УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа №22ц-2690/9759/11 Головуючий в 1 інстанції: Волкова С.Я.
Доповідач – Желепа О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 серпня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Качана В.Я., Кабанченко О.А.
при секретарі Мившук В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 травня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, Державного казначейства України про захист честі, гідності та ділової репутації, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеними вимогами. Посилався на те, що він, як захисник приймав участь в захисті інтересів неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 19.10.2010 році з метою надання юридичної допомоги ОСОБА_3 був запрошений у м. Бровари Київської області на вул. Радгоспну, 55, де в період часу з 12-01 год. до 13-03 год. зафіксував поширення посадовою особою Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві Дашко В.А. відомостей відносно нього, зокрема: "...Оставьте вот этой женщине и договаривайтесь... говорите на повышенных тонах, мне кажется, что вы либо пьяны, либо находитесь под воздействием наркотических средств, судя по вашему поведению, одели очечечки, взгляд у вас упавший, о том, что какой-то неадекватный человек, представившись адвокатом, мешал нам работать...". Позивач ОСОБА_2, вважаючи, що поширена інформація є неправдивою, порушила його особисті немайнові права, тому підлягає спростуванню, просив постановити рішення, яким спростувати поширені службовою особою Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві Дашко В.А. відомості, що не відповідають дійсності, порочать його честь, гідність та ділову репутацію, про те, що: "...Здается, что ви адвокат пьяны...; ...находитесь адвокат под воздействием наркотических средств...; ...какой-то неадекватный человек, представившись адвокатом, мешал нам работать..." шляхом зобов'язання Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві не пізніше місяця з дня набрання рішення законної сили опублікувати у спеціальній рубриці газети "Факти" текст спростування, наведений позивачем; зобов'язати Святошинське РУ ГУ МВС України в м. Києві повідомити по мобільному телефону про номер газети із таким спростуванням, стягнути з Державного казначейства України 600000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18.05.2011 року в задоволені позову ОСОБА_2 до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, Державного казначейства України про захист честі, гідності та ділової репутації – відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд в іншому складі. В скарзі посилався на те, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження доказів, суд порушив норми матеріального та процесуального права. Рішення суперечить вимогам ст. ст. 213, 214 ЦПК України, а також судом порушена ч. 4 ст. 74 ЦПК України.
В судовому засіданні апеляційного суду, позивач доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила залишити рішення суду без змін.
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення позивача та представника відповідача, з’ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Відповідно до ст.10 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод кожна людина має право на свободу висловлювання своєї думки. Це право включає свободу дотримуватись своєї думки і свободу отримувати і розповсюджувати інформацію і ідеї без будь-якого втручання з боку державних органів незалежно від державних кордонів.
Здійснення цих свобод, що покладає обов'язки та відповідальність, може бути піддано таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, які встановлені законом і є необхідними у демократичному суспільстві в інтересах державної безпеки, територіальної цілісності або громадського спокою, з метою запобігання заворушенням і злочинам, для охорони здоров'я і моральності , захисту репутації або прав інших осіб, запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або забезпечення авторитету і неупередженості правосуддя.
Відповідно до ст.34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в іншій спосіб – на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Відповідно до ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа яка її поширила, не доведе протилежного. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
При ухваленні рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини:
Позивачем не було доведено, що 19.10.2010 р. з 12-01 год. до 13-03 год. службовою особою Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві Дашко В.А. була поширена негативна інформація про нього, яка порочила б його честь та гідність.
Наданий позивачем запис розмови на телефон не був прийнятий судом першої інстанції, як належний доказ поширення недостовірної інформації про нього .
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що висновки суду першої інстанції щодо недоведеності заявлених позовних вимог про захист честі та гідності, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Норми матеріального права до спірних правовідносин застосовані правильно.
Доводи апеляційної скарги позивача, про те, що суд безпідставно не взяв до уваги надані ним докази, та позбавив його можливості надати інші наявні докази не можуть бути прийняті, тому, що в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 будь-які клопотання про витребування апеляційним судом доказів, які він не зміг подати до районного суду у відповідності з вимогами ст. 303 ЦПК України не заявляв.
Також, слід зазначити, що поданий позивачем запис розмови на мобільний телефон, з текстом " оставьте вот этой женщине и договаривайтесь... говорите на повышенных тонах, мне кажется, что вы либо пьяны, либо находитесь под воздействием наркотических средств, судя по вашему поведению, одели очечечки, взгляд у вас упавший, о том, что какой-то неадекватный человек, представившись адвокатом, мешал нам работать " , не може вважатись недостовірною інформацією, яка порочить честь та гідність позивача. З огляду на мовні засоби, що були застосовані, а саме : « здается, мне кажется » такі висловлювання є оціночними судженнями, щодо поведінки іншої особи, а не інформацією, яка може бути спростована в розумінні ст. 277 ЦК України.
Доводи апеляційної скарги в частині порушення судом норм процесуального права, а саме ст. ст. 213, 214 ЦПК України, не відповідають дійсності.
Вимога апеляційної скарги, щодо скасування рішення з направленням справи на новий судовий розгляд не може бути задоволена тому, що відповідно до ст. 307 ЦПК України, в апеляційного суду відсутні повноваження для прийняття такого рішення.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими ними доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, тому підстав для скасування рішення немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 травня 2011 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: