УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа №22-ц 2690/12651/11 Головуючий у 1 інстанції : Остапчук Т.В.
Доповідач: Желепа О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2011 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого: Желепи О.В.
Суддів: Кабанченко О.А., Невідомої Т.О.
При секретарі: Мившук В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 липня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Держави Україна в особі Державного казначейства України, третя особа :Управління пенсійного фонду України в м. Фастові Київської області про відшкодування матеріальної шкоди, завданої фізичній особі законодавчим актом, що визнаний неконституційним, -
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди завданої йому, внаслідок прийняття в 2008 році закону України про Державний бюджет на 2008 рік, внаслідок прийняття якого були звужені його соціальні гарантії передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме ним була недоотримана пенсія в розмірі, що був визначений Законом.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19 липня 2011 року в задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням позивач через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що суд не вірно застосував норми матеріального права, та дійшов до безпідставного висновку про недоведеність вини держави в спричиненні йому матеріальної шкоди, внаслідок недоотримання ним пенсії в розмірі , який був визначений Законом. В скарзі позивач посилається на те, що суд повинен був застосувати аналогію закону, та стягнути завдану йому шкоду на підставі ст.ст. 1173-1175 ЦК України. В апеляційному суді представник позивача доводи скарги підтримав.
Представник Державного Казначейства та Пенсійного фонду до апеляційного суду не з ?явились, про день і час розгляду справи повідомлені.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого судом рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутній Закон , в якому передбачений порядок відшкодування державою, шкоди завданої законодавчими актами, що в подальшому визнані неконституційними.
Колегія суддів з таким висновком погоджується так як він відповідає встановленим обставинам справи та вимогам діючого Законодавства України.
Позивач обгрутовуючи свої вимоги, посилався на те, що внаслідок прийняття Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» , йому була виплачена пенсія, в меншому розмірі, ніж визначено Законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Так як Конституційним судом положення вказаного закону, яким звужувались його соціальні гарантії, визнані неконституційними, позивач зазначав, що йому завдана майнова шкода.
Частиною 3 ст. 152 Конституції України передбачено, що матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Проте, на даний час не прийнятий Закон, який би встановлював порядок відшкодування такої шкоди.
Доводи скарги про невірне застосування судом ст.ст. 1173-1175 ЦК України за аналогіє закону не приймаються, тому, що у суду були відсутні підстави для застосування вказаних норм права при вирішенні заявлених ОСОБА_3 позовних вимог.
Вищезазначені норми ЦК України не регулюють правовідносини, щодо спричинення шкоди, внаслідок прийняття Верховною Радою України Законів, що визнані Конституційним Судом України неконституційними та не встановлюють порядок відшкодування такої шкоди.
Інші доводи апеляційної скарги законності рішення суду першої інстанції не спростовують.
Рішення суду першої інстанції ухвалене без порушення норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 307, 308, 313, п.1 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 липня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення однак може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий: Судді: