Справа № 22-ц/7383/11р.
Головуючий у 1-й інстанції: Смирнова Є.П.
Доповідач: Усик Г.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 липня 2011 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Усика Г.І.
суддів: Нежури В.А., Соколової В.В.
при секретарі: Штефюк О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24.02.2011 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Еквівес-пром», ОСОБА_2 про скасування рішення загальних зборів учасників товариства, зобов’язання прийняти рішення про звільнення, печатку та статутні документи, внести зміни в державний реєстр, стягнення заробітної плати, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу про звільнення та запису в трудовій книжці, зобов’язання надати фінансовий звіт та довідку Державної податкової інспекції,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2010 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ «Еквівес-пром», ОСОБА_2, в якому з урахуванням доповнень та уточнень просив скасувати рішення загальних зборів ТОВ «Еквівес-пром» від 14.10.2009 р., зобов’язати ОСОБА_2, як засновника, який володіє 75 % у статутному капіталі прийняти рішення про його звільнення з роботи відповідно до чинного законодавства України, прийняти від нього печатку та статутні документи Товариства, стягнути з ТОВ «Еквівес-пром» заробітну плату та відшкодувати заподіяну неправомірними діями відповідачів моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.
В листопаді 2010 р. ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу №22/09 від 22.09.2009 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «Еквівес-пром», визнати недійсним запис про звільнення №17 від 05.10.2009 р. в трудовій книжці ОСОБА_1, зобов’язати ОСОБА_1 надати загальним зборам учасників ТОВ «Еквівес -пром» фінансовий звіт діяльності підприємства за період з 01.01.2009 р. по 01.11.2010 р., довідку ДПІ у Дніпровського району м. Києва про відсутність у підприємства заборгованості зі сплати податків і зборів, довідку з Пенсійного фонду Дніпровського району м. Києва та довідку з Фонду соціального страхування фонду зайнятості Дніпровського району м. Києва про сплату Товариством обов’язкових внесків та про відсутність заборгованості.
На обґрунтування своїх вимог посилався на те, що ОСОБА_1 є співзасновником ТОВ «Еквівес-пром» та його директором і єдиним працівником товариства, який здійснює ведення бухгалтерського обліку та звітність щодо діяльності Товариства. Подана ним заява про звільнення від 21.09.2009 р. була розглянута 14.10.2009 р. загальними зборами учасників Товариства, рішенням яких йому було відмовлено у виході зі складу учасників Товариства у зв’язку з тим, що він відповідно до Статуту зобов’язаний був повідомити про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, крім того він мав кредитні зобов’язання. Відмова у звільненні ОСОБА_1 з посади директора була викликана неналежним виконанням ним своїх обов’язків, у зв’язку з чим Товариство мало збитковий фінансовий баланс Також його було зобов’язано надати пояснення щодо фінансового стану Товариства та розрахуватись з контрагентами, які він не виконав.
Відповідно до п.41 Закону України «Про господарські товариства» та п. 8.4 розділу 8 Статуту Товариства обрання та відкликання директора відноситься до виключної компетенції вищого органу товариства – загальних зборів, а тому відповідач не мав права видавати наказ №22/09 від 22.09.2009 р. про своє звільнення з посади директора ТОВ «Еквівес-пром» та вносити про це запис в трудовій книжці №17 від 05.10.2009 р.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 24.02.2011 р. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано рішення загальних зборів учасників ТОВ «Еквівес-пром», протокол №5 від 14.10.2009 р. в частині відмови ОСОБА_1 у звільненні з посади директора Товариства.
Зобов’язано ОСОБА_2 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора та внести відповідні зміни в Державний реєстр підприємств та організацій в Україні (ЄДРПОУ), прийняти у ОСОБА_1 печатку та статутні документи.
Стягнуто з ТОВ «Еквівес-пром» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 3 910, 20 грн. та судовий збір на користь держави в розмірі 51,00 грн.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано недійсним наказ №22/09 від 22.09.2009 р. та запис в трудовій книжці ОСОБА_1 за № 17 від 05.10.2009 р. про його звільнення посади директора ТОВ «Еквівес-пром».
