УКРАЇНА
Справа № 22-9391/11 р. Головуючий в 1 інстанції - Мицик Ю.С.
Доповідач – Усик Г. І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 липня 2011 р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого – Усик Г.І.
суддів – Нежури В.А., Соколової В.В.
при секретарі - Штефюк О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06 квітня 2011 р. у справі за позовом Дочірнього підприємства «ЕКОС» Акціонерного товариства «Холдингової компанії «Київміськбуд» до ОСОБА_1, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фундамент плюс», Орган опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2010 р. ДП «ЕКОС» АТ ХК «Київміськбуд» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: ТОВ «Фундамент плюс», Орган опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про виселення її та неповнолітнього сина з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06.04.2011 р. позов ДП “ЕКОС” АТ ХК “Київміськбуд” задоволено.
Виселено ОСОБА_1 разом з неповнолітнім сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з кімнати. АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДП «ЕКОС» АТ ХК «Київміськбуд» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 8 грн. 50 коп. та 37,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, діючи за довіреністю в інтересах ОСОБА_1, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ДП «ЕКОС», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.
Зазначав, що судом помилково застосовано до спірних правовідносин ст.ст. 98, 99 ЖК УРСР, оскільки ОСОБА_1 сплачує комунальні послуги та орендну плату за період з 14.11.2001 р. по 25.03.2011 р., а відтак на неї розповсюджується дія Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків». Також не відповідає дійсності встановлена судом обставина щодо передачі будинку АДРЕСА_1 у повне господарське відання АТ ХК «Київміськбуд», оскільки на його думку зазначений будинок є часткою державного комунального майна.
В судове засідання ОСОБА_1 та її представник не з’явились, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлялась за останньою відомою суду адресою місця проживання та реєстрації. Повідомлення про розгляд справи повернулось до суду без вручення. Відповідно до п.5 ч.5 ст.74 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Представник ДП «Екос» в судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Рішеннями виконкому Київської міської ради народних депутатів №142 та №147 від 15.05.1995 р. будинок АДРЕСА_1 був переданий у повне господарче відання до АТ ХК «Київміськбуд», та визначено його статус як гуртожиток для одиноких.
Згідно повідомлення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна будинок АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрований у складі майнового комплексу за Акціонерним товариством «Холдингова компанія «Київміськбуд» на підставі наказу Регіонального відділення ФДМУ №411 від 12.07.1999 р.
Рішенням правління АТ ХК «Київміськбуд» №4 від 31.10.1995 «Про створення дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду і об’єктів соціально-побутового призначення «Екос» житловий фонд та об’єкти соціально-побутового призначенні були передані на баланс АТ ХК «Київміськбуд» при якій було створено зазначене дочірнє підприємство.
З урахуванням наведеного доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку щодо передачі будинку №3 у повне господарське відання АТ ХК «Київміськбуд», є безпідставними.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не перебувала в трудових відносинах з ДП «Екос» АТ ХК «Київміськбуд».
Ордер на заселення на житлову площу в гуртожитку в порядку ст. 128. 129 ЖК України їй не видавався, вона проживала в гуртожитку на підставі цивільно-правової угоди – договору «Про компенсаційні витрати на утримання житлового фонду укладеного 01.01.2001 р. між ЖУ «Лівобережне» ДП «Екос» та ТОВ «Фундамент Плюс», термін дії якого закінчився 01.07.2009 р.
Відповідно до ч.1 ст.99 ЖК УРСР тимчасові мешканці незалежно від тривалості проживання самостійного права на займане приміщення не набувають.
Твердження представника ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції не урахував тривалості проживання відповідачки та систематичну сплату нею житлово-комунальних послуг, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зазначені обставини також не є підставою для визнання за ОСОБА_1 права користування жилим приміщенням у гуртожитку.
Оскільки термін дії договору, на підставі якого ОСОБА_1 спільно з сином користувались кімнатою. АДРЕСА_1 закінчився, суд обґрунтовано виселив їх з спірного житлового приміщення без надання іншого житлового приміщення.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що рішення суду про виселення відповідачки ухвалено на порушення вимог Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» є безпідставним, оскільки суд правильно зазначив, що зазначений Закон не поширюється на гуртожитки, що на законних підставах перебувають у приватній власності, Крім того, ОСОБА_1 не набула права користування жилим приміщенням у гуртожитку у спосіб передбачений ст.ст.128, 129 ЖК України, відповідно до яких жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства та відповідного профспілкового комітету, на підставі якого громадянину видається спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують, а тому її слід відхилити.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314,315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06 квітня 2011 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: