становить 73 289 доларів США (еквівалент 583 380 гр), що підтверджується висновком експерта (а.с. 71).

В силу ч. 2 ст. 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Частиною 5 ст. 319 ЦК України визначено, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1, задоволенню не підлягають за наступних підстав.

ОСОБА_1, не надав згоди на отримання грошової компенсації в розмірі запропонованої ОСОБА_2, ОСОБА_3, також, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності у нього іншого нерухомого майна, не надано ним доказів і щодо перешкоджання у користуванні належною йому часткою квартири в тому числі приміщеннями загального користування, та з такими вимогами він до суду не звертався.

Відповідачі, в свою чергу, не давали згоду викупити у позивача його частку у праві власності на запропонованих позивачем умовах, а примушувати їх до набуття права власності є порушенням статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України, згідно яких всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відсутність об’єктивної можливості одних співвласників виплатити грошову компенсацію іншому за відсутності коштів може привести до примусового виконання рішення суду шляхом продажу квартири, яка є єдиним місцем проживання, як позивача так і відповідачів.

Самі по собі неприязні стосунки ОСОБА_1, з одним із співвласників, в даному випадку з ОСОБА_2, не можуть бути безумовною підставою для задоволення позовних вимог.   

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 61, 64, 88, 212-215 ЦПК України суд –

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації за частку, що є у спільній частковій власності, припинення права власності –відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1 659 (одна тисяча шістсот п’ятдесят дев’ять) грн..

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня оголошення рішення.

                                     Суддя: