ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
26 вересня 2006 р. |
№ Б-13/201 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
|
Удовиченко О.В., -головуючого |
|
|
Панової І.Ю., |
|
|
Яценко О.В. |
|
розглянувши касаційну скаргу |
ліквідатора ТОВ “Науково-виробнича фірма А.К.С.” ОСОБА_1 |
|
на постанову |
Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2006 (про перегляд ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2006 ) |
|
|
у справі господарського суду |
№ Б-13/201 Івано-Франківської області |
|
за заявою |
ТОВ “Науково-виробнича фірма А.К.С.” |
|
до |
Приватної фірми “Західно-українська фінансова компанія” |
|
про |
Банкрутство |
за участю представників сторін:
ліквідатор : ОСОБА_1
від АТ “ Укрінбанк” - Ляхович В.Д.
від ЗАТ КБ “ ПриватБанк” - Лобач О.М.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2006 у справі № Б-13/201 (суддя Шкіндер П.А.), було відмовлено в задоволенні скарги Івано-Франківської філії ЗАТ КБ “ ПриватБанк” та Івано-Франківської філії АТ “ Український інноваційний банк” на дії розпорядника майном ОСОБА_1
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2006 у справі № Б-13/201 (судді: Мирутенко О.Л., Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М.) про перегляд ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2006 апеляційну скаргу АТ “Український інноваційний банк” задоволено, ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2006 у справі № Б-13/201 скасовано.
Суд апеляційної інстанції постановив нову ухвалу, якою скарги АТ “ Укрінбанк” та ЗАТ КБ “ ПриватБанк” задовольнив повністю та визнав дії арбітражного керуючого ОСОБА_1 по проведенню зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів 27.12.2005 незаконними.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду апеляційної інстанції, ліквідатор ТОВ “Науково-виробнича фірма А.К.С.” ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2006, а ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2006 у справі № Б-13/201 залишити без змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не враховано, що виходячи з аналізу норм ст.1,ч.2,ст.15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” , голосування на зборах ( комітеті)кредиторів а відповідно і прийняття рішень не повинно здійснюватися тими вимогами кредиторів, які включені до реєстру вимог кредиторів окремо.
Розпорядником майна не було порушено норм ст.16 Закону при проведенні ним 27.12.2005 зборів та комітету боржника, а висновки суду апеляційної інстанції не відповідають обставинам справи та вимогам Закону.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
- як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2005 порушено провадження у справі № Б-13/201 про банкрутство за заявою ТОВ “Науково-виробнича фірма А.К.С.” до Приватної фірми “Західно-українська фінансова компанія”. Введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником арбітражного керуючого ОСОБА_1 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
В газеті “ Голос України” № 187 ( 3687) від 05.10.2005 опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство приватної фірми “ Західно - Українська фінансова компанія”.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 27 грудня 2005 у справі № Б-13/201 затверджений реєстр вимог кредиторів до боржника, згідно якої , у тому числі, до першої черги задоволення вимог кредиторів віднесені вимоги ЗАТ “ ПриватБанк” в особі Івано-Франківської філії -9803,97 грн. , АТ “ Український інноваційний банк” в особі Івано-Франківської філії -282441,76 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з протоколом зборів кредиторів у справі № Б13/201 про банкрутство приватної фірми “Західно -Українська фінансова компанія” від 27.12.2005 , кредитори боржника вирішили обрати членами комітету кредиторів представників ТОВ “ Н.В.Ф.” АКС”, АТ “ Укрінбанк”, ЗАТ КБ “ Приватбанк”.
06.03.2006 голова комітету кредиторів - ліквідатор ТОВ “ Н.В.Ф.” АКС” ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з клопотанням про скорочення процедури розпорядження майном боржника , визнання приватної фірми “ Західно-Українська фінансова компанія” банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2006 про відмовлення у задоволенні скарги на дії ліквідатора ОСОБА_1 мотивована тим, що представники кредиторів АТ “ Укрінбанк та ЗАТ “ Приватбанк” по справі подали скарги на дії розпорядника майном, мотивуючи їх тим, що розпорядник майном невірно провів підрахунок голосів, внаслідок чого було прийнято ряд рішень, що суперечать інтересам кредиторів.
Суд першої інстанції відмовив в задоволенні скарг посилаючись на те, що кредитори, майнові права яких забезпечені заставою мають не вирішальний голос, а дорадчий.
Апеляційним господарським судом в постанові від 29.05.2006 про перегляд ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2006, зазначено, що при проведенні зборів комітету кредиторів боржника ПФ «Західно-українська фінансова компанія»27.12.2005 головуючий на зборах - арбітражний керуючий ОСОБА_1 позбавив права вирішального голосу кредиторів, чиї вимоги забезпечені заставою та не врахувавши їхніх думок та голосів, звернувся від імені комітету кредиторів до суду з клопотанням про відкриття ліквідаційної процедури та призначення себе ліквідатором боржника. При цьому кредитори першої черги -АТ «Український інноваційний банк»та ЗАТ «ПриватБанк»заперечували проти відкриття ліквідаційної процедури.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд апеляційної інстанції в даному випадку обґрунтовано послався на ст.16 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, згідно якої , протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.
Відповідно до вимог ч.2 п.1 ст.16 Закону учасниками зборів кредиторів з правом вирішального голосу є кредитори, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до вимог ч.6, ст.14 Закону вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності -згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвали попереднього засідання господарського суду, грошові вимоги АТ “ Укрінбанк” та ЗАТ КБ “ ПриватБанк” включені до реєстру вимог кредиторів.
Виходячи з аналізу вказаних норм, суд апеляційної інстанцій зробив обґрунтований висновок стосовно того, що учасниками зборів кредиторів з правом вирішального голосу є кредитори, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів, незалежно від того, чи є кредитор конкурсним чи заставним.
Вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, включаються до реєстру вимог кредиторів боржника, а тому такі кредитори є повноправними учасниками у справі про банкрутство, на рівні з іншими кредиторами та відповідно до вимог п.1 ст.16 Закону, користуються правом вирішального голосу, як на зборах кредиторів так і на засіданні комітету кредиторів.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, виходячи також з наступного:
- відповідно до вимог ч.2 ст.26 Закону майно банкрута, що є предметом застави включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Виходячи з викладеного, задоволення грошових вимог заставних кредиторів можливе лише в процедурах банкрутства, в зв'язку з чим кредитори, які мають грошові вимоги, які внесені до реєстру вимог кредиторів та , які забезпечені заставою майна боржника, також мають право участі в комітеті кредиторів боржника та право вирішального голосу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ліквідатора ТОВ “Науково-виробнича фірма А.К.С.” ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2006 у справі № Б-13/201 (про перегляд Ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2006 ) залишити без змін.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді І.Ю. Панова
О.В. Яценко