Зобов’язано ОСОБА_1 надати загальним зборам учасників ТОВ «Еквівес-пром» фінансовий звіт діяльності підприємства за період з 01.01.2009 р. по 24.02.2011 р., та довідку з ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про відсутність у Товариства заборгованості зі сплати податків та зборів станом на 24.02.2011 р.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про зобов’язання його надати загальним зборам учасників ТОВ «Еквівес-пром» фінансовий звіт діяльності підприємства за період з 01.01.2009 р. по 24.02.2011 р. та довідку з ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про відсутність заборгованості Товариства зі сплати податків і зборів станом на 24.02.2011 р., та в частині визнання недійсним наказу №22/09 від 22.09.2009 р. і запису в трудовій книжці за № 17 від 05.10.2009 р. про його звільнення, а також змінити рішення суду в частині зобов’язання ОСОБА_2 звільнити його з посади директора, доповнивши вказівкою про дату звільнення – з 05.10.2009 р.
Посилався на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Зазначав, що задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 про зобов’язання його надати загальним зборам учасників ТОВ «Еквівес-пром» фінансовий звіт діяльності підприємства за період з 01.01.2009 р. по 24.02.2011 р. та довідку з ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про відсутність в Товариства заборгованості зі сплати податків і зборів станом на 24.02.2011 р., суд помилково виходив з того, що він продовжував виконувати посадові обов’язки директора, посилаючись на те, що у нього була печатка Товариства, що він підписав доручення від 02.10.2009 р., та що до Державної податкової інспекції надходили звіти від директора Товариства. При цьому суд не звернув увагу на те, що доручення ним було підписано до його звільнення, та що ОСОБА_2 достовірно було відомо, що він не виконує обов’язки директора і з 06.10.2009 р. працює на іншому підприємстві. Крім цього поза увагою суду залишився акт від 10.06.2008 р. відповідно до якого ОСОБА_2 перебрав на себе всі обов’язки директора ТОВ «Еквівес-пром», в тому числі щодо ведення бухгалтерського обліку та звітності., а тому був обізнаний з фінансовим станом Товариства.
Оскільки ОСОБА_2 порушив вимоги трудового законодавства щодо його права на розірвання трудового договору за ч.1 ст.38 КЗпП України, то вважав, що рішення суду в частині визнання недійсним наказу №22/09 від 22.09.2009 р. та запису в його трудовій книжці за № 17 від 05.10.2009 р. про звільнення посади директора ТОВ «Еквівес-пром» є незаконним. Ураховуючи, що ОСОБА_2 порушив двотижневий строк на його звільнення, просив доповнити рішенням суду в частині зобов’язання відповідача звільнити його з посади директора, з вказівкою на дату звільнення – з 05.10.2009 р.
В судому засіданні представник ОСОБА_1 просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених підстав.
Представник ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на те, що її доводи не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що з 01.08.2004 р. ОСОБА_1 працював на посаді директора ТОВ «Еквівес-пром» та є співзасновником цього Товариства, що володіє 25% статутного капіталу (фонду). Відповідач ОСОБА_2 є співзасновником Товариства, що володіє 75% статутного капіталу.
21.09.2009 р. ОСОБА_1 він направив ОСОБА_2 заяву про його звільнення з посади директора за власним бажанням.
03.10.2009 р. він повторно направив цьому відповідачу повідомлення про те, що з 05.10.2009 р. він відповідно до ст.38 КЗпП України не є директором Товариства.
03.11.2009 р. він отримав копію протоколу №5 від 14.10.2009 р. зборів засновників ТОВ «Еквівес-пром», (участь у зборах приймав лише один співзасновник ОСОБА_2), з якого йому стало відомо про відмову у звільненні його з посади директора Товариства.
15.12.2009 р. ОСОБА_1 направив ОСОБА_2 листа з нагадуванням про те, що він з 05.10.2009 р. не є учасником товариства і направив йому цінною бандероллю печатку товариства та статутні документи, які були позивачу повернуті 26.01.2010 р. у зв’язку з закінченням терміну їх зберігання на пошті.
Зобов’язуючи ОСОБА_2 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «Еквівес-пром», суд правильно виходив з того, що право позивача на звільнення за власним бажанням за ч.1 ст.38 КЗпП України відповідачами було порушено. Разом з тим покладаючи такий обов’язок на ОСОБА_2, суд не урахував, що він є лише учасником товариства, а не його виконавчим органом, у зв’язку з чим рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, з ухваленням у цій частині нового рішення про покладення такого обов’язку на відповідача - ТОВ «Еквівес-пром». При цьому суд апеляційної інстанції виходить з положень ч.3 ст.303 ЦПК України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про доповнення рішення суду в цій частині зобов’язанням відповідача вказати дату його звільнення - з 05.10.2009 р., то вони є обґрунтованими з наступних підстав
З матеріалів справи убачається, що заяву про звільнення за власним бажанням ОСОБА_1 подав 21.09.2009 р.
Відповідно до положень ч.1 ст.38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
ОСОБА_1 не відкликав свою заяву про звільнення, а навпаки неодноразово вимагав його звільнення саме з 05.10.2009 р. Таким чином після збігу двох тижнів ТОВ «Еквівес-пром» повинно було прийняти рішення про його звільнення.
Щодо посилань ОСОБА_1 на неправильність висновків суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про зобов’язання його надати загальним зборам учасників ТОВ «Еквівес-пром» фінансовий звіт діяльності підприємства за період з 01.01.09 р. по 24.02.2011 р. та довідку з ДПІ У Дніпровському районі м. Києва про відсутність у Товариства заборгованості зі сплати податків та зборів станом на 24.02.2011 р., то вони також заслуговують на увагу.
Суд не звернув увагу на акт від 10.06.2008 р. відповідно до якого ОСОБА_2 перебирає на себе повноваження вирішення усіх питань діяльності Товариства за винятком тих, що входять до виключної компетенції вищого органу Товариства (загальні збори учасників), контролює ведення бухгалтерського обліку, який включає всі форми обліку та звітності, розрахунки з юридичними та фізичними особами, податкової звітності. Після контролю надає їх ОСОБА_1 для підпису та подальшого представлення у встановленому обсязі відповідним державним органам. З дня підписання акту, повноваження директора ТОВ «Еквівес-пром», встановлені у розділі 10 Статуту товариства, в частині яка вказана у п.п.1, 2 акту переходять засновнику ОСОБА_2
Зазначеним актом підтверджуються доводи ОСОБА_1 про те, що після його підписання фактично Товариством керував і здійснював повноваження директора ОСОБА_2, а він був наділений лише повноваженням підпису та представляв Товариство в державних органах.
Також поза увагою суду залишилась та обставина, що з 06.10.2009 р. ОСОБА_1 був прийнятий на посаду директора в ТВ «Київська насосна компанія».
За таких обставин рішення суду в частині покладення на ОСОБА_1 обов’язку надати загальним зборам учасників ТОВ «Еквівес-пром» фінансовий звіт діяльності підприємства за період з 01.01.2009 р. по 24.02.2011 р., та довідку з ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про відсутність у Товариства заборгованості зі сплати податків та зборів станом на 24.02.2011 р. підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову ОСОБА_2 в задоволенні таких вимог.
Оскільки відповідно до акту від 10.06.2008 р. ОСОБА_2 перебрав на себе повноваження вирішення усіх питань діяльності Товариства за винятком тих, що входять до виключної компетенції вищого органу Товариства ( загальні збори учасників), то відповідно ОСОБА_1 не мав права видавати наказ №22/09 від 22.09.2009 р. про його звільнення з 05.10.2009 р. за ст.38 КЗпП України, та вносити про це запис в трудову книжку за № 17 від 05.10.2009 р., а тому суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання цього наказу та запису в трудовій книжці недійсними. Зважаючи на викладене відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 про скасування рішення суду в цій частині.
В іншій частині рішення суду сторонами не оскаржується, є законним та обґрунтованим, а тому його необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24.02.2011 р. в частині зобов’язання ОСОБА_2 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «Еквівес-пром», та в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про зобов’язання ОСОБА_1 надати загальним зборам учасників ТОВ «Еквівес-пром» фінансовий звіт діяльності підприємства за період з 01.01.2009 р. по 24.02.2011 р. та довідку з Державної податкової інспекції у м. Києві про відсутність у Товариства заборгованості зі сплати податків та зборів станом на 24.02.2001 р. скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення.
Зобов’язати ТОВ «Еквівес-пром» прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «Еквівес-пром» з 05.10.2009 р.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про зобов’язання ОСОБА_1 надати загальним зборам учасників ТОВ «Еквівес-пром» фінансовий звіт діяльності підприємства за період з 01.01.2009 р. по 24.02.2011 р., та довідку з Державної податкової інспекції у м. Києві про відсутність у Товариства заборгованості зі сплати податків та зборів станом на 24.02.2001 р., відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий: Судді: